Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
?вах його експлуатацiСЧ.
- Море (для господарських i питних потреб)
Море частина Свiтового океану, вiдособлена сушею або пiднесеннями пiдводного рельСФфу. Деякi моря СФ частиною iншого моря (наприклад, море ЕгейськоСФ частина Середземного).
По мiрi вiдособленостi i особливостям гiдрологiчного режиму моря пiдроздiляються на три групи:
- внутрiшнi моря (середземнi моря i напiвзамкненi моря);
- околичнi моря;
- мiжострiвнi моря[3, стор. 68].
За своСЧм географiчним положенням середземнi моря iнколи дiлять на мiжматериковi моря та внутрiшньоматериковi моря.
З геологiчноСЧ точки зору сучаснi моря СФ молодими утвореннями: всi вони визначилися в контурах, близьких до сучасних, в неогеновий для палеогену час, i остаточно оформилися в антропогене. Найбiльш глибокi моря утворилися в мiiях крупних розломiв земноСЧ кори (наприклад, Середземне море). Дрiбнi моря виникли при затопленнi водами Свiтового океану околичних частин материкiв при СЧх опусканнi або при пiдвищеннi рiвня океану i розташовуються зазвичай на материковiй мiлинi.
- Пiдземнi води
Пiдземнi води води, що знаходяться в товщi гiрських порiд верхньоСЧ частини земноСЧ кори в рiдкому, твердому i газоподiбному станi.
За умовами залягання пiдземнi води пiдроздiляються на:
- грунтовi;
- грунтовi;
- мiжпластовi.
Грунтовi води заповнюють частину промiжкiв мiж частками грунту; вони можуть бути вiльними (гравiтацiйними), такими, що перемiщаються пiд впливом сили тяжiння, або звязаними, утримуваними молекулярними силами[5].
Грунтовi води утворюють водоносний горизонт на першому вiд поверхнi водотривкому шарi. У звязку з неглибоким заляганням вiд поверхнi рiвень грунтових вод випробовуСФ значнi коливання по сезонах року: вiн то пiдвищуСФться пiсля випадання опадiв або танення снiгу, то знижуСФться в посушливий час. У суворi зими грунтовi води можуть промерзати. Цi води бiльшою мiрою схильнi до забруднення.
Мiжпластовi води водоноснi горизонти, що пролягають нижче, увязненi мiж двома водотривкими шарами. На вiдмiну вiд грунтових, рiвень мiжпластових вод бiльш постiйний i менше змiнюСФться в часi. Мiжпластовi води чистiшi, нiж грунтовi. Напiрнi мiжпластовi води повнiстю заповнюють водоносний горизонт i знаходяться пiд тиском. Натиском володiють всi води, увязненi в шарах, що залягають в увiгнутих тектонiчних структурах.
За умовами руху у водоносних шарах розрiзняють пiдземнi води, циркулюючi в рихлих (пiщаних, гравiСФвих i галечникових) шарах i в трiщинуватих скальних породах.
Залежно вiд характеру порожнеч водовмiщаючих порiд пiдземнi води дiляться на:
- поровi в пiсках, галечниках i iн. уламкових породах;
- трiщини (жильнi) в скальних породах (гранiтах, пiщаниках);
- карстовi (карстовi для трiщини) в розчинних породах (вапняках, доломiтах, гiпсi i iн.).
Пiдземнi води частина водних ресурсiв Землi; загальнi запаси пiдземних вод складають понад 60 млн км3. Пiдземнi води розглядаються як корисна копалина. На вiдмiну вiд iнших видiв корисних копалини, запаси пiдземних вод можуть бути вiдтворенi в процесi експлуатацiСЧ.
Для визначення наявностi пiдземноСЧ води проводиться розвiдка:
- буряться опорнi свердловини з вiдбором керна
- вивчаСФться керн i визначаСФться вiдносний геологiчний вiк порiд СЧх потужнiсть (товщина)
- проводяться дослiднi вiдкачування, визначаються характеристики водоносного горизонту, оформляСФться iнженерно-геологiчний звiт;
- по декiлькох опорних свердловинах складаються карти, розрiзи, проводиться попередня оцiнка запасiв корисних копалини (у даному випадки води);
До використовуваних на даному етапi розвитку водопостачання i водоспоживання системам слiд вiднести:
- водопровiд;
- водозабiрнi споруди - iнженернi споруди для вiдбору води з пiдземних i поверхневих джерел;
- насоснi станцiСЧ;
- водопiдготовку очищення води з тим, аби довести СЧСЧ до необхiдноСЧ якостi, наприклад, до якостi питноСЧ води, що дистилюСФ i тому подiбне
1. Водопровiд система безперервного водопостачання споживачiв, призначена для проведення води для пиття i технiчних цiлей з одного мiiя (звичайно водозабiрних споруд) в iнше, - до водокористувача (мiськi i заводск. примiщення) переважно по пiдземних трубах або каналах; у кiнцевому пунктi, часто очищена вiд механiчних домiшок в системi фiльтрiв, вода збираСФться на деякiй висотi в так званих водопiдiймальних баштах, звiдки вже розподiляСФться по мiських водопровiдних трубах. ОбСФм водозабору визначаСФться водомiрними приладами (т.з. водомiрами, водолiчильниками). Водонапiрною силою водопроводу користуються i для гiдравлiчних цiлей.
Прокладка трубопроводу
РД декiлька способiв прокладки трубопроводу:
- наземна по опорах i естакадах, з утепленням або без;
- пiдземна прокладка:
- траншейна за допомогою спецтехнiки: екскаватора, рiзного роду приспособ для тракторiв; на невеликi вiдстанi використовують ручну силу;
- безтраншейна технологiя прокладки, яка можлива при горизонтальному бурiннi (сокр. ГНБ);
- колекторна, вополняется способом щитовоСЧ проходки.
Внутрiшнiй трубопровiд будiвель прокладаСФться:
- у стояках, технiчних шахтах;
- у штробах;
- по стiнах;
- пiд плiнтусами (труби з полiмерних органiчних матерiалiв);
- у стягуваннi пiдлоги.
Водопроводи бувають внутрiшнi, такi, що знаходяться усерединi будiвель i споруд, i зовнiшн?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение