Історія архітектури Болгарії
Курсовой проект - Культура и искусство
Другие курсовые по предмету Культура и искусство
?ня загалом та періоду середньовіччя - в цілому. Період формування та становлення середньовічної архітектури Болгарії, залишив по собі памятки фортифікаційної, житлової та культової архітектури, що і до сьогодні являються особливим досягненням світового мистецтва.
Хронологічні межі охоплюють період ІІV-ХVІІІ століть.
Територіальні рамки тогочасні межі Болгарської держави, що в силу обставин мали можливість змінюватись протягом часових меж визначених для даного дослідження.
Обєкт даного дослідження болгарська архітектура та закономірності її розвитку.
Предмет дослідження середньовічні памятки фортифікаційної, житлової та культової архітектури Болгарії.
Метою даної роботи є дослідити памятки архітектурної спадщини як феномен винятковості болгарського мистецтва.
Відповідно до даної мети постають такі завдання:
- Ознайомитись з найрізноманітнішими джерелами, що стосуються теми.
- Дослідити історичні передумови розвитку та еволюції болгарської архітектури.
- Визначити закономірності появи нових напрямків та етапів в архітектурі Болгарії.
- Докладно описати найвизначніші архітектурні памятки епохи Першого та Другого Болгарського царств.
- Визначити роль та місце, яке посідає архітектура Болгарії в світовому мистецтві.
Наукова новизна даного дослідження полягає у спробі віднайти особливі риси світосприйняття болгарського народу в IIV- XVIII століттях, що мають своє місце у мистецтві цього часу.
Актуальність теми. Наше сьогодення з його технократією та поверхневим сприйняттям мистецтва рухається в тривожному напрямку. Чудові приклади гармонії зі світом надає нам середньовічна архітектура Болгарії. Структура роботи. У вступі представлений короткий огляд тогочасного мистецтва, визначений обєкт, предмет, мета та завдання дослідження, означені новизна й актуальність теми. У першому розділі мова йде про закономірності розвитку архітектури епохи Першого Болгарського царства. У другому - докладно визначається розвиток архітектури Болгарії Другого царства. Третій розділ присвячений занепаду середньовічної архітектури у XV- XVIII століттях. Додаються ілюстрації.
І.АРХІТЕКТУРА ЕПОХИ ПЕШОГО БОЛГАРСЬКОГО ЦАРСТВА
І.1 Столиці Плиска і Преслава. Фортеці в Мадарі та Охриді
Особливе значення для створення болгарської архітектури і формування її характерних рис мало утворення в 680 р. Першого Болгарського царства. На основі синтезу культури, зокрема будівельних традицій, словян і праболгар, з одного боку, і безпосереднього впливу античної спадщини, традиції якого продовжували жити у Візантії і Болгарії, з іншого, склалася як болгарська народна архітектура, так і архітектура панівних класів.
Державі в особі хана і його військової аристократії, що оточувала, були потрібні фортеці для захисту від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Неприступними як фортеці і величними по розмірах і архітектурі повинні були бути палаци хана і чертоги бояр. Християнській церкві теж були необхідні монументальні і багато прикрашені храми.
Але поряд з панівними класами існував простий народ, житла якого були бідними і нескладними за планом і будівлею. Історичні основи болгарської народної архітектури коренилися переважно в будівельних традиціях словян, що збагатилися пізніше впливом народної архітектури античної епохи.
Самі старі і значні памятники болгарського зодчества знаходяться в перших болгарських столицях Плисці і Преславі. Ці міста, що виникли один після іншого, були не тільки резиденціями ханів і царів, але і великими культурними і господарськими центрами.
Загальна містобудівна й оборонна система Плиски складалася з зовнішнього земляного укріплення і внутрішньої цитаделі (іл. **8,1). Земляне укріплення являло собою в плані прямокутник, утворений ровом і насипом, що оточував простір 23,3 км2. У середині цього простору піднімалася внутрішня цитадель площею 0,5 км2. Вона була обнесена камяними стінами з великих правильно отесаних блоків на червоному розчині. Товщина стін складала 2,4м, а висота досягала 10м. Зверху вони завершувалися платформою з парапетом і зубцями. Кожен кут фортеці був укріплений круглою вежею; інші вежі були пятигранними. До фортеці вели четверо монументальних воріт по одним з кожної сторони. Вхід знаходився між двома симетрично розташованими подвійними чотиригранними вежами. Від цих воріт починалися чотири вулиці, спрямовані до центра цитаделі. Там піднімалися монументальні спорудження ханського палацу: тронний зал, житлові приміщення, церква і господарські будівлі. Цитадель забезпечувалася водою по водопроводах із глиняних труб.
Територія зовнішнього міста, тобто простір між камяною цитаделлю і земляним укріпленням, цілком не досліджена. Самим значним памятником, виявленим тут, є монастир, розташований на відстані 1400м. від цитаделі і звязаний з ханським палацом вимощеною великими камяними плитами дорогою, що починалася у східних воріт цитаделі і закінчувалася у воріт монастирської церкви. Крім того, на території зовнішнього міста розкопками виявлено близько 30 маленьких церков, і приблизно стільки ж церков очікує розкриття і дослідження.
Початок історії другої болгарської столиці Преслава відноситься до 893 р., а кінець її розквіту 972 р., коли східна половина Болгарії разом з її столицею підпала під владу Візантії. Археологічні дослідження встановлюють, що столиця царя Симона, безпосереднє продовження Плиски, м?/p>