Кореляційний аналіз виробництва льоноволокна
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?іляються на дискретних (переривчасті) і інтервальних (безперервні). Дискретні ряди розподілу засновані на дискретних (переривчастих) ознаках, що мають тільки цілі значення.
Інтервальні ряди розподілу базуються на значенні ознаки, що безперервно змінюється, приймає будь-які (у тому числі і дроби) кількісні вирази, тобто значення ознак таких рядах задається у вигляді інтервалу.
За наявності достатньо великої кількості варіантів значень ознаки первинний ряд є труднообозрімим, і безпосередній розгляд його не дає уявлення про розподіл одиниць за значенням ознаки в сукупності. Тому першим кроком у впорядкуванні первинного ряду є його ранжирування - розташування всіх варіантів в зростаючому (що убуває) порядку.
Для побудови дискретного ряду з невеликим числом варіантів виписуються варіанти значень ознаки, що все зустрічаються, а потім підраховується частота повторення варіанту . Ряд розподілу прийнято оформляти у вигляді таблиці, що складається з двох колонок (або рядків), в одній з яких представлені варіанти, а в іншій - частоти.
Для побудови ряду розподілу ознак, що безперервно змінюються, або дискретних, представлених у вигляді інтервалів, необхідно встановити оптимальне число груп (інтервалів), на які слід розбити всі одиниці сукупності, що вивчається.
Ряди розподілу зручно вивчати за допомогою графічного методу.
Статистичний графік - це креслення, на якому статистичні сукупності, такі, що характеризуються певними показниками, описуються за допомогою умовних геометричних образів або знаків. Представлення даних таблиць у вигляді графіка справляє сильніше враження, ніж цифри, дозволяє краще осмислити результати статистичного спостереження, правильно їх тлумачити, значно полегшує розуміння статистичного матеріалу, робить його наочним і доступним. Це, проте, зовсім не означає, що графіки мають лише ілюстративне значення. Вони дають нове знання про предмет дослідження, будучи методом узагальнення початкової інформації.
Значення графічного методу в аналізі і узагальненні даних велике. Графічне зображення дозволяє здійснити контроль достовірності статистичних показників, оскільки, представлені на графіці, вони яскравіше показують наявні неточності, повязані або з наявністю помилок спостереження, або з суттю явища, що вивчається. За допомогою графічного зображення можливі вивчення закономірностей розвитку явища, встановлення існуючих взаємозвязків. Просте зіставлення даних не завжди дає можливість уловити наявність причинних залежностей, в той же час їх графічне зображення сприяє виявленню причинних звязків, особливо у разі встановлення первинних гіпотез, що підлягають потім подальшій розробці. Графіки також широко використовуються для вивчення структури явищ, їх зміни в часі і розміщення в просторі. У них виразніше виявляються порівняльні характеристики і виразно види основні тенденції розвитку і взаємозвязку, властиві явищу, що вивчається, або процесу.
Для зображення і внесення думок про розвиток явища в часі і складі сукупності разом з графіками будуються діаграми.
Використовуються діаграми: стовпчикові, стрічкові, квадратні, круги, лінійні, радикальні і ін. Вибір виду діаграми залежить в основному від особливостей початкових даних, мети дослідження.
Проаналізуємо наявну інформацію.
1)проведемо групування і складемо ряд розподілу, вибравши в якості ознаки групування ознаку показник Урожайність льоноволокна .
Візначаємо ширину інтервалу за формулою:
Визначаємо границі інтервалів:
Визначаємо кількість статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Визначаємо відносні частоти статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Будуємо гістограму ряду розподілу:
Будуємо полігон ряду розподілу:
Будуємо кумуляту ряду розподілу:
2) проведемо групування і складемо ряд розподілу, вибравши в якості ознаки групування ознаку показник Якість льонотрести.
Візначаємо ширину інтервалу за формулою:
Визначаємо границі інтервалів:
Визначаємо кількість статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Визначаємо відносні частоти статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Будуємо гістограму ряду розподілу:
Будуємо полігон ряду розподілу:
Будуємо кумуляту ряду розподілу:
3) проведемо групування і складемо ряд розподілу, вибравши в якості ознаки групування ознаку показник Витрати праці на 1 центнер трести.
Візначаємо ширину інтервалу за формулою:
Визначаємо границі інтервалів:
Визначаємо кількість статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Визначаємо відносні частоти статистичних одиниць, які потрапляють у кожний інтервал розподілу:
Будуємо гістограму ряду розподілу:
Будуємо полігон ряду розподілу:
Будуємо кумуляту ряду розподілу:
Виконаємо комбінаційне групування за ознаками Урожайність льоноволокна та Якість льонотрести:
Урожайність льоноволокна, ц/гаЯкість льонотрести, номерРазом 0,5-0,