Geum.ru

Народи Азії та Північної Африки у другій половині ХХ–на початку ХХІ століття

Курсовой проект - История

Другие курсовые по предмету История

?ритерії країнам догоняючого світу. Досягнутих успіхів вже недостатньо щоб почувати себе впевнено у світі.

Зараз, в обстановці різкого посилення глобалізації економічних звязків, що обєктивно само по собі не стільки полегшує, скільки ускладнює положення периферійних, кризових економік, проходить швидкий перерозподіл світових сил із індустріальних в науково-технічні або інформаційно-інноваційні. В цих умовах подальший економічний прогрес країн, що розвиваються багато в чому залежить від ряду обставин. Насамперед від того, наскільки міжнародні фінансові і торгові організації (МВФ, МБРР, ВТО і ін.) здатні забезпечити стабільність і передбачуваність економічної конюнктури. Одночасно посилюється необхідність більшої відповідальності національних держав за забезпечення економічної безпеки, підтримання здорової фінансової системи, дотримання збалансованості бюджетів і платіжних балансів, мінімальної інфляції і реалістичного обмінного курсу національної валюти. Роль ринкового саморегулювання народного господарства не варто ні применшувати, ні тим більше фетишизувати. В країнах що розвиваються і у відсталих державах Сходу необхідні дійові державні закони для рішучої підтримки кредитами, субсидіями, пільговим оподаткуванням пріоритетних сфер сільського господарства, дрібного і середнього бізнесу, експортних галузей, а також економічної і соціальної інфраструктури. Залучення ТНК, і як наслідок, використання передового досвіду, технологій і комерційних звязків повинно органічно переплітатися з максимальною мобілізацією внутрішніх резервів, скороченням престижних, малоефективних проектів, скорочення воєнних витрат, боротьба з корупцією і хабарництвом (які рівні в ряді країн, що розвиваються з розмірами їх зовнішньої заборгованості), посиленням контролю за якістю продукції і раціональним використанням ресурсів, а також значним нарощуванням інвестицій в людський фактор і НДІКР.

Хоча, мабуть, найважчим, але одночасно і найбільш перспективним напрямком з точки зору збереження догоняючого (і взагалі прискореного) розвитку це формування і удосконалення економічних, соціальних, політичних і правових інститутів, які направлені на створення конкурентно-контрактної соціально-економічної системи (адекватної традиціям тієї або іншої країни, а також сучасним міжнародним умовам), які стимулюють кваліфіковану, високопродуктивну працю.

 

  1. Світове співтовариство, ООН і народи Сходу

 

Розпад колоніальної системи і виникнення на карті світу більше 100 незалежних держав кардинально змінили ситуацію у світі. Навіть у період "холодної війни" світове співтовариство змушене було реагувати на проблеми молодих держав Сходу: тут і етнічні та міждержавні конфлікти, проблеми росту економіки, продовольчі проблеми. Першим конфліктом, який проходив під прапором ООН була корейська війна 19501953 рр. яка завершилася поділом півострова на дві держави. ООН доклала чимало зусиль для врегулювання вєтнамського питання під час французької агресії 19461954 рр. (Женевські протоколи) і американської агресії 19651973 рр. (Паризькі угоди). Камбоджа і проблема війни і миру у 70-90-х рр. теж вирішувалась в стінах ООН. Радянське вторгнення в Афганістан в грудні 1979 р. було одностайно засуджене учасниками ООН, питання радянсько-афганської війни розглядалося не раз в ООН і на засіданні Ради Безпеки ООН. Анти терористична коаліція після 11 вересня 2001 року теж діє в Афганістані з мандатом ООН. Світове співтовариство подає гуманітарну допомогу бідним країнам (Афганістан), розєднання ворогуючих сторін і т.д. Звичайно, не всі проблеми вирішені (ІндіяПакистан, КитайТайвань), дві корейські держави, ракети і атомна зброя в КНДР і т.д. Але світ сьогодні кардинально змінився і вирішувати проблеми слід спільними зусиллями враховуючи інтереси народів і держав світу.

 

Література

 

  1. Белокреницкий В. Восток на рубеже веков некоторые итоги и перспективы развития //Восток. 2001. № 5.
  2. Федоров В. Сценарии разные, цель одна. (Успехи и неудачи противоповстанческой борьбы в старнах ЮВА) //АиАс. 2001. № 9.
  3. Мелянцев В. Экономический рост в развивающихся странах: достижения, контрасты, парадоксы. //Восток. 2001. № 1 3.
  4. Максименко В. Россия и Азия или Анти-Бжезинский (очерк геополитики 2000 г.) //Восток. 2000. № 2, 1, 3.
  5. Широков Г. Глобализация и национальное государство //АиАс. 1998. № 12.
  6. АСЕАН 30 лет //АиАс. 1997. № 9.
  7. Юрлов Ф. Конец истории или поиск нового пути? //АиАс. 1997. № 1,2.
  8. Гушер А. Острые грани каспийских проблем //АиАс. 2002. № 11, 12.
  9. Сикоев Р. Несостоявшийся всемирный халифат //АиАс. 2002. № 11.
  10. Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век 19452000. Под ред. А.М. Родригеса., М., 2001.