Житлове право УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
Житлове право УкраСЧни
Змiст
Вступ
1. Поняття житлового права
2. Предмет i метод житлового права
3. ФункцiСЧ та принципи житлового права
4. Здiйснення права на житло
5. Класифiкацiя житлових правовiдносин
6. Житлове право як галузь законодавства, навчальна диiиплiна та наука
7. Поняття житлового фонду i види житлових фондiв
8. Поняття житла та його ознаки
Вступ
Термiн житлове право охоплюСФ декiлька взаСФмоповязаних, але не тотожних понять. Необхiдно розрiзняти житлове право як сукупнiсть певних правових норм, як галузь законодавства, як частину науки цивiльного права та як учбову диiиплiну.
1. Поняття житлового права
Поняття житлового права як сукупнiсть житлово-правових норм
Як сукупнiсть норм права УкраСЧни, що регулюСФ житловi вiдношення, житлове право розумiСФться у широкому i вузькому значеннi. У першому випадку, з погляду застосовуваних критерiСЧв побудови вiтчизняноСЧ системи права, житлове право вiдносять до рiзноманiтних галузей права - конституцiйного, адмiнiстративного, цивiльного i т. д. Тiльки житлове законодавство, регулюючи СФдинi за своСФю метою вiдношення, дозволяСФ обСФднувати СЧх одним поняттям.
У юридичнiй лiтературi можна зустрiти рiзноманiтнi поняття житлового права у так званому вузькому значеннi. Однi автори трактують його як частину цивiльного права, другi - як комплексний правовий iнститут, третi - як комплексну галузь права3, четвертi - як пiдгалузь права, пятi - як самостiйну галузь права.
Для правильного розумiння цього поняття важливе значення маСФ насамперед зясування питання про те, що таке житловi вiдносини як предмет регулювання житлового права. У житлових законах, як вiдомо, не мiститься визначення його поняття. У юридичнiй лiтературi вiдносно поняття житловi вiдносини позицiСЧ можна подiлити на двi групи.
Житловi правовiдносини однi вченi-юристи розглядають у широкому значеннi, як загальне, збiрне поняття, що охоплюСФ усi види житлових вiдношень6, обСФднаних правом на житло. До СЧх складу iнодi включають правовi звязки, що виникають iз експлуатацiйноСЧ дiяльнiстi субСФктiв житлово-комунального господарства, зi стосункiв пiдприСФмств, якi забезпечують житло електроенергiСФю, газом, теплом, водою, а також займаються вивезенням побутових вiдходiв, та iнше.
Така трактовка житлових правовiдносин надто широка i за словами С.М. КорнСФСФва помилкова. Дiйсно, житловi правовiдносини це тi, що повязанi iз задоволенням житлових потреб, з використанням саме жилих примiщень за СЧх споживчим призначенням.
На вiдмiну вiд вищезгаданоСЧ точки зору, iншi автори СЧх вважають цивiльно-правовими. Подiбна позицiя не СФ новою в системi права УкраСЧни. Наприклад, здiйснення права власностi породжуСФ як цивiльно-правовi вiдносини, так i адмiнiстративнi, кримiнальнi i т. д. Не заперечуючи той факт, що повязанi РЖз задоволенням потреби громадян у житлi стосунки можуть викликати iснування i публiчних правовiдносини, ми схиляСФмось до думки, що житловi це насамперед приватнi, зокрема, цивiльнi правовiдносин.
Визначивши мiiе житлового права в системi права УкраСЧни, актуальним стаСФ питання про мiiе його у системi цивiльного права УкраСЧни. РЖ.Л. Брауде вважав, що житлове право не утворювало самостiйноСЧ галузi права в СФдинiй системi радянського права. Те, що в нас називають житловим правом, СФ частина цивiльного права,- стверджував вiн.
В.Н. Литовкiн також вважаСФ, що житлове право СФ складовою частиною цивiльного права. Житлове право - це спецiальнi норми цивiльного права....
Прихильники цього погляду виходять iз розумiння житлового права як права, що регулюСФ, головним чином, користування житловими помешканнями. Що стосуСФться iнших правових норм, наприклад, якi регулюють управлiння, експлуатацiю житлового фонду, то вони розглядаються не як житловi, а як норми iншого роду, що СФ за межами житлових.
У пiдручнику для юридичних вузiв Загальна теорiя права житлове право видiляСФться як пiдгалузь бiльш значноСЧ i складноСЧ галузi права - цивiльного права. При цьому пiдгалузь права автори розумiють як цiлiсне утворення, яким регламентуСФться специфiчний вид вiдношень у межах сфери правового регулювання вiдповiдноСЧ галузi права.
Не зупиняючись на детальному аналiзi наведених точок зору, не вдаючись у полемiку, зазначимо, що у своСЧй роботi ми виходимо iз розумiння житлового права як права, що регулюСФ вiдношення, у яких задовольняСФться потреба в житлi, вiдношення, що виникають у процесi задоволення громадянами своСЧх житлових потреб, вiдношення по задоволенню потреб громадян у житлi. РЖнакше кажучи, ми виходимо з того, що житлове право СФ частиною цивiльного права.
2. Предмет i метод житлового права
Предметом житлово-правового регулювання СФ вiдносини, що виникають у звязку iз задоволенням громадянами потреби у житлi. Такими СФ, в бiльшостi своСЧй, майновi вiдносини. В реальному життi вони являють собою конкретнi вольовi (юридичнi) взаСФмозвязки.
Юридичнi ознаки житлових правовiдносин виражаються у майновiй вiдокремленостi, автономностi субСФктiв. Громадяни, органiзацiСЧ (в тому числi, державнi) дiють не в якостi органiв влади, а як рiвноправнi особи. Держава через своСЧ органи повинна створю