Банковское дело / Доходы и расходы / Лизинг / Финансовая статистика / Финансовый анализ / Финансовый менеджмент / Финансы / Финансы и кредит / Финансы предприятий / Шпаргалки Главная
Финансы
Финансы
| М.. КАРЛН. ДЕРЖАВН ФНАНСИ УКРАпНИ, 2008 | |
5.4. Проблеми напрями вдосконалення управлння й обслуговування державного зовншнього боргу Украни |
|
|
з счня 2003 р. у загальнй структур зовншнього боргу заборговансть за облгацйними позиками збльшилася з 24,6 до 32 %. Змна структури зовншнього фнансування на користь комерцйних кредиторв вдобража розширення ринкових механзмв у процес формування зовншнього державного боргу та зменшення залежност Украни вд полтично зумовлених позик мжнародних фнансових органзацй та урядв ноземних держав. З ншого боку, частка офцйних позик у структур зовншнього державного боргу Украни непропорцйно великою (68 %), що свдчить про слабку нтегровансть до мжнародного ринку позичкових капталв та ставлення свтового спвтовариства до Украни - ризики кредитування Украни несуть переважно офцйн кредитори. Згдно з прийнятими у свт нормами, позики мжнародних фнансових органзацй (МВФ, Свтового банку, кБРР) реструктуризац не пдлягають, у випадку надзвичайних обставин допомога цих органзацй поляга у наданн позитивних нетто-кредитв. Заборговансть перед офцйними двостороннми кредиторами реструктуруться шляхом укладення угод з Паризьким клубом; заборговансть за облгацйними позиками - з застосуванням спецальних конверсйних схем, що почали вдпрацьовуватися останнм часом. З огляду на структуру зовншньо заборгованост, Украна теоретично може претендувати як на застосування схем реструктуризац заборгованост офцйним двостороннм кредиторам, так схем реструктуризац врооблгацйних позик. За стандартними показниками, що використовуються у свтовй практиц для оцнки рвня боргового навантаження, Украна входить до групи держав з низьким рвнем зовншньо заборгованост. Реструктуризацю зовншнього офцйного боргу перед двостороннми офцйними кредиторами було проведено у липн 2001 р. Уряд Украни досяг домовленост з Паризьким клубом кредиторв щодо реструктуризац заборгованост обсягом 580 млн дол., яка покривала виплати в рахунок погашення основно суми боргу, що припадали на перод з 19 грудня 2000 р. по ЗО вересня 2002 р. Термн погашення основно суми було подовжено на 12 рокв, включаючи трирчний пльговий перод. Розмри вдсоткових ставок пдлягали погодженню з окремими кредиторами у двосто-ронньому порядку. Борг Украни Паризькому клубу кредиторв було реструктуровано за так званими стандартними умовами, як не передбачають жодних пльг для позичальника, крм подовження у час погашення основно суми боргу з сплатою ринкових вдсоткових ставок за надання вдстрочки. Крм короткого термну погашення основно суми боргу, умови реструктуризац боргу Украни не мстили положення про можливсть проведення свопових операцй. Хоча з 1990 р. свопов операц у форм обмну боргових зобов'язань на корпоративн цнн папери, конверс у програми розвитку й обмну на зобов'язання у нацональнй валют широко застосовувалися кранами-позичальниками у ход реструктуризац хнх боргв Паризькому клубу кредиторв. У лютому 2000 р. уряд Украни реструктурував 2,7 млрд дол. заборгованост за врооблгацями, термн погашення яких припадав на 2000Ч2001 рр., на умовах обмну на нов цнн папери за такою ж номнальною вартстю з термном погашення 7 рокв вдсотковою ставкою 11 % у дол. СЛА та 10 % у евро. Знехтувавши мжнародним досвдом реструктуризац комерцйного боргу, зокрема методам механзмам реструк-туризац, напрацьованими свтовою практикою, уряд не вимагав вд кредиторв жодних пльг знижок. Не розгля-далися можливост викупу боргових зобов'язань Украни на вторинному ринку (як на той час котирувалися з дисконтом 50 %), сек'юритизац боргу з дисконтом, обмну боргу на корпоративн цнн папери; уряд не запропонував кредиторам обмняти частину боргу на майнов активи чи цльов програми. Для порвняння: у 2000 р. ус крани з середнм рвнем доходв, що мали бльший економчний потенцал для обслуговування зовншнього боргу, реструктурували 20,6 млрд дол. заборгованост комерцйним кредиторам шляхом дострокового викупу з дисконтом та обмну на нов зобов'язання нижчого номналу. Серед кран з середнм рвнем доходв, реструктурували заборговансть комерцйним кредиторам, були Аргентина, Бразиля, Еквадор, Йорданя, Мексика Польща. Таким чином, пд час проведення реструктуризац зовншнього комерцйного боргу Украни не було враховувано, що з 1989 р. основними методами реструктуризац заборгованост кран з низьким та середнм рвнем доходв стали викуп зобов'язань боржника на ринку та х свопи з суттвими знижками; так операц фактично передбачали списання частини зовншньо заборгованост позичальникв, оскльки боргов цнн папери викуповувалися чи обмнювалися за поточним ринковим курсом, який завжди був нижчим вд номналу. Отже, на основ узагальнення методв реструктуризац зовншнього державного боргу, аналзу досвду х застосування у кранах свту та оцнки вразливост боргово позиц Украни до ризику пролонгац боргу було зроблено висновок про актуальнсть проблеми реструктуризац зовншнього боргу в середньостроковй перспектив. Оцнивши доцльнсть застосування рзномантних методв механзмв реструктуризац заборгованост, врахувавши вимоги та критер, що висуваються до кран-позичальниць мж-народними кредиторами, та проаналзувавши адекватнсть рзних нструментв реструктуризац фнансово-економчним умовам Украни, експерти вважають що нагальними завданнями у сфер валютно-кредитних вдносин нашо крани на найближчу перспективу : виршення питання про членство у Мжнародному агентств розвитку (МАР) для отримання права на застосування механзмв Програми зниження боргу; включення положення про колективн д (САС) у документацю на випуск врооблгацйних позик. Зазначен механзми поширюватимуться лише на зов-ншнй державний борг Украни комерцйним кредиторам. Заборговансть перед офцйними багатостороннми кре-диторами, як зазначалося, реструктуризац не пдляга. Заборговансть перед офцйними двостороннми кредиторами вже була реструктурована у 2001 р., а згдно з принципами дяльност Паризького клубу кредиторв, борги, що вже були реструктурован в рамках клубу, повторнй реструктуризац, як правило, не пдлягають. Оскльки переважну частину зовншнх зобов'язань Украни комерцйним кредиторам становлять врооблга- цйн позики, основна увага ма придлятися застосуванню арсеналу методв та нструментв, напрацьованих свтовою практикою щодо цього виду заборгованост. У такому контекст надзвичайно важлива роль належить правовим аспектам управлння борговими процесами належному юридичному супроводженню запозичення. Для впорядкування процесу реструктуризац боргв особливе значення ма введення у документацю на випуск мжнародних облгацй положення про колективн д (САС). На вдмну вд синдикованих кредитв, що надаються комерцйними банками, облгац зовншнх позик розмщуються серед велико клькост нвесторв. Досягнення угоди з такою клькстю кредиторв у раз виникнення бор-гових ускладнень у позичальника породжу низку проблем. У кризових умовах юридичн пдстави для реструкту-ризац заборгованост за ноземними облгацями нада положення про колективн д (САС). Загалом у 2003Ч2004 рр. практика застосування положення про колективн д набула значного поширення. Це положення займало чльне мсце у процес юридичного супроводження зовншнх облгацйних позик Белзу, Гватемали, Корейсько Республки Пвденно Африки. Застосування положення про колективн д майже не вплинуло на вартсть запозичення для урядв-позичальникв. Таким чином, введення положення про колективн д в документацю на випуск врооблгацйних позик Украни цлком вдповдатиме, на думку експертв, свтовим тенденцям розвитку мжнародних кредитних вдносин. Воно надасть законн пдстави для реструктуризац зовншнього комерцйного боргу Украни шляхом укладення вдповдних угод з квалфкованою бльшстю кредиторв. При цьому слд ураховувати необхднсть активно позиц Уряду на переговорах з комерцйними кредиторами. Пд час проведення реструктуризац врооблгацйних позик Украни привабливими нструментами, на думку експертв, видаються сек'юритизаця та обмн боргових цнних паперв на корпоративн. У рамках операцй обмну боргу на корпоративн цнн папери кредитор отриму певну суму в нацональнй валют позичальника, яку згодом нвесту у майнов активи. Борг сек'юритизуться через випуск позичальником нових боргових цнних паперв, як або пдлягають продажу з спрямуванням виручки на викуп боргу або безпосередньо обмнюються на поточн боргов зобов'язання. Подбн схеми реструктуризац боргу, як вдомо, передбачають можливсть застосування спецальних знижок, у результат яких загальна сума боргових зобов'язань позичальника зменшуться. Приймаючи ршення щодо реструктуризац зовншнього державного боргу, необхдно враховувати, що вдмова держави вд вчасного виконання свох боргових зобов'язань призводить до деяких втрат у термнах доступу до ринкв позичкових капталв ринкв збуту для товарв втчизняного експорту. Зокрема, внаслдок зниження кредитних рейтингв псля започаткування переговорного процесу вартсть залучення позичкових коштв для резидентв крани збльшуться. Крм того, псля проведення реструктуризац зовншньо заборгованост обсяги припливу позичкового капталу до нацонально економки зменшуються. Це зумовлено переоцнкою боргових ризикв з боку потенцйних кредиторв зниженням кредитоспроможност урядв-позичаль- никв. Отже, реструктуризаця зовншнх комерцйних зобов'я-зань може застосовуватися лише як нструмент антикри- зового управлння пд час реалзац ризикв пролонгац боргу. |
|
| << Предыдушая | Следующая >> |
| = К содержанию = | |
Похожие документы: "5.4. Проблеми напрями вдосконалення управлння й обслуговування державного зовншнього боргу Украни" |
|
|