Загальнотеоретичнi погляди Станiслава Севериновича Днiстрянського
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
В°льнiй взаСФмообумовленостi i взаСФмозалежностi. Звiдси - акцент на соцiальнi функцiСЧ права в суспiльствi, наприклад, як засобу усунення можливих соцiальних конфлiктiв, вирiшення iнших соцiальних проблем.
В соцiальнiй концепцiСЧ права обгрунтовуСФться необхiднiсть дослiдження права в його взаСФмозвязку з iншими елементами соцiальноСЧ системи. Принципово iншу трактовку права, його сутностi дають основоположники марксизму. Розглядаючи суспiльство як органiчно цiлiсне утворення, що дiСФ i розвиваСФться за обСФктивними, незалежними вiд волi людей законами, К.Маркс i Ф.Енгельс досить чiтко i послiдовно розрiзняли право i закон.
Право вони розумiли як мiру свободи членiв суспiльства. Кожний клас в силу його особливого становища в системi економiчних вiдносин суспiльства маСФ свою мiру свободи, своСФ право. Мiра свободи членiв класового суспiльства не СФ рiвною, а визначаСФться СЧх належнiстю до певного класу. Вiдношенням класiв до засобiв виробництва визначаСФться мiра СЧх свободи, СЧх класове право. Змiст цього права складають претензiСЧ класу на певну долю матерiальних i духовних благ, якi виробляються суспiльством, на участь у полiтичному життi суспiльства, в управлiннi справами держави i на вiльне вираження свого ставлення до соцiального ладу, а також самовираження в лiтературi i iнших сферах мистецтва.
Отже, в суспiльствi, роздiленому на класи з СЧх суперечливими
iнтересами, не iснуСФ СФдиноСЧ мiри свободи, СФдиного права. Кожний клас маСФ власне право, яке не тiльки вiдрiзняСФться вiд права iнших класiв, але й антагонiстичне по вiдношенню до нього. Колiзiя прав вирiшуСФться тим, що економiчно пануючий клас - власник засобiв виробництва - бере в своСЧ руки державну владу i проводить своСФ право у формi законiв, надаСФ йому всезагального характеру i вимагаСФ обовязкового виконання встановлених ним законiв вiд всiх членiв суспiльства пiд страхом державного примусу.
РЖдея багатоаспектного, багатостороннього пiдходу до права зараз, мабуть, найбiльш точно вiдображаСФ спiльнi зусилля вчених по його вивченню.
Яких би поглядiв на право вони не притримувались, всi проти однобiчностi. РЖ життя це пiдтвердило, показавши, що розгляд правових проблем, наприклад, з позицiй конкретноСЧ соцiологiСЧ, з iнформацiйноСЧ сторони чи в психологiчному аспектi дозволяСФ пiдiйти до розкриття нових рис права, збагачуючи вiдповiдно його поняття. Саме шляхом розкриття нових вiдносин, сторiн, рис i вiдбуваСФться процес поглиблення поняття права.
Не одна якась сторона права - нормативна, його генезис чи право в дiСЧ - даСФ поняття права. Кожна з них - лише абстрактне його бачення. Поняття права складаСФться як сума, синтез знань всiх правових диiиплiн, якi вивчають право у всiх його реальних проявах, сторонах, рисах, вiдносинах, перспективах.
ГЛАВА 2. СУТНРЖСТЬ ПРАВА ТА ДЕРЖАВИ У ПРАЦЯХ
С.ДНРЖСТРЯНСЬКОГО
2.1 "Погляд на теорiСЧ права та держави" С. Днiстрянського
Станiслав Днiстрянський - визначний правознавець СФвропейського рiвня, академiк ВiльноСЧ УкраСЧнськоСЧ АкадемiСЧ Наук. Бiльшiсть науковцiв справедливо вважають його одним iз засновникiв новоСЧ украСЧнськоСЧ правовоСЧ науки. Основними напрямками його дослiдження були: форми державного устрою i права людини, проблеми консолiдацiСЧ украСЧнськоСЧ нацiСЧ, нацiонально-державне будiвництво в УкраСЧнi, проблема украСЧнськоСЧ мови i забезпечення СЧСЧ державного статусу, цивiльне право в УкраСЧнi, регулювання шлюбно-сiмейних вiдносин, iсторiя украСЧнськоСЧ культури. Значимiсть наукових розробок С. Днiстрянського полягаСФ в тому, що вони не втратили актуальностi i сьогоднi.
Велику i цiнну спадщину становлять його численнi працi украСЧнською, нiмецькою, чеською мовами. Найважливiшi iз них: Заручини в австрiйськiм правi, Границi науки права, Австрiйське право облiгацiйне, ЗвичаСФве право та соцiальнi зв'язки, Цивiльне право, Загальна наука права i полiтика, Погляд на теорiСЧ права та держави та iншi.
ПроаналiзуСФмо основнi концепцiСЧ i змiст працi академiка С. Днiстрянського "Погляд на теорiСЧ права i держави" опублiковану 1925 року у Львовi.
РЖдея написання працi з проблем вiдношення права i держави виношувалась вченим протягом 22 рокiв. В основу своСФСЧ розвiдки автор поклав науковi розробки з питань держави i права, виробленi вченими у перiод з кiнця XVIII до початку XX столiття. Дослiджуючи широкий спектр рiзних теорiй походження права та держави, якi базувались на рiзних формах аргументацiСЧ, вiн прийшов до висновку, що на цi теорiСЧ мали суттСФвий вплив iдеСЧ свободи, суверенностi народу, суспiльностi (громадянського суспiльства). Рiзноманiття i багатограннiсть поглядiв, викладених у науковiй лiтературi, спонукали С. Днiстрянського спочатку провести аналiз фiлософських iдей походження права та держави, а пiзнiше правових. Це стало фундаментом вироблення новiтнiх концепцiй iз цiСФСЧ проблематики, що вiдповiдали духовi часу. Такий пiдхiд i визначив структуру цiСФСЧ працi, змiст якоСЧ викладений у трьох роздiлах.
Мислитель стверджуСФ, що з'ясування сутностi та системне i детальнi обговорення теоретичних питань, викладених у працях попередникiв, потребуСФ окремих монографiчних розробок. Тому у своСЧй працi вiн обмежився тiльки висвiтленням загальних найважливiших iдей стосовно виникнення держави i права.
С. Днiстрянський, характеризуючи державу, писав: "...Поступаючись методом iсторизму в правi, пропоную образ новiтньоСЧ держави. В основi конце