«Маркетинг»

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Теоретичною і методологічною основою курсу
Завдання вивчення дисципліни “
2. Навчальна програма курсу «Конфліктологія»
Модуль 2 “Управління конфліктами”.
3.1. Тематичний план дисципліни «Конфліктологія» для студентів денної форми навчання напряму 6030507 «Маркетинг»
Модуль 1. Загальні засади науки конфліктологія
4. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни
Зв’язок курсу “Конфліктологія” з іншими дисциплінами
Значення курсу “Конфліктологія” для підготовки фахівців вищої кваліфікації. Загальне поняття конфліктної ситуації і конфлікту
Причини виникнення конфліктів
Умови виникнення конфлікту
1. Прослухати лекцію № 1 на тему: „Предмет і зміст курсу. Поняття конфліктної ситуації і конфлікту”
2.Підготуватись до семінарського заняття № 1
3. Під час роботи на семінарському занятті
За результатами вивчення теми студенти повинні
Термінологічний словник до теми 1.
Предмет конфліктології
Об’єкт конфліктології
Конфліктна ситуація
Сторони конфлікту
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


КОНФЛІКТОЛОГІЯ



Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу за кредитно-модульною системою організації навчального процесу для студентів всіх форм навчання напряму

напряму 6.030507 «Маркетинг»

та студентів спеціального факультету МІПК


1. ВСТУП

Мета вивчення курсу “Конфліктологія” — формування у студентів цілісної системи знань про природу конфліктів, причини їх виникнення, способи управління конфліктними ситуаціями й методах подолання конфліктів.

Теоретичною і методологічною основою курсу є праці вітчизняних і зарубіжних спеціалістів в області менеджменту, соціології, психології, конфліктології, соціоніки.

Завдання вивчення дисципліни “Конфліктологія – теоретична і практична підготовка майбутніх спеціалістів з питань:

розуміння конфліктної ситуації і конфлікту;

природа конфлікту на підприємстві;

управління конфліктною ситуацією;

аналізу конфліктів і вироблення методів їх подолання;

організаційних змін внутрішньої структури підприємства;

профілактики міжособових конфліктів на основі інтертипних відносин соціоніки;

конфліктних ситуації в сфері обслуговування.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен засвоїти:
  • розвиток засад конфліктології за всю історію людства;
  • закономірності, функції, принципи та методи конфліктології;
  • зміст елементів, що складають конфлікт;
  • основи спілкування з „важкими” людьми;
  • теорію, щодо профілактики конфліктів;
  • теоретичні основи виникнення та профілактики стресів;
  • принципи побудови безконфліктной структури персоналу підприємства;
  • особливості конфліктів у сфері обслуговування.

По завершенню курсу студент повинен вміти:
  • проводити діагностику конфлікту та конфліктной ситуації на підприємстві;
  • вірно обирати стилі поведінки під час конфліктів;
  • вірно застосовувати моделі адаптації до організаційних змін на підприємстві;
  • розробляти картограму конфлікту;
  • будувати ефективну структуру персоналу, щодо її згуртованості;
  • подолати конфлікти у сфері обслуговування;
  • застосовувати законодавчу базу, щодо подолання та профілактики конфліктів.

Структура навчального процесу з курсу “Конфліктологія”. Курс “Конфліктологія„ відноситься до циклу дисциплін підготовки бакалаврів за фахом 6.030507 «Маркетинг» за вибором навчального закладу. Даний курс вивчається впродовж одного семестру. Структурно-логічне місце дисципліни у загальній програмі підготовки бакалаврів та магістрів - у складі фундаментальних дисциплін професійного спрямування.

Основними формами вивчення дисципліни і проведення поточного і проміжного контролю є: лекції, семінарські заняття, науково-дослідна робота з аналізу конфліктних ситуацій, тестування, наукові семінари, реферативні читання, підготовка есе, тощо.

Студенти денної та заочної форм навчання вивчають теми Модулю 1 “Загальні засади науки конфліктологія” та Модулю 2 “Управління конфліктами”. Підсумковою формою перевірки знань з усього курсу є підсумковий контроль у вигліді ПМК (заліку). Для студентів заочної форми навчання передбачено виконання аудиторної контрольної роботи (тестування).

Програма передбачає проведення семінарських занять на засадах практичного матеріалу і аналізу конкретних ситуацій як з досвіду діяльності вітчизняних підприємств, так і провідних західних фірм.

Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення курсу за кредитно-модульною системою організації навчального процесу розроблений у відповідності з освітньо-кваліфікаційною характеристикою, освітньо-професійною програмою та навчальним планом підготовки фахівців кваліфікаційного рівня „бакалавр” професійного спрямування та навчальної програми з фаху 6.050201 „Менеджмент організацій”, а також з освітньо-кваліфікаційною характеристикою, освітньо-професійною програмою та навчальним планом підготовки фахівців кваліфікаційного рівня „магістр” професійного спрямування та навчальної програми з фаху 8.050206 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності”, що обговорені і рекомендовані Президією науково-методичної комісії з напряму підготовки “Менеджмент”, протокол № 5 від 11 січня 2002 року.

2. Навчальна програма курсу «Конфліктологія»


для студентів всіх форм навчання напряму

6.030505 «Управління персоналом і економіка праці»,

напряму 6.030507 «Маркетинг»

Модуль 1 “Загальні засади науки конфліктологія”

ТЕМА 1. Предмет і зміст курсу. Поняття конфліктної ситуації і конфлікту

Предмет і зміст курсу “Конфліктологія”. Зв’язок курсу “Конфлікто­логія” з іншими дисциплінами. Значення курсу “Конфліктологія” для підготовки спеціалістів вищої кваліфікації.

Загальні поняття конфліктної ситуації і конфлікту. Класифікація видів конфліктів за різними ознаками. Соціальні і природні конфлікти. Соціальні конфлікти: військові, спортивні, етнічні, релігійні, в діловій сфері та інші. Конфлікти: внутрішні і зовнішні; горизонтальні і вертикальні; конструктивні і деструктивні; стихійні і заплановані; короткочасові, тривалі і затяжні; міжорганізаційні і внутрішьно­організаційні; функціональні і дисфункціональні; інші види.

Причини виникнення конфліктів. Розподіл ресурсів: вирішення господарсько-організаційних питань. Соціальні (відмінності мотивів і ціннісних орієнтацій, життєвого досвіду, стилю життя та ін.) причи­ни – незадовільні комунікації.

Умови виникнення конфлікту.

Об’єктивні і суспільні умови. Якість суспільних відносин і життя. Соціально-політична нестабільність і напруженість. Звичаї, традиції та сучасна думка. Мораль. Масові соціальні явища – безробіття, страйки, чутки, плітки. Соціальні збочення.

Суб’єктивні особові умови. Структура особи – різні підходи. Стереотипи поведінки.

ТЕМА 2. Природа конфлікту на підприємстві

Трудовий колектив. Його поняття і визначення. Класифікація трудових колективів. Основні функції. Структура трудових колективів.

Соціальні групи в трудовому колективі. Формальні і неформальні групи. Контактні і неконтактні групи. Взаємодія особи і групи. Лідерство і стиль керівництва. Неформальні лідери і групи. Управлін­ня і неформальними групами і організаціями.

Характеристика типів конфліктів в трудовому колективі. Внутрішньоособовий конфлікт. Суїцид – поняття і профілактика. Міжособовий конфлікт, конфлікт між особою і групою, міжгруповий конфлікт. Конфлікти в системі споживчої кооперації України.

Модель процесу конфлікту. Функціональні і дисфункціональні конфлікти.

ТЕМА 3. Аналіз конфліктів і вироблення методів їх подолання

Виявлення причин конфлікту і його елементів. Ядро. Опоненти. Визначення типу конфлікту. Виявлення прихованих інтересів, побажань, страхів. Вироблення рішень шляхом проведення перегово­рів. Вміння слухати і виражати свої інтереси, враження і почуття.

Стиль поведінки в конкретній конфліктній ситуації (конкуренція, ухилення, співпраця, компроміс). Модель оволодіння конфліктною ситуацією. Спілкування з “важкими” людьми. Захист від важких у спілкуванні людей.

Природа стресу та його причини. Організаційні та особові фактори стресу. Шляхи зниження рівня стресу в трудових колективах.


ТЕМА 4. Соціально-трудові конфлікти, їх урегулювання та вирішення


Соціально-трудовий конфлікт, його сутність і місце в системі соціальних суперечностей. Різновиди соціально-трудових конфліктів, їх причини та функції.

Законодавча база України щодо вирішення колективних та інди­відуальних трудових спорів (конфліктів).

Основні стратегії переговорів у вирішенні конфліктів соціально-трудового характеру. Посередництво та головні умови досягнення успіху в переговорах.

Страйки як надзвичайний засіб вирішення колективних трудових суперечок, їхня суть, різновиди та проблеми врегулювання й вирішення.

Соціальне партнерство: його примирна функція в досяг­ненні злагоди в колективному трудовому спорі (конфлікті).


Модуль 2 “Управління конфліктами”.

ТЕМА 5. Управління конфліктною ситуацією

Методи управління конфліктною ситуацією: структурні і між осо­бові. Структурні методи розв’язання конфлікту: роз’яснення вимог до роботи (координаційні і інтеграційні механізми); встановлення загальноорганізаційної мети; використання системи винагород.

Міжособові стилі розв’язання конфліктів: ухилення, згладжування, примушення, компроміс, вирішення проблеми.

Соціально-психологічний клімат в трудовому колективі.

Згуртованість членів трудового колективу. Дух команди. Типи первинних трудових колективів за ступенями згуртованості. Стадії згуртування трудового колективу.

Управління соціально-психологічним кліматом колективу.

ТЕМА 6. Проведення організаційних змін

Природа організаційних змін. Внутрішні зміни як реакція на зміни зовнішнього середовища. Зміни організаційної структури як відобра­ження змін в технології, техніці та якості продукції та послуг. Перегляд мети, структури і технологій. Модифікація можливостей, установок і поведінки персоналу організації.

Модель процесу успішного управління організаційними змінами. Тиск і спонукання. Посередництво і переорієнтація уваги. Діагностика і усвідомлення. Находження нового рішення і обов’язки по його виконанню. Експеримент і виявлення. Підкріплення і згода. Участь персоналу в організаційних змінах. Подолання опору змінам.

Організаційний розвиток підприємства та його значення для успішного проведення організаційних змін.


ТЕМА 7. Профілактика міжособових конфліктів на основі інтертипних відносин соціоніки

Соціоніка як наука, поняття. Структура психіки людини за З. Фрейдом. Структура особи за К.Т. Юнгом. Модель Ю. Структура особи за Аушрою Аугустінавічуте. Модель А. Ментальний та вітальний рівні. Базисні ознаки особи: раціональність – ірраціональ­ність, екстраверсія – інтроверсія; сенсорика – інтуїція, логіка – етика. Соціотип – поняття. Структура соціотипу: сенсорика відчуттів, вольова сенсорика, етика відносин, етика емоцій, структурна (об’єктивна) логіка, ділова логіка (логіка організації справи), інтуїція часу, інтуїція здібностей. Характеристика соціотипів.

Інтертипні відносини соціотипів та їх характеристика. Профілактика конфліктів на основі розстановки кадрів за найменш конфліктними парами. Квадри та їх характеристика. Поняття соціону.

Професійна функціональна орієнтація на основі соціотипів. Розстановка кадрів на основі соціальної значимості соціотипів.

ТЕМА 8. Конфліктні ситуації в сфері обслуговування

Особливості організації праці і спілкування в сфері обслугову­вання. Особиста пропозиція товарів та послуг – сутність та основні положення. Складові сфери обслуговування: “Споживач – король!” і “Покупець завжди правий!”. Їх значення в процесі роботи з клієнтом. Конфлікти з клієнтами, причини виникнення і шляхи подолання.

Раціоналізація режиму і умов праці. Аутотренінг: поняття і методика виконання. Профілактика стомлюваності. Монотонність і сатурація в процесі праці.

Специфіка управління жіночим колективом. Конфліктність, пов’язана з матеріальною відповідальністю.