Житлове право УкраСЧни
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?и групи.
Житловий фонд мiстить у собi житловi будинки i житловi помешкання в iнших будiвлях, що належать державi (державний житловий фонд).
Житловi будинки i житловi помешкання, що належать кооперативним органiзацiям, СЧх обСФднанням, профспiлкам та iншим громадським органiзацiям, створюють громадський житловий фонд.
Житловi будинки, що належать житлово-будiвельним кооперативам, вiднесенi до фонду житлово-будiвельних кооперативiв.
Житловi будинки, квартири, що належать громадянам на правах приватноСЧ власностi, створюють приватний житловий фонд.
У житловий фонд не входять нежилi помешкання в житлових будинках, призначенi для торгових, побутових i iнших потреб непромислового характеру. Державний житловий фонд перебуваСФ у вiданнi мiiевих органiв самоврядування, мiнiстерств, державних комiтетiв, вiдомств. Реалiзацiя конституцiйних прав здiйснюСФться шляхом надання громадянам прав на одержання житлового помешкання в ньому або будiвництва особистого житла. Реалiзуючи своСЧ права, громадяни вступають у житловi правовiдносини. Це вiдносини по володiнню, користуванню i розпорядженню житловим помешканням. Зрозумiло, що обсяги цих правомочностей у кожному випадку рiзнi.
8. Поняття житла та його ознаки
Зараз нормотворчими органами рiзних рiвнiв використовуСФться поняття житло. У той же час СФдиного тлумачення цього поняття у законодавствi не наведено. Крiм КонституцiСЧ УкраСЧни, цей термiн використовуСФться у КонцепцiСЧ державноСЧ житловоСЧ полiтики, що схвалена Постановою ВерховноСЧ Ради УкраСЧни вiд 30.06.95 р. № 2541, у ст. 11 Закону УкраСЧни Про приватизацiю державного житлового фонду вiд 19.06.92 р.1, Наказi Держжитлокомунгоспу вiд 17.10.96 р. № 87 Про затвердження положення про порядок вiдшкодування власникам житла витрат на технiчне обслуговування внутрiшньо будинкових мереж i обладнання житлового фонду та збирання платежiв з населення. Саме це поняття використовуСФться також у перспективному законодавствi, зокрема у ст. ст. 382, 688 та iнших проекту ЦК УкраСЧни.
Поряд з поняттям житло вживаються також iншi. Наприклад, у ст. 227 ЦК УРСР йдеться про вiдчуження житлового будинку. Але з приватизацiСФю значноСЧ частини державного житлового фонду зявилася можливiсть вiдчужувати також квартири у багатоквартирних будинках, житлову площу у будинках як з житловими, так i з нежилими примiщеннями та окремi кiмнати в квартирi, що знаходиться в загальнiй приватнiй власностi. При буквальному ж тлумаченнi термiну житловий будинок незрозумiле, чи розповсюджуСФться ст. 227 ЦК УРСР на все це житло. Якщо нi, то власники квартир в багатоквартирних будинках виявляються в бiльш привiлейованому становищi, нiж власники житлових будинкiв. Адже першi нiби мають можливiсть зареСФструвати договiр на вiдчуження житла також на бiржi, а другi - тiльки посвiдчити у нотарiуса. Але тут доречним СФ застосування iсторичного методу. ЦК УРСР був прийнятий ще у 1963 роцi, коли договори на вiдчуження житла укладалися переважно з житловими будинками, що були в особистiй власностi громадян. На той момент вiдчуження квартир було неможливе, оскiльки вони не перебували в приватному житловому фондi. Тому стаСФ зрозумiлим, що в звязку з розширенням предмету житлових правовiдносин необхiдною СФ змiна, зокрема у ст. 227 ЦК УРСР, словосполучення житловий будинок на бiльш узагальнююче поняття житло. Крiм того, у ст. 6 ЖК i далi вживаСФться поняття житлове примiщення, але воно також не без недолiкiв. Адже в житловому примiщеннi знаходяться i нежилi примiщення, що також його складають (комори, балкони, лоджiСЧ тощо), а це породжуСФ деяку колiзiю понять.
Тому вважаСФмо, що саме використання поняття житло у нормативних актах останнiм часом не СФ випадковим, та воно потребуСФ теоретичного визначення. З аналiзу нормативних актiв та практики вживання, що склалися, пропонуСФмо наступне формулювання поняття житло. Житло -це квартири багатоквартирних будинкiв, одноквартирнi будинки, кiмнати в квартирах чи одноквартирних будинках, а також iншi примiщення, призначенi для постiйного або тимчасового проживання людей, що завершенi будiвництвом та вiднесенi у встановленому порядку до житлового фонду.
Запропоноване визначення поняття житло мiстить у собi найбiльш розповсюдженi зараз обСФкти житлового фонду - квартири багатоквартирних будинкiв, одноквартирнi будинки, кiмнати в квартирах чи одноквартирних будинках. Але будь-яке визначення повинно мати унiверсальний характер. Вiдповiдно до цього, з одного боку, не виключено, що законодавець за певних умов дозволить вiдносити до житлового фонду також iншi примiщення, що зараз не знаходяться у ньому (наприклад, дачi). З iншого боку, у перiод гостроСЧ потреби в житлi зустрiчаються випадки, коли житло розмiщуСФться в нежилих за своСЧм функцiональним призначенням примiщеннях. Наприклад, у Кримськiй астрономiчнiй обсерваторiСЧ спiвробiтники проживають в окремих кiмнатах i квартирах, розташованих безпосередньо в примiщеннi обсерваторiСЧ. Саме з цих мiркувань нами у поняття житло було впроваджено словосполучення iншi примiщення.
РЖз запропонованого поняття житла можна видiлити його ознаки. Першою ознакою житла СФ те, що це певне примiщення. Будь-якому житлу в обСФктивному смислi притаманно те, що це певна будiвельна споруда чи СЧСЧ частина. Воно маСФ стiни, перекриття, пiдлогу, стелю, дах. Бiльше того, житло-це споруда капiтального типу. Це зумовлено певними санiтарними та технi