Методика опрацювання прикметника у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
? коло хати маленьких діточок своїх. 3. Співає мені мати золоті пісні. 4. Обриває вітер пелюстки печальні в синій тиші. 5. Високі гори мають глибокі доли. 6. Дерева простягли до неба оголені віти. 7. Люблю я тихі українські ночі. 8. На полі і в лісі учні збирають лікарські рослини.
Орудний відмінок
1. Весна прикрашає землю пишними квітками. 2. Колись писали гусячими перами. 3. Скрізь чарівними килимами на яснім сонці сніг лежить. 4. Яр заріс гіллястими вербами. 5. Прийшла осінь з холодними дощами, сильними вітрами. 6. Яринка любить малювати акварельними фарбами. 7. Василько ласував соковитими ягодами. 8. Добре чужими руками жар загрібати. 9. За хорошими друзями іди на край світу.
Місцевий відмінок
1. В квітках барвистих дівчинка сяє. В оченьках чистих сонечко грає. 2. Бджола летить із поля до пахучих стільників. 3. Веселе сонечко сховалось у світлих хмарах весняних. 4. Гарні київські парки на зелених наддніпрянських кручах. 5. Заливались у густих кущах соловї. 6. У зелених житах перегукувалися перепели. 7. В останніх сонячних променях гречане поле здавалося рожевим.
Наведемо зразки творчих завдань при вивченні прикметника.
1. Списати текст, ставлячи прикметники, що в дужках, у потрібному відмінку і числі.
а) Серед (дитячий) іграшок та виробів (народний) мистецтва часто трапляються (керамічний) пташки, коники, козлики, баранчики. Це (дитячий) свистульки. На них можна виконувати (простий) мелодії. Діти люблять (яскравий) і (цікавий) іграшку.
б) (Український) рукоділля сягає своїм корінням у (сивий) давнину. (Народний) вишивка приваблює нас (цікавий) орнаментом, (різнобарвний) кольорами.
2. Від виділених іменників утворити прикметники.
Горщики із глини Нитки з шерсті
Рушники з льону Сопілки з калини
Будинки з каменю Плаття з шовку
3. Від іменників у дужках утворити прикметники із суфіксами -ськ-, -зьк, -цьк-.
(Тернопіль) область, (Україна) мова, (море) берег, (гори) річка, (Запоріжжя) електростанція, (Бучач) район, (чумак) шлях.
4. Списати речення, замість крапок вставити прикметники в потрібному роді, числі і відмінку.
Вискочить сонце на мить, і знову лізуть на нього ... хмари. Рано встало ... сонечко. ... сніг вкрив усе навколо (М. Коцюбинський). (Пухнастий, золотий, важкий).
5. Поширити речення прикметниками.
Скрізь лежить ... сніг. Вся вулиця б ... заметах. ... берізки в цьому ... царстві стоять, наче ... сад. Поряд зеленіють ... ялинки, наче прибралися до ... свята.
6. Добрати до іменників прикметники.
Рушник Мова Мама
Сопілка Завдання Козак
7. Від поданих прикметників за допомогою префікса най- і суфікса -іш- утворити нові прикметники.
Сильний Чистий Довгий
Білий Рідний Спритний
Свіжий Тонкий Яскравий
VII. Контрольні диктанти
1. У ведмежому лігві
Ранньої зими, коли тільки випаде сніг, залягають у свої лігва ведмеді. Старанно і вміло в лісовій глушині лаштують вони ці зимові барлоги. Мякою запашною хвоєю, корою молодих ялинок, сухим лісовим мохом ведмеді вистилають своє житло.
Як тільки цюкнуть у лісі морози, засинають у барлогах ведмеді.
Пізньої зими родяться у ведмедиць маленькі сліпі ведмежатка.
Тільки у велику відлигу ведмідь прокидається. Вигляне з лігва, подивиться на зимовий ліс і знову вкладається спати. (За І. Соколовим-Микитовим, 73 слова.)
2. Як міняється колір снігу
Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається, а сніг стає сліпучо-білим. Он в степу на білому килимі пурхає пташка.
Сонечко схилилось до заходу. Сніг стає синюватим, мов небо відбивається в блискучому дзеркалі. А в затінку він аж фіолетовий.
Сонце зайшло. Відблиск вечірньої заграви ліг і на снігові замети. Ніби їх сонце облило багряними барвами. Гасне заграва і багряний відблиск на снігу згасає, (За В. Сухомлинським, 73 слова.)
- Влітку я часто бував за містом. Цього разу зявився я на дачі в морозяний день. Тільки до кімнати зайшов маленька синичка у вікно добивається. Ось кого сувора зима випробовує. Швиденько набрав пшона у долоню й сипнув на вузьку доріжку, а потім знайшов порожню коробку. Наповнив її різним зерном, кавуновим та конопляним насінням, та й почепив так, щоб усьому птаству було видно. Через кілька хвилин злетілися голуби, горобчики. А он сорока до годівниці підбирається. (За А. Давидовим, 73 слова.)
- У мальовничому селі Стопчатів на Гуцульщині у вересні 1929 року народився Дмитро Павличко. Батько Василь Михайлович був чоловіком освіченим, вельми працелюбним та енергійним. Мати Параска Юріївна проста селянка.
У рідному селі хлопець здобув перші знання, перші трудові мозолі. З дитинства Дмитрик пізнав, що таке правда, а що таке кривда.
Дмитро Павличко написав багато гарних віршів. Його знають не тільки в Україні, а в багатьох, країнах світу. (За Й. Яновською, 66 слів.)
5. Українська гостинність
У кожній сільській хаті на Полтавщині деревяний стіл застеляли чистим барвистим рушником. На кінці столу у деревяних ночовках лежав домашній хліб, а поруч у черепяній солянці сіль. Тим хлібом і сіллю зустрічали біля порога дорогих гостей зі словами ласкаво просимо. Гостями могли бути й випадкові перехожі, переїжджі, родичі чи знайомі односельці. Був звичай їздити один до одного на святки, відзначати ті чи інші родинні події. (За П. Загребельним, 67 слів.)
6. У морозний день
У ясний морозний день Софія пішла на горби. На заметах утворилась тонка кірка. Вона ламалася із легким хрускотом і дзвеніла, як скло. А чоб?/p>