Загальнотеоретичнi погляди Станiслава Севериновича Днiстрянського
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
дослiдникiв, якi збереженi у ДержавноСЧ науковiй бiблiотецi iменi М.Горького, Науковiй бiблiотецi iменi М.Грушевського, Одеськiй центральноСЧ мiськiй бiблiотецi iменi РЖ.Франка.
ОбТСрунтовування структури роботи: У вступi обТСрунтовано актуальнiсть теми дослiдження, визначено його мету та завдання, обСФкт та предмет. У першому роздiлi дана загальна характеристика соцiологiСЧ права.
Другий роздiл Сутнiсть права та держави у працях С.С.Днiстрянського присвячений висвiтленню методологiчних засад правового свiтогляду С.Днiстрянського. У пiдроздiлi 2.1. була розглянута робота Погляд на теорiСЧ права та держави С.Днiстрянського.
У пiдроздiлi 2.2. Тарас Шевченко i Нова держава С.Днiстрянського, проаналiзовано погляди вченого на творчiсть украСЧнського письменника.
У третьому роздiлi дослiджено погляди С.С.Днiстрянського конституцiоналiста. Це питання й обумовило цей роздiл курсовоСЧ роботи.
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦРЖОЛОГРЖРЗ ПРАВА
Право в соцiологiСЧ розглядаСФться не як застигла сукупнiсть норм, а як дiяльнiсть фiзичних i юридичних осiб - громадян, державних i суспiльних органiзацiй, якi дотримуються, застосовують i виконують правовi приписи, СФ предметом соцiологiчного вивчення, яке набуло широкого поширення в останнi десятилiття. На цiй основi виникло i праворозумiння, орiСФнтоване на право в дiСЧ. Соцiологiчний пiдхiд до розумiння права можна виразити у формулi Г.В.Мальцева Право - це насамперед саме суспiльне життя.
Правовi норми держави, на думку прихильникiв соцiологiчного напряму в теорiСЧ права, - це лише частина права. Поряд з ними iснуСФ живе право, яке СФ не що iнше, як фактичнi вiдносини, що склались в суспiльствi. Головне, стверджують вони, - вивчення реального порядку, тобто не тих приписiв, якi зафiксованi в правовiй нормi, а самого процесу дiСЧ права в суспiльствi, конкретних дiй учасникiв правовiдносин. В звязку з цим обТСрунтовуСФться iдея гнучкостi права, iншими словами, можливiсть змiни правовоСЧ норми в процесi СЧСЧ застосування. Звiдси - вiдмова вiд незаперечностi закону, вимога свободи суддiвського розсуду. Ця теорiя веде фактичного розширення правотворчих функцiй суддi i приниження ролi закону, оскiльки суддя не звязаний юридичними нормами i може на свiй розсуд вирiшити ту чи iншу справу, покладаючись на власну iнтуСЧцiю. Акцентуючи увагу на вивченнi соцiальних коренiв права i його дiСФвоСЧ сторони, представники соцiологiчного пiдходу (його можна назвати також функцiональним) намагаються осягнути право як дiСФвий момент реального суспiльного життя. Л.С.Явич, стверджуСФ, що правовi норми мертвi, нежиттСФвi, не складають дiСФвого права, якщо за певних умов не можуть бути здiйсненими у фактичнiй поведiнцi людей.
Для соцiологiчноСЧ теорiСЧ характернi структурно-функцiональний пiдхiд до права; видiлення правовiдносин в якостi основних, найбiльш суттСФвих елементiв права. Право не зводиться закону. Право в дiСЧ даСФ уявлення про смисл правового регулювання, його кiнцевi цiлi. Державна воля, втiлена в правових нормах, на цiй ступенi матерiалiзуСФться в суспiльних вiдносинах, надаючи СЧм правову форму. Право в дiСЧ СФ його реалiзацiя, що проявляСФться в правових вiдносинах, правопорядку, правовiй поведiнцi. Урегульованiсть, законнiсть, правопорядок, що забезпечуються в суспiльствi, - необхiднi елементи праворозумiння. Саме на основi вивчення дiСЧ права виникли iдеСЧ про розширення предмета праворозумiння, про те, що потрiбно брати до уваги не однi лише правовi норми, а весь механiзм правового регулювання, всю правову систему.
Насправдi, дiя права здiйснюСФться шляхом виконання (дотримання, використання i застосування) правових норм. При цьому у вказану дiяльнiсть залучаються правозастосовчi органи, утворюються правовiдносини, на неСЧ впливаСФ правосвiдомiсть людей. РЖншими словами, функцiонуСФ складний механiзм правовоСЧ системи, який не зводиться лише до юридичних норм. А це, в свою чергу, означаСФ, що говорячи про право i його розумiння, ми не можемо iгнорувати тих складових частин механiзму, якi не СФ нормами права, але без яких норми дiяти не можуть.
Позитивним моментом соцiологiчного пiдходу до розумiння права СФ прагнення пiзнати право в дiСЧ, в процесi функцiонування. При цьому дослiдження правових явищ i iнститутiв переслiдуСФ мету перетворення соцiальноСЧ дiйсностi, а саме право розглядаСФться як iнструмент соцiального перетворення, засiб досягнення згоди мiж iнтересами рiзних соцiальних груп. Це зближуСФ соцiологiчну теорiю права з солiдаристською (соцiальною) концепцiСФю права.
В основi солiдаристського напрямку або соцiальноСЧ концепцiСЧ права (Л.Дюгi) лежить iдея солiдарностi, тобто спiвробiтництва у здiйсненнi влади рiзних соцiальних прошаркiв i груп, якi приймають участь у полiтичному життi. Згiдно з цiСФю теорiСФю, кожний член суспiльства повинен усвiдомити соцiальну функцiю, встановлену правом, проникнутися iдеСФю необхiдностi скоСФння певних вчинкiв, що забезпечують солiдарнiсть всiх членiв суспiльства. Право виступаСФ як виразник цiСФСЧ солiдарностi, iнструмент, що охороняСФ спiльнi iнтереси всiх груп.
Таким чином, соцiальна концепцiя, розглядаючи сутнiсть права, представляСФ його як засiб досягнення гармонiСЧ. Вона направлена на пошук правових засобiв, якi допомагають усунути можливi соцiальнi конфлiкти, забезпечити порядок в суспiльствi. Це передбачаСФ розгляд права не вiдокремлено, а поряд з iншими елементами соцiальноСЧ дiйсностi - економiкою, полiтикою, мораллю - в СЧх функцiон?/p>