Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?опетровськоСЧ областi в поверхневi водоймища, складають забрудненi стiчнi води.
У 2007 р. контролювалися 8 рiчок (Днiпро, Самара, Орель, М.Сура, РЖнгулец, Вовча, Саксагань, Жовта) i 5 водосховищ (Днiпродзержинське, Днiпровське, КарачуновськоСФ, РЖськровськоСФ, КресовськоСФ).
Багатолiтнi спостереження показали, що найбiльш поширеними забруднюючими речовинами рiчок басейну СФ нiтрит, азот амонiйний, бiогеннi i органiчнi речовини, важкi метали, нафтопродукти i феноли. Виявленi СЧх концентрацiСЧ у водi свiдчать про порушення норм СЧСЧ якостi.
За результатами аналiтичного контролю якiсть води в Днiпрi лише по деяких iнгредiСФнтах (сухому залишку, хлоридам, сульфатам, фосфатам, азотнiй групi) вiдповiдаСФ вимогам Сан ПРЖН 4630-88 i ГДК для води рибогосподарських водоймищ (ГДК риб). Рiвень забруднення зваженими речовинами перевищуСФ допустимий вiд Мiшурiного Рогу ка Днiпропетровська, нижче за течiСФю вiн залишаСФться в допустимих межах. У бiльшостi створiв Днiпра вмiст БПКп в 2-3 рази перевищуСФ рiвень ГДК для води рибогосподарських водоймищ. НаголошуСФться досить високий рiвень вмiсту залiза (1,5-3,5 ГДК риб) i важких металiв цинку, марганцю, кобальту, кадмiю, якi визначалися у межах Днiпропетровська (1,5-8 ГДК риб). Кiлькiсть нафтопродуктiв практично у всiх створах (у 1,5-4 рази) перевищують навiть культурно-побутовi ГДК.
Вмiст забруднюючих речовин за течiСФю Днiпра змiнюСФться: по сухому залишку, хлоридам, сульфатам, нiтриту, залiзу, нафтопродуктам воно зростаСФ вiд Мiшурiного Рогу до Волосського, а по БПК i зважених речовинах зменшуСФться. У зонi спостереження вмiсту важких металiв (Днiпропетровськ) наголошуСФться збiльшення за течiСФю хрому, нiкелю, кобальту, марганцю, практично не змiнюСФться вмiст свинцю i кадмiю. Найбiльший вклад до забруднення Днiпра вносять ВАТ Металургiйний завод iм. Петровського, ВАТ Днiпротяжмаш, ВАТ Трубний завод, ПО Пiвденний машинобудiвний завод, якi скидають своСЧ неочищенi поворотнi води вище за залiзничний мiст; Приднiпровська ТЕС, ПУВКХ (виробниче управлiння водно-каналiзацiйним господарством), недостатньо очищенi поворотнi води яких потрапляють в рiчку в районi гирла р. М.Сура.
У м. Днiпродзержинську спостерiгаСФться пiдвищене забруднення Днiпра зСФднаннями азоту, фенолом, нафтопродуктами, iонами мiдi i цинку, сульфатами, хлоридами, хлороорганическими пестицидами.
В результатi такого iнтенсивного забруднення змiнюСФться гидрохимический i гiдробiологiчний режим Днiпра i iнших водоймищ. Хiмiчнi речовини i компоненти, якi знаходяться у водi i накопичуються в донних вiдкладеннях, включаються в харчовi ланцюги i цим викликають вiдхилення в нормальному розвитку гiдробiонтiв. В результатi порушуСФться СЧх природна структура, знижуСФться СЧх видова рiзноманiтнiсть i в першу чергу, за рахунок коштовних видiв, що веде до зниження продуктивностi водоймищ.
ПогiршуСФться якiсть води малих рiчок в результатi обмеження можливостей розбавлення i самоочищення. Так, концентрацiя нiтратiв у водi р. Вовча перевищуСФ ГДК до 2 разiв. Джерелом вступу нiтратiв СФ розмiщення в басейнах малих рiчок тваринницьких комплексiв i пiдприСФмств по переробцi сiльськогосподарськоСЧ продукцiСЧ.
Вiдведення через малi рiчки високомiнералiзованих вод найбiльш загрожуСФ рiчкам Саксагань, РЖнгулец, Самара, Вовча.
За результатами аналiтичного контролю високий рiвень забруднення спостерiгаСФться в Самаре, вода якоСЧ iз-за постiйного скидання високомiнералiзованих шахтних вод, що поступають з ДонецькоСЧ областi i скидаються шахтами ГХК Павлоград-вугiлля вiд 16 до 20 млн.кум.м/год по балках Косьмiнная i Свiдовок, характеризуСФться високим вмiстом хлоридiв (200-800 мг/л при ГДК 350 мг/л), сульфатiв (550-1600 мг/л при ГДК 500 мг/л) i сухого залишку (1500-4200 мг/л при ГДК 1000мг/л). Вмiст солi в рiчцi досягаСФ 3-5 г/л при найбiльш допустимiй концентрацiСЧ для прiсних водоймищ 1г/л.
У всiх контрольованих створах рiчки вмiст зважених речовин, нафтопродуктiв, залоза в 1,5-4 рази перевищуСФ навiть культурно-побутовi ГДК.
Дуже забрудненим залишаСФться р. М. Сура, куди скидають неочищенi стiчнi води багато пiдприСФмств Днiпропетровська. Вмiст основних речовин, що характеризують якiсть поверхневих вод, (БПК, зваженi речовини, нафтопродукти, залiзо) в 2-7 разiв перевищуСФ культурно-побутовi ГДК i свiдчить про нездатнiсть водоймища до самоочищення.
РЖнгулець основна водна артерiя Крiвбасса, яка приймаСФ високомiнералiзованi води хвостохранилищ ВАТ СЕВГОК, ВАТ РЖнгулецький ГОК i накопичувача ПО Крiвбассруда i недостатньо очищенi стiчнi води ряду пiдприСФмств. Скидання забруднених стiчних вод в рр. РЖнгулец i Саксагань до 16 млн.куб.м/год наводить до рiзкого погiршення якостi води в межах пограничних створiв вiд КiровоградськоСЧ (с. РЖськровка) до МиколаСЧвськоСЧ (с. АндрСФСФвка) областi, де спостерiгаСФться зростання сухого залишку в середньому вiд 800-4200мг/л, хлоридiв вiд 90 до 1470мг/л, сульфатiв вiд 240 до 790мг/л, БПК-5 вiд 1,2 до 5,7мг/л, залiза i нафтопродуктiв вiд 0,1 до 0,4 мг/л. Таким чином, щорiк в малi рiчки областi скидаСФться до 400млн.куб.м забруднених вод (близько 50% вiд обСФму цих вод по областi). Найбiльш забрудненими рiчками областi СФ Мокра Сура, Саксагань, РЖнгулець, Самара.
Унаслiдок значного техногенного навантаження екосистема водотоков i водоймищ областi знаходиться у важкому положеннi, вичерпуються СЧСЧ природнi можливостi до самоочищення i iснуСФ перспектива якiсного вичерпання водних ресурсiв.
Висновок
Дана глава другого роздiлу висвiт
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение