Засоби саморегуляцiСЧ психiчного стану спортсмена
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?й, так i негативний вплив на процеси регуляцiСЧ.
3. Механiзми психiчноСЧ регуляцiСЧ стану спортсмена
Регулювання в широкому розумiннi - це приведення чогось у вiдповiднiсть з чимось, зовнi для нього заданим. Регулювання особистостi традицiйно розглядаСФться (Платонов К. К.) як впорядкування СЧСЧ властивостей та приведення СЧх у вiдповiднiсть з вимогами до неСЧ. Регулювання - це процес, це вплив на психiчнi явища (процеси, стани, властивостi) з метою пiдтримки або змiни характеру СЧх функцiонування (Никифоров Р.С.).
К.О. Абульханова-Славська пiдкреслюСФ багаторiвневий характер регуляцiСЧ, видiляСФ рiвнi психiчноСЧ та особистiсноСЧ регуляцiСЧ. Рiвень психiчноСЧ регуляцiСЧ, повязаний iз пiдтриманням, мобiлiзацiСФю i т. iн. психiчноСЧ активностi, котра виступаСФ як субСФктивна умова здiйснення особистiстю реальноСЧ дiяльностi. Рiвень особистiсний охоплюСФ способи включення особистостi в дiяльнiсть, СЧСЧ ставлення до дiяльностi.
Особистiсна регуляцiя психiчних станiв здiйснюСФться в рiзних планах. "астивостi особистостi, цiннiснi орiСФнтацiСЧ, самооцiнка, домiнуючi потреби i мотиви, настанови, намiри - кожний iз них впливаСФ на виникнення та динамiку стану. ВзаСФмозвязки мiж особистiстю та психiчними станами носять характер взаСФмовпливу - стани здiйснюють зворотний вплив на особистiсть, СЧСЧ розвиток, закрiплюючи однi якостi, послаблюючи iншi; на виникнення та переструктурування мотивiв i цiлей.
Центральною ланкою взаСФмозвязкiв особистiсних якостей з характеристиками психiчних станiв СФ ставлення до себе, оскiльки саме воно визначаСФ параметри домiнуючого настрою. Також важливим СФ активне ставлення до життСФвоСЧ ситуацiСЧ, готовнiсть особистостi до подолання перешкод, задоволенiсть самореалiзацiСФю.
Структура психологiчноСЧ регуляцiСЧ дiяльностi спортсменiв за Л.М. Аболiним (згiдно зi значенням поняття регулювання) включаСФ такi компоненти, як досвiд, мета, субСФктивна модель значливих умов дiяльностi, оцiнка контрольованих умов дiяльностi, вибiр тактичного плану, пiдготовка до його реалiзацiСЧ, безпосередня реалiзацiя програми, корекцiя. Психологiчна регуляцiя маСФ подвiйну обумовленiсть:
- факторами дiяльностi, що включають у себе зовнiшнi та внутрiшнi стимули;
- факторами накопиченого досвiду, характерною рисою якого СФ емоцiйна оцiнка умов дiяльностi, того, що СФ для людини цiннiсним, значним.
Смисл процесiв регуляцiСЧ знаходиться у виборi цiлей дiСЧ i координацiСЧ вiдповiдних програм для здiйснення даних цiлей. Звiдси, важливим для вивчення механiзмiв регуляцiСЧ, СЧх ефективностi СФ спiввiдношення в системi "рiвень домагань - рiвень досягнень", що знаходить свiй прояв у психiчнiй саморегуляцiСЧ як само активностi особистостi i саморегуляцiСЧ СЧСЧ психiчних станiв зокрема.
Психiчна саморегуляцiя станiв може бути трьох видiв: емоцiйна, вольова, довiльна. Емоцiйна саморегуляцiя, будучи одним iз основних видiв психiчноСЧ саморегуляцiСЧ, забезпечуСФ загальну мобiлiзацiю всiх систем органiзму, i ця мобiлiзацiя не завжди буваСФ оптимальною, бо пiдвищення емоцiйного збудження вище певного рiвня викликаСФ протилежний ефект, дезорганiзацiю. Вольова регуляцiя - це механiзм тонкого регулювання активностi людини, обСФктом СЧСЧ СФ органiзацiя психiчних функцiСЧ в екстремальних умовах з метою зберегти або вiдновити необхiдну органiзацiю фiзiологiчних i психологiчних функцiй.
Психiчна саморегуляцiя стаСФ найбiльш розвиненою формою саморегуляцiСЧ стану особистостi, коли включаСФ рiзноманiтнi засоби дiСЧ i оволодiваСФ системою рiзних способiв довiльноСЧ саморегуляцiСЧ стану.
У психологiСЧ спорту найчастiше використовують поняття емоцiйно-вольова регуляцiя i це не випадково. Дослiдження свiдчать, що спортсмени серед труднощiв видiляють 49% обСФктивних (технiка, тактика, втома та iн.) та 51% субСФктивних (страх змагань, спортивного снаряду, програшу, низького результату, невпевненостi i iн.). ОбСФктивнi труднощi долаються здебiльшого за рахунок тренованостi, а серед субСФктивних на першому мiii стоять неадекватнi емоцiйнi реакцiСЧ та стани, якi не подавляються простим бажанням, а вимагають СЧх довiльноСЧ регуляцiСЧ.
Психiчна регуляцiя - це комплекс заходiв, спрямованих на формування психiчного стану, який сприяСФ найбiльш повнiй реалiзацiСЧ потенцiйних можливостей спортсмена.
Якщо рiвень емоцiйного настрою спiвпадаСФ зi стартом - це найбiльш сприятливий стан;
1 - й рiвень регуляцiСЧ стан бойовоСЧ готовностi. Всi компоненти стану функцiонують як СФдина система, i необхiдна регуляцiя спрямована на збереження цiСФСЧ цiлiсностi.
2 - й рiвень регуляцiСЧ використовуСФться, вступаСФ в силу, коли один iз
компонентiв стану, необхiдного для вдалого виступу, виражений недостатньо.
3 - й рiвень регуляцiСЧ класифiкуСФться як неповна психiчна готовнiсть. Фiксуються значнi вiдхилення, але при достатнiй спецiальнiй i функцiональнiй пiдготовцi вони пiддаються корекцiСЧ, оптимiзацiСЧ.
Регуляцiя станiв повинна вiдрiзнятись iз залежностi вiд типологiчних особливостей властивостей нервовоСЧ системи. Спортсменiв зi слабкою нервовою системою рекомендуСФться частiше хвалити, заохочувати, а на СЧх невдачi не реагувати. Спортсменiв iз сильною нервовою системою, якщо вони не проявили повнiстю своСЧх можливостей, можна i критично обговорити, не боячись визвати у них занепад настрою.
У процесi психiчноСЧ регуляцiСЧ здiйснюСФться змiна психiчноСЧ активностi та само активностi. Видiляють три основних механiзми регуляцiСЧ психiчних ?/p>