Індивідуальні особливості уваги та їх урахування у навчальній та виховній роботі
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
осередження на обєкті забезпечує поглиблене вивчення пізнаваних обєктів і явищ, вносить ясність до уявлень людини про той або інший предмет.
Розподіл уваги свідчить про можливість субєкта направляти і зосереджувати увагу на декількох незалежних змінних одномоментно. Характеристиками розподілу уваги в експерименті є тимчасові показники, отримані в результаті зіставлення тривалості правильного виконання одного завдання і виконання цього ж завдання спільно з іншими (двома або більш) завданнями.
Перемиканням уваги є переміщення його спрямованості і зосередженості з одного обєкту на іншій або з одного виду діяльності на іншу. Характеристикою перемикання уваги є ступінь трудності його здійснення, вимірюваний швидкістю переходу субєкта від одного виду діяльності до іншого. Встановлено, що швидкість перемикання уваги залежить як від стимульного матеріалу, так і від характеру діяльності субєкта з ним. Легкість або трудність перемикання уваги обумовлюється також індивідуальними особливостями субєкта, а саме властивостями його нервової системи. У осіб, що характеризуються рухомою нервовою системою (швидким переходом від збудження до гальмування і назад), перемикання уваги здійснюється легшим[23]. Не менш значущі при перемиканні уваги і особові особливості випробовуваних, а саме: їх активність і зацікавленість, рівень мотивації і так далі.
Всі перераховані характеристики уваги представляють функціональну єдність, і їх розділення є чисто експериментальним прийомом. Разом з ним в наші дні все більш розвивається системний підхід до вивчення уваги, який передбачає використання методик інших наук, суміжних з психологією. Прикладом такої міждисциплінарної інтеграції може служити дослідження особливостей уваги у звязку із загальною активацією діяльності мозку і континуумом рівнів неспання.
2. ОСОБЛИВОСТІ УВАГИ І ЇХ ВРАХУВАННЯ В УЧБОВІЙ І ВИХОВНІЙ РОБОТІ
2.1 Розвиток уваги в процесі учбової і виховної діяльності
Увага учнів обовязкова і необхідна умова для успішної учбової роботи. Основні засоби збудження уваги учнів динамічне ведення занять із застосуванням різноманітних прийомів організації активності учнів, чіткий і ясний виклад матеріалу. Необхідне перемикання уваги учнів з одного виду діяльності на іншій, усунення відволікаючих подразників, окрім цього, поступове формування здатності протистояти їм, боротися з відволікаючими чинниками (робочий шум в класі, шуми в коридорі або на вулиці, наявність в учбовому класі нових предметів, експонатів, присутність нових людей). Інакше, якщо учень не здібний до перенесення уваги, він перетвориться в зніжена істоту із стійкою звичкою працювати тільки в абсолютній тиші[2].
Інша форма виразу позитивних мотивів учення наявність учбових матеріалів. Учбові інтереси, як правило, дуже виборчі. Учбовий інтерес залежить від того, наскільки зрозуміло учневі значення висловлюваного викладачем матеріалу, наскільки зрозуміло йому значення цього матеріалу, наскільки матеріал повязаний з позаучбовими інтересами. При цьому величезне значення мають також методи викладу цього матеріалу, наскільки вони активні і різноманітні. Інтерес може бути непрямим, опосередкованим, коли він визначається не просто зацікавленістю, а глибоким усвідомленням значення предмету або матеріалу, життєвій важливості тих або інших відомостей.
Увага! Як часто з цим словом поводиться вчитель до своїх учнів, не відволікатися від роботи, не бути розсіяним на уроці. Тільки привчивши дітей бути уважним, вчитель може розраховувати на успіх своєї роботи. Якщо учні уважні, то в класі і дисципліна відмінна і заняття проходять плідно. Уважні діти зроблять на уроці набагато більше і краще, ніж розсіяні, а втомляться від роботи і вони і їх вчитель менший.
Увага має величезне значення в житті, зокрема, в трудовій діяльності людини.
Відомо, що дивитися і бачити, слухати і чути далеко не одне і те ж. Тільки увага дає нам можливість бачити, чути, в справжньому сенсі слова сприймати що оточуюче середовище. Де немає уваги, там немає і свідомого відношення до того, що він робить.
Індивідуальні особливості уваги - це виділення свідомістю певних предметів і явищ з навколишнього світу з одночасним відверненням від всього останнього, що ми зовсім перестаємо помічати. Іншими словами під увагою розуміється зосередженість нашої свідомості на якомусь предметі або явищі [36].
У ранньому дитинстві у дітей переважає мимовільна увага. Його викликає перш за все сильні зовнішні подразники: гучні звуки, яскраві кольори, блискучі або рухомі предмети і так далі Пізніше у дитини починає розвиватися і довільна увага. Зі вступом дітей до школи наступає період подальшого швидкого розвитку у них і мимовільної і довільної уваги.
Ось діти, учні 1 класу, працюють над вирішенням математичних завдань, прикладів, раптом з коридору донісся гучний тупіт ніг, хто те біжить і регоче. Увага учнів вмить відключилася від роботи, їх зосередженість порушена, діти навіть не чують, що говорить вчитель. Його слова не доходять до свідомості учнів, не викликає збудження, не сприймається ними. Це носить назву - “мимовільне”.
Учень повинен добре уявляти собі, для чого треба бути уважним. Наприклад, вчитель говорить, що треба стежити по підручнику, коли читають текст інші учні. Школяр не виконує цієї вимоги, оскільки не усвідомлює, навіщо це потрібно. Тоді я ставлю перед ним завдання чіткіше: стеж, я?/p>