Історична характеристика Дніпропетровська
Курсовой проект - История
Другие курсовые по предмету История
лець.
Поклади промислових вапняків поширені в районі с. Жовтокамянки.
В районі с. Шестерні, Широківського району, розвідане велике родовище бокситів сировини для виробництва алюмінію.
Велике народногосподарське значення має дуже поширений лес сировина для цегельного, черепичного та інших виробництв. Високоякісні піски є в Новомосковському, Царичанському та інших районах області.
У Новомосковському районі біля с. Знаменівки відкрито мінеральні джерела лікувальних вод.
в) кліматичні умови В житті людини, в її господарській діяльності, в житті навколишньої природи клімат має величезне значення. З проявами клімату звязана вся природа.
Клімат Дніпропетровської області помірно-континентальний. Територія області розташована поміж середніми річними ізотермами +9 на півдні області та +8 на півночі. Багаторічними спостереженнями встановлено, що мінімальна температура повітря над територією області не знижувалась нижче -38, а максимальна не перевищувала +39. Опадів на північному сході області випадає до 500550 мм, на південному заході до 350 мм. Максимум опадів припадає на червень. Весняно-літні дощі сприятливо впливають на розвиток всіх сільськогосподарських культур. Однак в деякі роки бувають посухи. В середньому на один посушливий рік припадає три врожайних.
Зима, звичайно, мяка, але в окремі роки буває холодна і тривала. Весна переважно соняшна. Вже наприкінці березня вона змінює своїми теплими днями зиму. Літо відносно жарке. Осінь суха, тепла, сонячна.
Річкова сітка району це Дніпро та його притоки: зліва Оріль і Самара з Вовчою, справа Мокра Сура, Базавлук, Томаківка та Інгулець.
Всі вони типово степові річки, течуть повільно і плавно поміж невисоких берегів. Повноводими вони бувають тільки в період весіннього сніготанення. Влітку вони дуже міліють, а в посушливі роки деякі з них пересихають. Судохідними є тільки Дніпро і в пониззі Самара.
Озер на Дніпропетровщині небагато. Вони невеликі за розмірами. Більшість озер розташовані на північному заході лівобережжя в Петриківському та інших районах. Найбільші з них озера Солоний Лиман та Лебедине. Грязі першого з них мають цілющі якості, біля нього розташований курорт з такою ж назвою.
Природні умови області відіграли позитивну роль в розвитку його економіки і сприяли перетворенню Дніпропетровщини в важливий економічний адміністративний район України.
Мякий клімат та рівнинна поверхня створює сприятливі умови для різнобічної господарської діяльності населення: промислового та комунального будівництва, спорудження залізниць та автомобільних шляхів, для повного і всебічного використання сільськогосподарських угідь, для широкого впровадження і використання в усіх галузях економіки різноманітних машин.
2.8 Відродження промисловості міста (1945-1950 рр.)
Народне господарство області зазнало величезних збитків під час Великої Вітчизняної війни. Було зруйновано 10300 державних підприємств, установ і громадських організацій, 4723 житлові будинки, 453 лікарні, 1390 шкільних приміщень. З доменних печей, що були в області, повністю зруйнованих 13, а з 36 мартенівських печей - 29, з 56 прокатних станів - 35.
Відродження промисловості, що дуже постраждала під час окупації, почалося відразу ж після визволення міста. У 1945 р. відновили роботу майже всі великі підприємства міста. 9 травня 1945 р. мартенівська піч заводу металургійного устаткування (ДЗМУ) дала першу сталь, а на початку листопада перша післявоєнна продукція була отримана на коксохімічному заводі ім. М.І.Калініна. Значні зусилля докладалися для відновлення та реконструкції вже існуючих заводів і фабрик. Підприємства не тільки відновлювалися, але й технічно переозброювалися, запроваджувалася нова техніка і передова технологія, проводилася модернізація, реконструкція, збільшувалися виробничі потужності, розширювалися механізація і автоматизація виробництва. Допомогу на відновлення та реконструкцію підприємств Дніпропетровська отримували з багатьох міст країни, в свою чергу, допомагали іншим.
У перші повоєнні роки в Дніпропетровську почалося будівництво нових промислових підприємств. Особливе місце серед них належить Південному машинобудівному заводу (ПМЗ), який починався як Дніпропетровський автозавод (ДАЗ). Рішення про його будівництво було прийняте Державним комітетом оборони та наркоматом середнього машинобудування в червні 1944р., а в грудні 1945р. почалося будівництво цехів, а також житла, обєктів культпобуту та адміністративних споруд. Уже в травні 1947 р. зібрано перший автомобіль ДАЗ-150 Українець, а в грудні 1948 р. виготовлено перші автомобілі-амфібії ДАЗ-483, за створення яких робітники ДАЗ були удостоєні Сталінської премії. У 1947 р. зявились нові великі підприємства -- завод пресів, завод сільськогосподарського машинобудування, радіозавод. Поблизу цих підприємств і на околицях будувалося житло для робітників, виростали палаци культури та клуби, обєкти соціально-культурного призначення. Серед підприємств, побудованих у Дніпропетровську в повоєнний період, був і радіозавод, рішення про будівництво якого було прийнято ще в жовтні 1945 р. Окрім радіоприймачів, радіозавод з 1960 р. почав випускати телевізори Весна.
У 1946 р. почалося будівництво лакофарбового заводу ім. М.В.Ломоносова, який у 1947 р. видав уже першу продукцію.
Вистояло місто незважаючи, що в 1947 р. стався черговий голод. З великим нетерпінням чекали жнив 1947 р. і вони поклали край людським ст?/p>