Методика опрацювання прикметника у початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
на таблиці відмінкових закінчень прикметників чоловічого й середнього родів і відмінкових закінчень прикметників жіночого роду. Робота з таблицями дасть учням змогу простежити за тим, як змінюються прикметники за відмінками, і запамятати відмінкові питання прикметника. Учні помітять, що відмінкові закінчення іменника і звязаного з ним прикметника різні визначити відмінок прикметника можна за відмінком іменника, відмінкове закінчення прикметника збігається із закінченням питання, на яке він відповідає (який? зелений, якого? зеленого).
Виконання різних тренувальних вправ на визначення відмінків прикметників і правильне вживання їх відмінкових форм у словосполученні й реченні слід поєднувати із систематичною роботою над розвитком усного і писемного мовлення молодших школярів.
Отже, вся система роботи з граматичними категоріями прикметника націлена на усвідомлення учнями лексичних і граматичних особливостей цієї частини мови.
Розділ 2. Експериментальне дослідження особливостей вивчення прикметника на уроках рідної мови у початкових класах
2.1 Організація і зміст експериментального дослідження
Аналіз методичної літератури, а також власні спостереження за навчально-виховним процесом у початковій школі дали змогу виявити, що загальний недолік педагогічної практики недостатня спрямованість на послідовне, систематичне опрацювання прикметника як частини мови. Відповідно, у багатьох молодших школярів не сформовано загального поняття про прикметник, його семантичні та мовно-функціональні ознаки.
З метою перевірки стану сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник нами здійснено педагогічну діагностику особливостей мовних уявлень і понять з даної теми; розроблено і впроваджено у педагогічну практику початкової ланки загальної освіти, а також перевірено ефективність педагогічних умов формування у молодших школярів загального поняття про прикметник як частину мови.
У перебігу констатуючого етапу експерименту вивчався стан сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник.
Дослідження здійснювалося у три взаємоповязані етапи:
На першому етапі (2006-2007 рр.) проаналізовано наукову та методичну літературу з обраної проблеми. Визначено вихідні теоретичні положення, обєкт, предмет мету, сформульовано гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання.
На другому етапі (2007-2008 рр.) проведено констатуючий експеримент: розроблено критеріїв та методи педагогічної діагностики рівнів сформованості у молодших школярів загального поняття про прикметник; розроблено та обґрунтовано методичні умови формування у молодших школярів загального поняття про прикметник як частину мови. З метою перевірки висунутої гіпотези розроблялись шляхи науково-методичного забезпечення формуючого експерименту.
На третьому етапі (2008 р.) опрацьовано результати педагогічного експерименту, проаналізовано та узагальнено емпіричний матеріал, сформульовано висновки, розроблено рекомендації, які втілено у практику навчання української мови молодших школярів.
З метою формування в учнів 4 класу Копичинецької ЗОШ №2 І-ІІІ ступенів Гусятинського району Тернопільської області загального поняття про прикметник як частину мови ми розробили систему вправ і завдань. При цьому використовували вправи таких видів:
1. Аналіз навчальних текстів з додатковими завданнями.
2. Попереджувальні, вибіркові і творчі диктанти.
3. Завдання для розвитку пізнавальної активності учнів.
Наведемо приклади навчальних текстів з додатковими завданнями, які використовувалися у процесі формуючого експерименту.
1. Тарас Григорович Шевченко
Тарас Григорович Шевченко славетний поет і художник. Він писав щиро, правдиво, чесно. Мав гарний голос, знав багато народних пісень і дуже гарно співав. Він любив кобзарів, бандуристів. І сам грав на кобзі й скрипці. Але життя його було тяжке. Рано залишився сиротою і поневірявся по світу, був на засланні, в солдатах. Він був справжнім співцем свого народу, знедоленої України. (Материнка, 62 слова).
2. Наша хата
Мамина хата в саду, як у віночку. Коло хати вишні, черешні, яблуні, калина. Перед вікнами бузок, барбарис, і під вікнами півники, красоля, півонії, чорнобривці, нагідки. А в саду є проліски, ряст, сині черевички, барвінок.
З весни до осені коло хати квіти. Барвисті, пахучі. І хата ошатна. І на душі приємно. Наша хата і ми немов у віночку. (Буквар Материнка, 59 слів).
Завдання
1. Утворити і записати словосполучення за схемами:
а) який? що?; які? хто?;
б) яка? хто?; які? що?
2. До поданих словосполучень добрати і записати протилежні за значенням:
а) похмурий день …; глибока річка …;
в) теплий вітер …; нове життя ….
- Скласти і записати речення про весну. Підкреслити прикметники, визначити рід, число.
- Із поданими прикметниками утворити й записати словосполучення:
а) весела, співучий, цікаве;
б) чарівна, ніжний, рідне.
6. До поданих прикметників добрати синоніми:
а) веселий …; б) сильний … .
- Із тексту Наша хата виписати прикметники. Визначити рід, число.
- Скласти і записати речення зі словосполученнями:
а) тендітні проліски; б) ніжні конвалії
9. Дописати речення:
а) Діти згадували…
б) Двоє друзів…
10. Зробити звуко-буквений аналіз слів:
а) дзвінкий; б) бджолиний.
3. Свята Вечеря
Ти?/p>