Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
? вiд +18С у низовинах до +20С у долинах на пiвднi. Середньорiчна кiлькiсть опадiв складаСФ 700мм на рiвнинах i 1000-2000мм в горах.
Всi крупнi рiчки несуть своСЧ води з пiвдня на пiвнiчний схiд (за винятком Дунаю). Найбiльшими рiчками Нiмеччини СФ Рейн (завдовжки 865 км.) i Дунай (647 км.), а також Ельба, Одер.
Нiмеччина багата всiлякими мiнеральними ресурсами. Найбiльше значення мають запаси високоякiсного камяного (Рурський i Саарський басейни) i бурого вугiлля(Лаузiцкий, Нiжнерейнський басейни), калiйнiй солi (поблизу Гарца). РД також родовища природного газу (на пiвночi краСЧни), камяноСЧ солi (Пiвнiчнонiмецька низовина), залiзняку будiвельних матерiалiв.
Природнi лiси в краСЧнi були вирубанi i замiненi лiсонасадженнями: природна рослиннiсть практично не збереглася. Нiжнегорья в центрi краСЧни покритi лiсами з буку i ялини, а також сосни. Альпи покритi буковими та дубовими лiсами.
Рекреацiйнi ресурси Нiмеччини вiдрiзняються багатством i рiзноманiтнiстю: морське побережжя i острови, живописнi долини Рейну, Мозеля i Неккара, Тевтобургський лiс, Шварцвальд, Гарц, озеро БоденськоСФ i так далi. РД величезна кiлькiсть природних заповiдникiв. [36, стор. 19]
Чисельнiсть населення Нiмеччини - 82,4 млн. чол. (2004). СпостерiгаСФться низька народжуванiсть (8,45 %0) i досить висока смертнiсть (10,44 %0). Проте за рахунок емiгрантiв населення краСЧни повiльно зростаСФ (на 0,5% щорiк). Середня тривалiсть життя в ГерманiСЧ складаСФ 78,54 рокiв (для чоловiкiв - 75,56, для жiнок - 81,68). Жiноче населення кiлькiсно переважаСФ. Середня щiльнiсть населення - 230 чол/км, проте розмiщено його нерiвномiрно. Майже 90% населення ФРН проживаСФ в мiстах i прилеглих урбанiзованних районах.
Характеристика господарства. Швидкими темпами розвиваються галузi промисловостi, якi виробляють iнвестицiйнi товари: хiмiчна i нафтохiмiчна промисловiсть, машинобудування, електротехнiка, авiабудування, точна механiка, а також новi галузi - виробництво пластмас, синтетичного волокна, електронних приладiв. Нiмеччина займаСФ 5 мiiе в свiтi по виробництву сталi. Головнi райони концентрацiСЧ чорноСЧ металургiСЧ захiд камяновугiльного басейну Рурського. Рiвень забезпеченостi сiльськогосподарськими продуктами складаСФ 85%. Провiдною галуззю СФ скотарство (4/5 вартостей продукцiСЧ). Рослинництво розвинене в районах з високою родючiстю грунтiв. Вирощують в основному зерновi: пшеницю, ячмiнь, жито, а також кукурудзу i цукровий буряк. [36, стор. 42]
Екологiчнi проблеми Нiмеччини
Найбiльш загрозливi розмiри прийняло забруднення атмосфери, повязане зi вступом в неСЧ дiоксиду вуглецю, дiоксиду сiрки, оксидiв азоту, рiзних аерозолiв. Щорiк викиди дiоксиду вуглецю (СОг) в ГерманiСЧ складали в кiнцi 90-х рр. близько 860 млн. т, а викиди вуглецю з розрахунку на одного жителя досягали 5-10 т/год. Забруднення атмосфери дiоксидом сiрки (8С>2) i оксидом азоту (N0) в кiлькiсному вiдношеннi значно менше, нiж СОг. Емiсiя 8Ог складала - 5 млн. т/год. По емiсiСЧ N0 Нiмеччина СФ лiдером в РДвропi. Проте, поширення викидiв також значно. Джерелами викидiв дiоксиду сiрки СФ ТЕС, рiзнi промисловi пiдприСФмства, обСФкти комунально-побутового господарства, а головним джерелом викидiв дiоксиду азоту - автотранспорт.
Негативнi наслiдки емiсiСЧ зСФднань сiрки i азоту виражаСФться в першу чергу у виникненнi таких негативних явищ як змiг i кислотнi осiдання. Так, наприклад, зимовий або чорний змiг часто можна спостерiгати в Берлiнi, Штутгартi, Лейпцiгу. Кислотнi осiдання випадають у виглядi дощу i снiгу i викликають пiдкислення водоймищ, грунтового покриву, пригноблення лiсовоСЧ рослинностi, руйнування будiвель i споруд. [36, стор. 108]
Шумове забруднення понад усе повязано з атмосферою. У Нiмкччинi мiльйони людей живуть в умовах постiйного перевищення допустимих норм шуму i в умовах, коли шум замовкаСФ тiльки в нiчний час.
Забруднення гiдросфери пiд дiСФюпромисловоСЧ сiльськогосподарськоо фiзичних, i до хiмiчних забруднень середовища, причому як рiчковий, так i морський. Головною загрозою для водних ресурсiв рiчок служать стiчнi води (перше мiiе займають промисловi стоки, друге коммунально-побутовi, третСФ сiльськогосподарськi). Як вже було вiдмiчено, пiдкислення в результатi випадання кислотних опадiв також негативно позначаСФться на якостi рiчкових i озерних вод. Найбiльш забрудненими СФ, так званi, мiжнароднi рiчки Дунай, Рейн Ельба, Одер. Для таких рiчок дуже характерне трансграничне перенесення забруднень. Так, наприклад, забруднення Ельби у верхнiй течiСЧ в найбiльшiй мiрi позначаСФться саме у ФРН.
Рейн вважався до останнього часу найзабрудненiшою рiчкою РДвропи. На його берегах живе близько 25 млн. чiл. i знаходиться основна частина важкоСЧ промисловостi ФРН, ведеться активне землеробство, плодiвництво, виноградарство. Мiжнародний рейнський флот налiчуСФ бiльше 10 тис. вантажних судiв. В результатi до Рейну поступаСФ безпосередньо або з припливами комунально-побутовi стоки вiд населених пунктiв з 50 млн. жителiв. Спецiальна комiсiя ООН, яка обстежувала Рейн в 70-х рр., визнала цю рiчку придатною лише для судноплавства. Воду з Рейну було заборонено вживати не лише для пиття, але i для поливання садiв i городiв.
Антропогенне забруднення морського середовища вiдбуваСФться в основному двома шляхами: з сушi (перш за все стоки рiчок) i в результатi дiяльностi в морських акваторiях (експлуатацiйнi сливи i аварiйнi викиди з морських судiв, наслiдку аварiй на бурових платформах, пiдв
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение