Індивідуальні особливості уваги та їх урахування у навчальній та виховній роботі
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?ший етап уроку, що полегшує підготовку до наступних уроків. Важливо, щоб і на цьому етапі уроку увага учнів були організовано.
Завдання додому окремий етап уроку, який займає різне місце: в кінці уроку, залежно від складності завдання і від звязку його з матеріалом, що вивчається. Необхідно і на цьому етапі уроку організувати увагу учнів.
Вольову зосередженість слід підтримувати різноманітними видами учбових занять, позакласною і домашньою роботою. Молодші школярі швидко стомлюються від напруги, тут треба дати дітям хвилину відпочинку. Кращий відпочинок від розумової роботи дають фізкультхвилинки.
Велике значення у вихованні уваги має наочність. Наочність дає ясність сприйняття, викликає і підтримує увагу, полегшує таким, що вчиться розуміння матеріалу, що вивчається, і тому сприяє міцному і глибокому засвоєнню знань. Використовую набори різних наочних і сюжетних картинок в роботі по розвитку мови[22].
Добре допомагає вихованню уваги гра в пропозиціях накази.
Напиши на дошці своє прізвище і імя.
Напиши на дошці прізвище і імя товариша.
Намалюйте на дошці будиночок.
Спаяйте пісню.
Істотна умова успішного навчання це виховання у дітей звички бути уважним до всього того, що говорить і що робить вчитель в класі, а також до відповідей своїх товаришів. Увага необхідна умова для залучення дитини до знань і особливо знань по математиці. Багато помилок учня в математичних роботах не тільки в першому, але і в подальших класах, пояснюються недоліком уваги при виконанні роботи.
У клас приходять діти з нестійкою увагою, що не уміють слухати вчителя. Вчитель повинен вже на перших уроках математики почати роботу над вихованням у дітей звички уважно слухати його мову і точно виконувати його завдання.
На уроках математики для виховання уваги використовую наочної картинної наочної допомоги, картки для розвитку уваги дітей і заняття усним рахунком.
Систематична робота вчителя по вихованню уваги завжди дає позитивний результат у учнів розвивається звичка будь-яку роботу виконувати уважно.
2.2 Увага в структурі учбової і виховної діяльності. Можливість цілеспрямованого формування уваги
Розвиток уваги у дітей проходить поступово.
У молодшому дошкільному віці переважає мимовільна увага. Характерна межа уваги дітей молодшого дошкільного віку - значна відволікаємість. Дитину легко відвернути яскравою іграшкою, розмовою. Проте чим сильніше виражений інтерес до обєкту, тим стійкіше мимовільна увага дитини.
Подальший розвиток мимовільної уваги повязаний із збагаченням інтересів. У міру того як розширюються інтереси дитини, його увага приковується до ширшого круга предметів і явищ. Він може досить значний час розглядати іграшку, картинки, слухати вірші і казки, стежити за мовою тих, що оточують і своєю власною. Виконання дітьми ряду доручень, покладених на них обовязків в дитячому саду і удома, привчає дітей звертати увагу на необхідність досягнення тієї або іншої мети, виконання вказівок і вимог дорослих. Все це приводить до розвитку довільної уваги[19].
До кінця дошкільного віку увага піднімається на вищий ступінь свого розвитку. Це повязано з появою нових інтересів, розширенням кругозору, входженням дитини в умови життя сімї і дитячого саду, оволодінням новим виглядом діяльності. Старший дошкільник все більше і більше починає звертати увагу на ті сторони дійсності, які раніше залишалися поза полем його уваги. Це розширення сфери спілкування дитини, збагачення його інтересів в першу чергу піднімає на вищий рівень розвитку мимовільну увагу.
Довільна увага особлива інтенсивно розвивається в іграх, де дотримання правил ігор вимагає від дитини зосередженості і концентрації уваги.
Вихователі ставлять перед дітьми мети, направляють їх сприйняття на життєво важливі сторони навколишнього життя, учать їх спостерігати. Старші дошкільники можуть протягом тривалішого часу управляти своєю увагою.
Розвитку довільної уваги сприяє участь дітей в інших видах діяльності (навчання, праця, малювання і ін.). Без наявності мети, зосередженості і спрямованості уваги, без його стійкості неможливо оволодіти жодним видом діяльності, неможливо досягти бажаного результату.
Поступово до кінця дошкільного віку зявляється досвід в управлінні своєю увагою, уміння більш менш самостійно його організовувати, без тієї постійної допомоги з боку дорослих, яка так була необхідна молодшим дітям. Це є одним з основних умов готовності дитини до шкільного навчання.
Характер уваги залежить від спрямованості і інтересів особи школяра. Увагу молодшого школяра носить виборчий характер, тобто прямує на те, що особливо для нього значущо. Для учнів молодших класів зазвичай значущо те, на що їх увагу звертає вчитель. Утримувати увагу на одному обєкті буває непросто.
Увага учнів початкових класів, у звязку з їх значною емоційною збудливістю легко відволікається і насилу прямує на те, що їм здається нудним. Тому другорядні деталі помічаються ними іноді легше, ніж основне.
Разом з тим є і якісь нецікаві моменти, які треба подолати, щоб досягти результату. Так формується довільна увага, яка вимагає відомих зусиль волі. Постійне тренування довільної уваги приводить до оволодіння ним в достатній мірі. Учні (знову-таки під керівництвом вчителя) починають ще краще розуміти, як і чому важливо не відволікатися під час занять, чому важливо уміти бути уважним [13].
Впродовж молодшого шкіл