Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



одних трубопроводах). Джерелами забруднення Пiвнiчного i Балтiйського моря СФ iнтенсивне судноплавство, нафтовидобування i особливо рiчковi виноси. Рiчки щорiк виносять сотнi тонн хлоридiв, фосфатiв i нiтратiв. В результатi, в прибережних дiлянках морiв почастiшали випадки бурхливого розростання отруйних водоростей, що викликають так званi червонi приливи. Вперше такi приливи були виявленi за допомогою космiчних знiмкiв ще в 1970 р. Вони СФ смугою забруднень що протягнулася уздовж пiвденного берега Пiвнiчного i Балтiйського моря, ширина СЧСЧ вагалася вiд 7-10 до 100-120 км. поблизу найбiльш крупних джерел забруднених стокiв сушi. Для Пiвнiчноморського побережжя РДвропи характернi також чорнi приливи, якi викликаються катастрофами супертанкерiв в берегiв. [36, стор. 68]

Забруднення грунтових покривiв великою кiлькiстю промислових, гiрничопромислових, сiльськогосподарських i побутових вiдходiв, постiйно зростаючою металiзацiСФю i хiмiзацiСФю довкiлля. Лише мiськi вiдходи щорiк в Нiмеччинi складають бiльше 20 млн. тонн. Такий негативний вплив наводить до значноСЧ деградацiСЧ грунтiв.

Заходи з охорони довкiлля

Погiршення екологiчноСЧ ситуацiСЧ в регiонi Захiдна РДвропа привело до того, що вже в 6070-х рр. XX ст в багатьох краСЧнах почалися пошуки нових концепцiй природокористування, дорiг вдосконалення екологiчноСЧ полiтики. Дiяльнiсть держави виразилася перш за все в ухваленнi нових природоохоронних законiв, як загальних законiв про охорону природи, так i вод, що вiдносяться до охорони, повiтря, земляних, лiсових i iнших ресурсiв. Засадничий принцип цих законiв: Платить той, хто забруднюСФ. Були збiльшенi також державнi витрати на НРЖОКР в областi охорони довкiлля. Поступово стали зростати i витрати приватного капiталу перш за все на створення очисних споруд.

Надзвичайно активiзувалися i рiзнi суспiльнi рухи. Велике значення в багатьох краСЧнах придбали партiСЧ зелених, що орiСФнтуються в першу чергу на деяку мiську агломерацiю i унiверситетськi мiста. Цi партiСЧ завоювали досить мiцнi позицiСЧ i в бундестагу ФРН.

У Нiмеччинi була прийнята спецiальна програма захисту клiмату, що передбачаСФ скорочення до 2005 р. викидiв СО2 на 25% в порiвняннi з 1990 р. Вже до 2000 р. цi викиди (джерелами СЧх на 36% служить спалювання нафти i нафтопродуктiв, на 21 бурого вугiлля, на 20 камяного вугiлля i на 23% природного газу) були зменшенi на 15%. Очищенню пiддаються майже всi стiчнi води. Утилiзувалося 90% сiльськогосподарських вiдходiв, 98% корпусiв автомобiлiв, що викидаються. Такi успiхи були досягнутi в результатi двох основних напрямiв природоохороннiй дiяльностi.

По-перше, це законодавчий напрям. Воно виражаСФться в тому, що конституцiя ФРН захищаСФ права громадян на здорову природну основу життя. У 1999 р. був введений в дiю закон про екологiчну податкову реформу, СФство якого полягаСФ в установi нового податку на вжиток електроенергiСЧ i пiдвищеного податку на використання нафтопродуктiв.

По-друге, це технологiчний напрям. За останнiй час Нiмеччина створила найбiльшу в РДвропi экоиндустрию, в якiй зайнято близько 1 млн чоловiк. КраСЧна перетворилася на провiдного свiтового експортера очисного устаткування. Це дозволило СЧй також широко упровадити у виробництво екологiчно чистi технологiСЧ, доступнi не лише крупним, але i середнiм, i дрiбним фiрмам. Крiм того, ФРН маСФ в своСФму розпорядженнi кращих експертiв в областi захисту довкiлля.

Природоохороннi заходи у ФРН проводять i регулюють на трьох рiвнях: федеральному, земляному i мiiевому. На федеральному рiвнi ними вiдаСФ Мiнiстерство довкiлля, захисту природи i безпеки ядерних реакторiв (до речi, створене в 1986 р. пiсля чорнобильськоСЧ аварiСЧ в СРСР). Кожна федеральна земля також маСФ власне вiдомство по питаннях довкiлля, яке в основному i вiдповiдаСФ за виконання общегерманского природоохоронного законодавства. Деякi виконавчi функцiСЧ (наприклад, обробка i утилiзацiя твердих вiдходiв) входять в компетенцiю мiiевих органiв влади.

Нiмеччина бере активну участь в рiзних мiжнародних природоохоронних програмах, таких як охорона морських акваторiй, мiжнародних рiчках РДвропи i iн. Так, ще в 1976 р. було помiщено мiжнародну угоду про захист Рейну вiд хiмiчних забруднень. У 1987 р. була прийнята розрахована до 2000 р. Програма дiй Рейн, мета якоСЧ полягала в тому, аби зменшити забруднення рiчки, понизити загрозу аварiй на нiй, полiпшити СЧСЧ гiдрологiчнi, бiологiчнi i морфологiчнi умови. Багатолiтнi зусилля по попередженню забруднення Рейну вже дали сповна вiдчутний ефект. Якiсть рейнськоСЧ води значно покращала, в нiй знову зявилися рiзнi види прiсноводих риб, навiть лососевих. У 1956 р. була створена Мiжнародна органiзацiя по дослiдженню Дунаю, яка проводить роботу по його комплексному, у тому числi природоохоронному, вивченню. У 1990 р. створена Мiжнародна комiсiя з охорони Ельби.

Природоохороннi територiСЧ.

У Нiмеччинi найбiльш поширенi так званi народнi парки. Прикладами СЧх можуть служити Тевтобургськнй Лiс в пiвнiчно-захiднiй, Гессенський Шпессарт i Франконський Лiс в середнiй, Швабсько-франконський Лiс в пiвденнiй частинi краСЧни. Перший нацiональний парк Баварський Лiс тут був видiлений лише в 1971 р. Тепер в цю систему входять ще декiлька нацiональних паркiв i прирiвняних до них територiй, а також бiосферних резерватiв. [36, стор. 183]

Висновки

У данiй главi наведено проблеми водоспоживання та водовiдведення таких Нiмеччини. Наведено загальнi вiдомостi про ?/p>

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение