Засоби саморегуляцiСЧ психiчного стану спортсмена
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?танiв:
- уявлення;
- мязова релаксацiя;
- слово.
Змiна психiчноСЧ активностi, тобто вплив на мимовiльнi функцiСЧ органiзму, якi регулюються вегетативною нервовою системою, буде дiйовим в умовах створення конкретного уявлення, яке викликаСФ збудження нервових центрiв. Уявлення дiСЧ спричиняСФ такий самий вплив на нашу нервову систему, як i реальний досвiд.
Використовуючи вiдповiднi уявлення вiдчуттiв, з якими ранiше у людини були повязанi тi чи iншi емоцiйнi стани, вона регулюСФ прояви стану, який необхiдний для досягнення успiху, впливаючи на дiяльнiсть внутрiшнiх органiв.
Механiзм уявлення, як дiставання з памятi уривкiв iнформацiСЧ iз рiзного досвiду i створення значущих образiв, може використовуватись для зниження рiвня тривожностi, розвитку впевненостi, пiдвищення концентрацiСЧ уваги, вiдновлення пiсля травм. Так, уявлення одужання пiсля травми повязуСФться з бiльш швидкими темпами вiдновлення травмованих спортсменiв.
Уявлення дiй програмують мязи до дiй, оскiльки всi нашi емоцiСЧ проявляються в певнiй змiнi дiяльностi внутрiшнiх органiв та мязового тонусу; почування, переживання переходить у роботу мязiв.
Релаксацiя мязiв завжди СФ показником позитивних емоцiй, стану спокою, радостi, рiвноваги
Глибоке мязове розслаблення здатне послабити або навiть припинити негативнi емоцiСЧ разом iз змiнами у внутрiшнiх органах. Постiйнi перебування в напружених умовах створюють передумови втрати навичок мимовiльного розслаблення та появи стiйкого гiпертонусу мязiв.
Внаслiдок релаксацiСЧ знижуСФться загальний рiвень активацiСЧ, послаблюСФться тенденцiя до виникнення захисних емоцiй (хвилювання, тривога, гнiв та iн.). Релаксацiя сприяСФ виникненню позитивних емоцiй, почуття спокою, задоволення, готуСФ нервову систему до вiдпочинку, веде до зниження тонусу гладкоСЧ мускулатури внутрiшнiх органiв, серцево-судинноСЧ системи та рухового апарату.
Отже, досягнення повноСЧ мязовоСЧ релаксацiСЧ (розслаблення) - це другий механiзм впливу на мимовiльну дiяльнiсть внутрiшнiх органiв, змiни психiчного стану.
На фонi релаксацiСЧ, в результатi зниження тонусу кори, легко фiксуСФться самонавiювання. Як вiдомо, в момент психiчного збудження мязи мимовiльно напружуються. У деяких випадках надлишкове хвилювання настiльки перенапружуСФ мязи, що втрачаСФться здатнiсть ними володiти, знижуСФться концентрацiя i зосередженiсть уваги. Коли розслаблюСФться мозок, розслаблюються i скелетнi мязи. Чим напруженiшi мязи, тим вони активнiшi, тим бiльше iмпульсiв йде вiд них у мозок i тим вiн в бiльшiй мiрi активiзуСФться.
Чим розслабленiшi мязи, тим менша кiлькiсть iмпульсiв поступаСФ вiд них у головний мозок. А коли мозок отримуСФ все менше i менше збуджуючих сигналiв, вiн починаСФ заспокоюватись, занурюючись спочатку в пасивну бадьорiсть, а потiм у дрiмоту.
Сприймання слова, подумки спрямованого на самого себе, на фонi зниженого тонусу кори головного мозку змiнюСФ психiчний стан. Слово може викликати емоцiйнi реакцiСЧ, якi супроводжуються змiною фiзiологiчних функцiй. Слово може викликати функцiональнi змiни в органiзмi, спровокувати хворобу або, навпаки, вилiкувати.
В умовах зниженого тонусу кори великих пiвкуль головного мозку дiя слова i його вплив на емоцiйний стан та iншi фiзiологiчнi процеси рiзко пiдвищуСФться.
"Есть сила благодатная в созвучии слов живых", - цi слова ЛСФрмонтова якнайкраще пiдкреслюють дiю слова, благодать, що мiститься в словах, благодать, яка проявляСФться в молитвi. Молитва приносить заспокоСФння, укрiплюСФ дух. В iсторiСЧ Олiмпiйського спорту закарбований подвиг Грега Луганiса, чотирикратного олiмпiйського чемпiона зi стрибкiв у воду. Перед кожним стрибком атлет на декiлька миттСФвостей завмираСФ на трамплiнi; зi складеними руками перед грудьми вiн шепоче слова молитви. Отримавши травму пiд час стрибка, вiн знайшов у собi мужнiсть продовжити змагання i вийти переможцем. Це було оцiнено на олiмпiадi як прояв високоСЧ духовностi.
Тобто, використання слова на фонi зниженоСЧ корковоСЧ активацiСЧ для впливу на мимовiльнi функцiСЧ органiзму, переживання та поведiнку, отже, на психiчний стан, СФ третiм механiзмом регуляцiСЧ стану.
Це СФ навiювання та самонавiювання. В регуляцiСЧ самоактивностi використання слова СФ самонавiюванням. Спрямоване самонавiювання бажаного психiчного стану вiдбуваСФться при допомозi формул оптимального стану - органiзуючих формул самонавiювання - на основi принципу зворотного звязку, який iснуСФ мiж словами i реальними фактами, якi породили цi слова. Використання таких формул характеризуСФ вищу психiчну мобiлiзацiю, що повязана з концентрацiСФю i зосередженiстю уваги.
Цi механiзми складають основу майже всiх методiв психiчноСЧ регуляцiСЧ та саморегуляцiСЧ. Рiзниця лише в шляхах, якi ведуть до досягнення дрiмотного стану та зосередження уваги i в засобах оволодiння ними, що розкриваСФться через основи тренувань психологiчних вмiнь з метою уникнення дисоцiацiСЧ, розугодження реального та оптимального психiчного стану. Величина цього розугодження визначаСФться в процесi психологiчноСЧ пiдготовки спортсмена на основi психологiчного контролю.