«Маркетинг»
Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Финансово-экономический институт, 326.61kb.
- Темы докладов и рефератов Роль маркетинга в становлении социально-ориентированного, 27.86kb.
- Н. П. Кущ, О. М. Мамалига, 95.41kb.
- Самостоятельная работа на тему: «международный маркетинг», 176.58kb.
- Аннотация рабочей программы дисциплины «Международный маркетинг» по направлению 080100., 49.47kb.
- Контрольная работа по дисциплине маркетинг на тему Тема 1 Маркетинг: сущность, понятие, 301.71kb.
- Список використаних джерел Азарян О. М. Маркетинг: принципи та функції: Навч посіб., 7.3kb.
- Розділ 2 Інноваційні процеси в економіці, 284.04kb.
- Учебная программа для специальности 1-26 02 03 Маркетинг Факультет, 346.44kb.
- Коломенский филиал, 39.87kb.
Завдання 2. Вирішити ділові ситуації: 13; 14; 15; 16; 17; 18.
Інформаційні джерела до теми 3.
- Конфлiктологiя [Текст] : психотехнологiї запобiгання i управлiння конфлiктами : навч. посiбник / I.I. Русинка . - К. : Професiонал , 2007. - 332 с. – C. 104-139.
- Конфлiктологiя : навчальний посiбник / Л.I. Скiбiцька . - К. : Центр навчальної лiтератури , 2007. - 384 с. – C. 116-155,
- Конфликтология : Учебник / А.Я. Кибанов ; Е.И. Ворожейкин ; Д.К. Захаров ; В.Г. Коновалова . - М. : ИНФРА-М , 2005. - 302 с. – C.147-165, 211-223,
- Конфлiкти : Структура, ескалацiя, залагодження: Навч. посiбник / А.М. Гiрник ; А.Ю. Бобро . - 2-ге вид., випр. i доп . - К. : Основи , 2004. - 172 с. – C.76-79.
ТЕМА 4. Аналіз конфліктів і вироблення методів їхнього подолання
1.Алгоритм вивчення теми
Виявлення причин конфлікту і його елементів
У структурі конфлікту прийнято виділяти його елементи. Ядро конфлікту – сукупність питань, що викликали протидію учасників конфлікту. Опоненти – суб’єкти взаємодії учасників конфлікту. Найважливішою характеристикою опонентів є їхня сила і наявні можливості – ранг опонента. Сукупність дій опонентів утворить інцидент. При цьому конфліктна ситуація може існувати задовго до прямого зіткнення його учасників. Для виходу з конфлікту чи його подолання необхідно визначити вид конфлікту, по можливості виявити приховані інтереси, бажання і страхи учасників конфлікту.
Знаходження рішень у границях конфлікту шляхом проведення переговорів найбільш конструктивні, оскільки дозволяє залучати для вирішення конфліктів експертів і посередників, враховувати інтереси всіх сторін. Під час проведення переговорів особливо цінним є уміння слухати і коректно виражати свої інтереси, думки і почуття.
Стилі поведінки в конкретній конфліктній ситуації залежать від інтересів учасників конфліктів. Звичайно виділяються наступні стилі поведінки в конкретній конфліктній ситуації: конкуренція, відхилення, пристосування, співробітництво, компроміс. Співробітництво і компроміс є найбільш привабливими стилями поведінки, оскільки дозволяють припинити конфлікт. Конкуренція, відхилення і пристосування – стилі поведінки, при яких конфлікти продовжують існувати.
Спілкування з “важкими” людьми
Звичайно використовують наступну класифікацію важких у спілкуванні людей (за Робертом М. Бремсоном). “Агресивісти”, що підбурюють навколишніх, говорять зухвало і дратуються, якщо їх не слухають. “Скаржники”, що завжди на щось чи когось скаржаться і в той же час не хочуть переборювати життєві обставини. “Мовчуни” – ніколи не відомо, про що вони думають, чого хочуть. “Надтопокладісти” – завжди з будь-якого приводу говорять “так” і не виконують узяті на себе зобов’язання. “Вічні песимісти” – навколишній світ бачать тільки в “чорному” кольорі і постійно відчувають занепокоєння. “Усезнайки” – вони знають “усе на світі” і демонструють свою перевагу в ерудиції. “Нерішучі” чи “стопори” – не зважуються приймати будь-які рішення, тому що бояться помилитися. Крім того, виділяються інші типи важких у спілкуванні людей – “Максималісти”, “Потайні”, “Безневинні брехуни”, “Помилкові альтруїсти”, “Гравці”. Опис цих типів дав доктор філософії Джині Грехем Скотт.
Захист від важких у спілкуванні людей
При спілкуванні з важкими людьми необхідно (за Дж. Г. Скоттом): визначити його тип; при обміні думками постаратися зберегти своє власне; не потрапити під його вплив; визначити причини його “труднощів”; знайти придатний підхід до вирішення конфліктної ситуації чи нейтралізувати, взяти під свій контроль дії “важкого”; у ряді випадків необхідно ухилитися від спілкування з “важкими” – витримувати психологічну дистанцію з важким у спілкуванні індивідом.
Природа стресу і його причини
Стрес – стан людського організму, який характеризується надмірною психологічною чи фізіологічною перенапругою. До організаційних факторів стресу відносяться: перевантаження чи, занадто мале робоче навантаження, конфлікт ролей, невизначеність ролей, нецікава робота, незадовільні умови праці на підприємстві. До особистісних факторів стресу відносяться такі події в житті людини: смерть дружини, розлучення, смерть близького родича, хвороба, вступ до браку, звільнення з роботи, вихід на пенсію, сексуальні розлади, поява нового члена родини, велика перебудова підприємства, перехід на інший вид роботи чи початок припинення офіційної освіти, різкі зміни життєвих умов, перегляд особистих звичок, проблемні відносини з керівником підприємства, зміна місця проживання, різкі зміни в релігійній і суспільній активності, зміни в звичках сну і приймання їжі, відпустка, різдво, скоєння правопорушень. Слід зазначити, що позитивні життєві події також можуть викликати такий же чи навіть більший стрес, як і негативні події.
Шляхи зниження рівня стресу в трудових колективах
Необхідно розрізняти шляхи зниження рівня стресу, що залежать від: особистості співробітника підприємства, діяльності керівників підприємства, умов і технології праці.
Термінологічний словник до теми 4.
Ядро конфлікту – сукупність питань, що викликали протидію учасників конфлікту.
Опоненти – суб’єкти взаємодії учасників конфлікту.
Ранг опонентів – це найважливіша їх характеристика, їхня сила і потенціал, рівень наявних можливостей з метою утвердження своїх інтересів і цілей у конфлікті.
Інцидент – це сукупність дій опонентів. Інцидент – початковий етап у динаміці відкритого конфлікту, що характеризується прямим протиборством сторін.
Запобігання виникненню конфлікту – це комплекс заходів, спрямованих на відтягування чи недопущення його виникнення, а також на зниження деструктивного впливу наслідків конфлікту на різні сторони соціальної системи.
Деструктивний стиль поведінки – заперечує можливість поступок і компромісів, що розцінюються як прояв слабкості. Конфліктна ситуація сприймається різко емоційно всіма сторонами.
Коригувальний стиль поведінки – характеризується відставанням оцінки ситуації, тому реакція на конфлікт виникає вже після його початку. Добре вираженою є емоційна реакція на конфлікт.
Прогностичний стиль поведінки – характеризується проведенням аналізу небезпечних зон, що найчастіше дозволяє уникнути небажаних конфліктів.
Стратегія поведінки в конфлікті – це орієнтація особи (групи) стосовно конфлікту, установка на певні форми поведінки у конфліктній ситуації.
Суперництво (конкуренція) – стратегія, що полягає у нав'язуванні іншій стороні вигіднішого для себе рішення.
Співробітництво (проблемно-вирішальна стратегія) – стратегія, яка передбачає пошук такого рішення, яке задовольняло б всі зацікавлені сторони.
Компроміс – це стратегія, що припускає взаємні поступки в чомусь важливому та принциповому для кожної зі сторін.
Пристосування (поступка) – це стратегія, що ґрунтується на зниженні своїх вимог і прийнятті позиції опонента.
Уникнення (ухилення, бездіяльності, відхилення) – стратегія, при якій всі учасники знаходяться в ситуації конфлікту, але без будь-яких активних дій щодо його розв'язання.
Тактика вирішення конфлікту – це сукупність прийомів впливу на опонента, засобів реалізації стратегії.
Переговори – спосіб вирішення (врегулювання) конфліктів, сумісна діяльність сторін, які вступили у протиборство, з метою знаходження взаємно корисного методу вирішення проблеми.
Переговорний процес – це специфічний вид спільної діяльності, особливостями якої є: цілі, інтереси, позиції сторін не збігаються; кожен із опонентів тісно контактує з іншими і змушений враховувати його дії.
Технологія переговорів – це сукупність дій, що починаються сторонами в процесі переговорів, і принципів їх реалізації. Вона містить у собі способи представлення позиції, принципи й тактичні прийоми взаємодії з опонентом.
Стресори – це фактори навколишнього середовища або особисті, дія яких виводить із рівноваги фізіологічні та психічні функції людини, що позначається на нервовій системі організму та спричиняє виникнення стресу.
Стрес – стан індивіда, що виникає як відповідь на різноманітні екстремальні види впливу зовнішнього та внутрішнього середовища, що виводять із рівноваги фізичні чи психологічні функції людини. Стрес – це неспецифічна відповідь організму на будь-яку пред’явлену йому вимогу, і ця відповідь являє собою напруження організму, спрямоване на подолання виникаючих перешкод і пристосування до зростаючих вимог. Стрес – це напруження, що мобілізує і активізує організм людини для боротьби із джерелом негативних емоцій. Стрес – стан людського організму, який характеризується надмірною психологічною чи фізіологічною перенапругою.
Дістрес – це надмірне напруження, що знижує можливості організму людини адекватно реагувати на вимоги оточуючого середовища. Дістрес – негативний вплив, що здійснюється стресом на діяльність індивіда, аж до його повної дезорганізації.
Фактори, що викликають стрес, – це вплив на людину з боку зовнішнього і внутрішнього середовища, що приводить її у стан стресу. Фактори, що впливають на виникнення стресу: організаційні, внутріорганізаційні та особові.
Управління стресами – це процес цілеспрямованого впливу на персонал організації з метою адаптації особи до стресової ситуації, усунення джерел стресу та оволодіння методами їх нейтралізації.
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 4
ТЕМА 4. Аналіз конфліктів і знаходження методів їх подолання
Питання для обговорення
- Виявлення причин конфлікту і його елементів. Ядро. Опоненти. Визначення типу конфлікту. Виявлення прихованих інтересів, побажань, страхів.
- Знаходження рішень шляхом проведення переговорів. Вміння слухати і виражати свої інтереси, враження і почуття.
- Стиль поведінки в конкретній конфліктній ситуації: (конкуренція, ухилення, співпраця, компроміс).
- Модель оволодіння конфліктною ситуацією.
- Спілкування з “важкими” людьми. Захист від важких у спілкуванні людей.
- Природа стресу та його причини. Організаційні та особові фактори стресу. Шляхи зниження рівня стресу в трудових колективах.
Завдання 1. Дайте відповідь на тести № 22; 23; 24; 27; 28.
Завдання 2. Вирішити ділові ситуації: 19; 20; 21.
Інформаційні джерела до теми 4.
- Конфлiктологiя [Текст] : психотехнологiї запобiгання i управлiння конфлiктами : навч. посiбник / I.I. Русинка . - К. : Професiонал , 2007. - 332 с. – C. 32-64, 159-195, 225-268.
- Конфлiктологiя : навчальний посiбник / Л.I. Скiбiцька . - К. : Центр навчальної лiтератури , 2007. - 384 с. – C. 87-115, 232-255,
- Конфлiкт i згода : Основи когнiтивної теорiї конфлiктiв / А.Т. Iшмуратов . - К. : Наук. думка , 1996. - 190 с. – C. 84-115.
- Конфликтология : Учебник / А.Я. Кибанов ; Е.И. Ворожейкин ; Д.К. Захаров ; В.Г. Коновалова . - М. : ИНФРА-М , 2005. - 302 с. – C. 100-116, 166-191, 191-211, 224-244, 256-278,
- Конфлiкти : Структура, ескалацiя, залагодження: Навч. посiбник / А.М. Гiрник ; А.Ю. Бобро . - 2-ге вид., випр. i доп . - К. : Основи , 2004. - 172 с. – C.89-162.
ТЕМА 5. Соціально-трудові конфлікти, їх урегулювання та вирішення
1.Алгоритм вивчення теми
Перехід до ринкової економіки в Україні відбувається вкрай суперечливо. З одного боку, він супроводжується формуванням якісно нових правових соціально-трудових відносин, а з іншого — наростанням конфронтації, соціальної напруженості, про що свідчать масові невдоволення — колективні трудові суперечки й конфлікти (страйки).
В основі наростання конфронтації лежать великі соціальні протиріччя транзитивного етапу економіки, системи державного та соціального управління.
До основних суперечностей, що склалися на сучасному етапі, можна віднести: