Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
>Водокорiстувачi зобовязанi здiйснювати заходь щодо запобiгання скиданню стiчних вод чи його припинення, якщо смороду:
- можуть бути використанi в система оборотного, повторного i послiдовного водопостачання;
- мiстять цiннi вiдходи, що можуть бути вилученi;
- мiстять промислову сировину, реагенти, напiвпродукти та кiнцевi продукти пiдприСФмств в кiлькостi, що перевищуСФ встановленi нормативи технологiчних вiдходiв;
- мiстять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимi концентрацiСЧ;
- перевищують гранично допустимi скиди токсичних речовин та мiстять збудникiв iнфекцiйних захворювань;
- за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимi нормативи;
- призводять до пiдвищення температури води водного обСФкта бiльш нiж на 3 градуси за ЦельсiСФм порiвняно з СЧСЧ природною температурою в лiтнiй перiод;
- СФ кубовими залишками, шламами, що утворюються в результатi СЧх очищення i знезараження.
Скидатi стiчнi води, використовуючи рельСФф мiiевостi (балки, пониззя, карСФри), забороняСФться.
ПiдпрiСФмства, встанови i органiзацiСЧ, якi експлуатують дренажнi системи для лiквiдацiСЧ пiдтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобовязанi впроваджувати ефективнi технологiСЧ для зниження рiвня природного i техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням СЧх у воднi обСФкти. Умовi скидання цих вод у воднi обСФкти встановлюються державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Висновки
Третю главу першого роздiлу даноСЧ роботи присвячено нормативно-правовому обТСрунтуванню водоспоживання та водовiдведення. Розглянуто загальнi положеня Водного Кодексу УкраСЧни, висвiтлено заходи по забезпеченню рацiонального водоспоживання та водовiдведення. Також придiлено увагу вiдповiдальностi за порушення iснуючих законiв УкраСЧни, що стосуються регулювання водоспоживання та водовiдведення.
Висновки роздiлу
У першому роздiлi даноСЧ роботi розглянуто основнi аспекти водоспоживання та водовiдведення, головнi джерела водопостачання, СЧх детальна класифiкацiя та характернi особливостi. Також увагу придiлено класифiкацiСЧ стiчних вод та каналiзацiСЧ, як основному шляху водовiдведення в умовах мiста. Приведено типи каналiзацiйних систем, СЧх основнi частини та методи ефективного використання.
Роздiл 2. Аналiз стану водопостачання та водовiдведення ДнiпропетровськоСЧ областi
2.1 Аналiз стану водопостачання ДнiпропетровськоСЧ областi
Воднi ресурси ДнiпропетровськоСЧ областi, яка займаСФ площу 31,9 кв.км, складаються з рiчкового стоку СЧСЧ територiСЧ (мiiевий стiк), i припливу води по Днiпру з ПолтавськоСЧ областi i його припливам РЖнгульцю з КiровоградськоСЧ областi, Орелi з ХаркiвськоСЧ, Самарi з ДонецькоСЧ, ХаркiвськоСЧ i ЗапорiзькоСЧ областей. Прогнознi ресурси пiдземних вод оцiнюються в кiлькостi 320 млн.куб.м, з яких 100 млн.куб.м гiдравлiчно не повязано з поверхневим стоком.
Середнi багатолiтнi запаси водних ресурсiв областi, сформованi запасами поверхневих i пiдземних вод, складають 53,3куб.км (млрд.куб.м), у тому числi:
- мiiевий стiк 0,87 куб.км (1,6%);
- пiдземнi води 0,3 куб.км (0,6%);
- приплив води з сумiжних областей по рiчках Самара, Вовча, Солона, Бик, Орель, РЖнгулец 1,53 куб.км (2,9%);
- приплив по рiчцi Днiпро 50,6 куб.км (94,9%).
Транзитний стiк обСФмом (51 куб.км розпадаСФться на санiтарний стiк не менше, чим 15 куб.км, а 36 куб.км йдуть на постiйне поповнення водосховищ i водоспоживання промисловими, комунальними i сiльськогосподарськими пiдприСФмствами Днiпропетровською i сумiжних з нею областей.
По запасах мiiевих водних ресурсiв область вiднесена до найменш забезпеченим в УкраСЧнi. Водозабезпеченiсть областi складаСФ 0,57 тис.куб.м води на душу населення в рiк. Цей показник по УкраСЧнi складаСФ 1,3 тис.куб.м, а по СФвропейських нормах 15 тис.куб.м.
ПаспортизацiСФю i iнвентаризацiСФю рiчок i водоймищ областi встановлено, що кiлькiсть водоймищ 1560 iз загальним обСФмом 1129 млн.куб.м.
Головною рiчкою мережi гiдрографiСЧ Днiпропетровщини СФ рiчка Днiпро, яка протiкаСФ по територiСЧ РосiСЧ, УкраСЧни i Бiлорусi. Свiй початок Днiпро бере бiля д. Кльовцово СмоленськоСЧ областi РосiСЧ в межах пiднесеностi Валдайськой на висотi 220 м над рiвнем моря. ВпадаСФ Днiпро в пiвнiчно-захiдну частину Чорного моря; у своСФму гирлi вiн разом з р. Пiвденний Буг утворюСФ просторий лиман Днепро-бугський. Довжина Днiпра в межах областi складаСФ 261 км., i вiдповiдно до розподiлу головних припливiв по всiй системi Днiпра ця частина рiчки вiд м. КиСФва ка м. Запорiжжя вiдноситься до середнього Днiпра. [13, стор. 129]
Найкрупнiшими припливами Днiпра СФ Орель, Самара з Вовчою i РЖнгулец, якi беруть свiй початок за межами областi: Самара на Донецькiй пiднесеностi, РЖнгулец на Приднiпровськiй пiднесеностi. (Орель, Самара, Вовча, лiвi припливи, РЖнгулец правий). Найбiльшими припливами Днiпра, басейни яких повнiстю розташованi в межах областi (на правобережжi), СФ Мокра Сура i Базавлук.
Загальна довжина 146 малих i середнiх рiчок i рiчки Днiпро в межах областi складаСФ 4926 км. (4916 або 4623 за iншими джерелами). З них 9 середнi рiчки, площею водозбору до 50 тис. кв. км., останнi малi, площею водозбору до 2 тис. кв. км. [14, стор. 87]
В результатi антропогенного впливу на воднi джерела сучасний стан рiчок областi характеризуСФться таким чином:
26 рiчок загальною довжиною 385 км. майже повнiстю змуленi, перетворилися н?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение