Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология

о, як часто говорять, "готують" за допомогою установок водопiдготовки.

Серед основних показникiв якостi питноСЧ води видiляються:

органолептичнi;
хiмiчнi;
бактерiологiчнi;
радiологiчнi.

Нижче приведений перелiк нормативно-технiчних документiв, якi регламентують якiсть питноСЧ води.

СП 2.1.5.1059 "ГiгiСФнiчних вимог до охорони пiдземних вод вiд забруднення"
СанПiН 2.1.4.1074-01 "Питна вода. ГiгiСФнiчнi вимоги до якостi води централiзованих систем питного водопостачання. Контроль якостi"
ГН 2.1.5.1315-03 "Гранично допустимi концентрацiСЧ (ГДК) хiмiчних речовин у водi водних обСФктiв господарсько-питного i культурно-побутового водокористування."
ГН 2.1.5.2280-07 "Гранично допустимi концентрацiСЧ (ГДК) хiмiчних речовин у водi водних обСФктiв господарсько-питного i культурно-побутового водокористування. Доповнення i змiни №1 до ГН 2.1.5.1315-03."
ГН 2.1.5.2307-07 ОрiСФнтовних допустимих рiвнiв (ОДР) хiмiчних речовин у водi водних обСФктiв господарсько-питного i культурно-побутового водокористування.

В бiльшостi випадкiв забруднення прiсних вод залишаСФться невидимим, оскiльки забрудники розчиненi у водi. Але СФ i виключення: пiнистi миючi засоби, а також плаваючi на поверхнi нафтопродукти i неочищенi стоки. РД декiлька природних забрудникiв. ЗСФднання алюмiнiю, що знаходяться в землi, потрапляють в систему прiсних водоймищ в результатi хiмiчних реакцiй. Паводки вимивають з грунту лугiв зСФднання магнiю, якi завдають величезного збитку рибним запасам. Проте обСФм природних забруднюючих речовин нiкчемний в порiвняннi з вироблюваними людиною. Фермери використовують рiзнi хiмiкати, що потрапляють зрештою в прiсну воду: гербiциди, iнсектициди, акарiциди, фунгiциди i дезинфiкуючий розчин для овець, що мiстять в цiлому 450 активних iнгредiСФнтiв - биоцидов. До землi вносяться стимулюючi зростання рослин фосфати i нiтрати, а силоснi бурти, свинарськi ферми i птахоферми СФ джерелом великоСЧ кiлькостi отруйних стокiв. Окрiм дезинфiкуючих засобiв прiсну воду заражають i фармацевтичнi препарати (антибiотики, гормони i iнгiбiтори зростання). Для дезинфiкування питноСЧ води використовуються хiмiчнi реагенти, слiди яких залишаються у водi. Що вважаСФться канцерогенним тригалометан - побiчний продукт хлорування води. У 1988 роцi в пресi широко освiтлювало вживання сульфату алюмiнiю при очищеннi води: тодi декiлька тонн цiСФСЧ речовини було скинуто в систему водопостачання одного англiйського мiстечка i викликали масове захворювання серед мiiевих жителiв.

Найбiльш небезпечними забрудниками промислового походження СФ важкi метали: кадмiй, свинець i цинк. РЖнше серйозне джерело забруднення прiсних вод - кислотнi дощi, що викликаються транспортно-промисловими викидами.

Серед тих, що залишилися у водi пiсля фiльтрування бактерiй можуть бути хвороботворнi. Знищення СЧх може бути досягнуто:

введенням у воду сильних окислювачiв, здатних вбивати ферменти бактерiйних клiток;
нагрiванням води до температури 80 С (пастеризацiя) 100 С
(стерилiзацiя); опромiненням води ультрафiолетовими променями; озонуванням;
дiСФю ультразвуком; введенням у воду срiбла або iнших металiв
що володiють олiгодинамiчною дiСФю на мiкроорганiзми.

Як окислювачi можна використовувати хлор, йод, марганцево-кислий калiй, перекис водню, гiпохлорит натрiю i кальцiю. Найчастiше застосовують рiдкий хлор i хлорне вапно. Газоподiбний хлор зрiджують пiд тиском 0,6...0,8 Па i в рiдкому виглядi доставляють на водопровiдну станцiю в сталевих балонах вагою 25 кг За допомогою особливих приладiв хлораторiв хлор дозують i змiшують з водою. Отримана в установцi для знезараження 7 хлорна вода (мал. 11.1) поступаСФ в резервуар чистоСЧ води 8. Звичайна доза хлору 1,0...1,5 мг/л в разi попереднього хлорування до очисних споруд i 0,3...0,5 мг/л при хлоруваннi пiсля фiльтрiв. У малих установках застосовують хлорне вапно. Для усунення запаху хлору до оброблюваноСЧ води додають одночасно з хлором в невеликих кiлькостях амiак (аммонизация води). Хлор, введений у воду, утворюСФ хлорнуватисту кислоту i соляну кислоту. Хлорнуватиста кислота зСФднання нестiйке, диссоцiююче з утворенням гiпохлоритного iона ОС1. При цьому окислювальна дiя на органiчнi речовини, у тому числi i бактерiСЧ, проявляють як хлорнуватиста кислота, так i гiпохлоритний iон. Соляна кислота зСФднуСФться з карбонатами, що знаходяться у водi.

Установка для дезодорацiСЧ води проектуСФться перед фiльтрами. Присмаки i запахи природних вод бувають природного i штучного походження, що обумовлюСФ вiдмiннiсть СЧх хiмiчного складу i рiзноманiття методiв обробки води для СЧх локалiзацiСЧ.

Для видалення з води речовин, що викликають небажанi присмаки i запахи, застосовують наступнi методи СЧСЧ обробки: аерацiю, окислення хлором, озоном, перманганатом калiя i iншими окислювачами; сорбцiю активним вугiллям. Аерацiя води СФ найбiльш простим способом СЧСЧ дезодорацiСЧ, заснованим на летючiсть бiльшостi речовин, обуславливающих присмаки i запахи.

Аерацiю води здiйснюють на градирнях, в басейнах, що бризкають, до введення в неСЧ окислювачiв щоб уникнути СЧх втрат. Для видалення з води запахiв, обумовлених життСФдiяльнiстю мiкроорганiзмiв i водоростей, успiшно застосовують хлор i озон. В цiлях запобiгання появi хлорфенольного запаху при хлоруваннi води рекомендуСФться застосовувати: перхлорирование води (для окислення фенолiв), преаммонизацию (введення солей амiаку для скрiпл?/p>

Blog

Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология