Geum.ru


Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



?иками.

В той же час, виконаний вiддiлом аналiтичного контролю Держуправлiння екологiчноСЧ безпеки в ДнiпропетровськоСЧ областi аналiз якостi зливових вод показуСФ, що воно у багато разiв перевищуСФ ГДК рибогосподарського водоймища.

Основними постачальниками шахтно-копальневих вод в ДнiпропетровськоСЧ областi СФ наступнi пiдприСФмства:

  1. Шахта Днiпровська, м. Павлоград.
  2. Шахта Гвардiйська, р. Кривий рiг.
  3. Шахта Саксагань, р. Кривий рiг.
  4. Шахта iм. Ленiна, р. Кривий рiг.
  5. Шахта Жовтнева, р. Кривий рiг.
  6. Шахта Батькiвщина, р. Кривий рiг.
  7. Шахта Гiгант, р. Кривий рiг.
  8. Шахта iм. Орджонiкiдзе, р. Кривий рiг.
  9. Шахта Першотравнева - 1, р. Кривий рiг.
  10. Криворiзьке карСФрне управлiння.
  11. Шахта Благодатна, с. Благодатне.
  12. Шахта iм. Сташкова, р. Тернiвка та iншi.

Вiдкачуванi високомiнералiзованi шахтнi води пiсля вiдстою в накопичувачах використовують в оборотнiй системi водопостачання, в технологiСЧ пилоподавлення, а також для мокрих пилогазоочисток.

Проте значнi надлишки цих вод скупчуються в ставках-накопичувачах i хвостохранилищах, що наводить до аварiйних ситуацiй i, як наслiдок, до необхiдностi скидання СЧх в рiчки РЖнгулець, Саксагань, Самару.

В перiод 2006-2007 рр. скинуто високомiнералiзованих вод:

з Свiдовок в р. Самару 2,314 млн. куб. м;

з КосьминноСЧ в р. Самару 7,545 млн. куб. м;

з Свiстунова в р. РЖнгулец - 1,387 млн. куб. м;

з хранилища РЖнГОКа в р. РЖнгулець 2,597 млн. куб. м;

з хранилища СевГОКа в р. Саксагань 16,914 млн. куб. м.

При регламентованих аварiйних скиданнях йде iнтенсивне забруднення (мiнералiзацiя) цих рiчок.

На сьогоднiшнiй день очищення високомiнералiзованих вод вiдсутнСФ. Перед скиданням стiчнi води вiдстоюються в спецiальних накопичувачах. РДдиним заходом на даний момент СФ збiльшення часу вiдстою шляхом введення додаткових накопичувачiв.

Ще один вигляд поворотних вод, представлених в ДнiпропетровськоСЧ областi, - це колекторно-дренажнi. При цьому основними забрудниками СФ:

  1. Меткомбiнат Криворiжсталь, р. Кривий рiг.
  2. Меткомбiнат iм. Дзержiнського, м. Днiпродзержинськ.
  3. Гидрогеологичеськая мелiоративна експедицiя, м. Днiпропетровськ.
  4. ВАТ Нiжньоднiпровський трубопрокатний завод, м. Днiпропетровськ.
  5. РЖНГОК, р. Кривий рiг.
  6. ЮГОК, р. Кривий рiг.
  7. Вовнопрядильна фабрика, р. Кривий рiг.
  8. Завод феросплавiв, р. Нiкополь.
  9. ПО Днепросельстройiндустрiя, м. Днiпропетровськ та iншi.

Частину пiдприСФмств скидають дренажнi стоки на очиснi спорудження зливових вод (ПО Днiпросельстройiндустрiя).

Бiльшiсть пiдприСФмств скидають дренажнi стоки у вiдкритi водоймища (ВАТ Нiжнеднепровський трубопрокатний завод i iн.).

Стан експлуатацiСЧ фiльтрацiСЧ як метод очищення господарчо-побутових стiчних вод довело неприйнятнiсть даного методу в подальшому проектуваннi i впровадженнi. Так, безгоспнi поля фiльтрацiСЧ, що знаходяться на територiСЧ смт. Васильковка, практично виведенi з буд, не вiдповiдають сучасним вимогам до очищення стiчних вод. Аналогiчна картина i на полях фiльтрацiСЧ, що знаходяться в р. Синельниково. Як правило, фiльтрацiйними водами пiдгодовуються довколишнi територiСЧ, або вiдбуваСФться забруднення пiдземного водоносного горизонту. Прикладом може служити п. Опполоновка Солонянського району, де виникла загроза пiдтоплення селища i попадання неочищених стiчних вод в р. Мокра Сура в результатi експлуатацiСЧ полий фiльтрацiСЧ з порушенням водозахисного законодавства.

Аналiз перевiрок роботи очисних споруджень бiологiчноСЧ системи показуСФ, що iснують три основнi групи причин, що наводять до низькоСЧ ефективностi очищення.

До першоСЧ причини слiд вiднести проектнi недоробки, низьку якiсть будiвельних робiт i здача обСФктiв в експлуатацiю iз значними недоробками i плюс до цього украй низький рiвень експлуатацiСЧ.

Наступною причиною низькоСЧ ефективностi очищення СФ подача стiчних вод на очиснi споруди в обСФмах, що значно перевищують проектну потужнiсть цих споруд.

Невiдповiднiсть проектних можливостей фактичному навантаженню ускладнюСФ експлуатацiю очисних споруд i викликаСФ збiй в технологiчному процесi. З року в рiк зриваються заходи щодо реконструкцiСЧ i розширення очисних споруд в мiстах: Днiпропетровськ, Кривий рiг, Днiпродзержинськ, Павлоград i Никополь.

До останньоСЧ причини слiд вiднести грубi порушення субабонентами правил прийому стiчних вод. Низька ефективнiсть роботи локальних очисних споруд, а у рядi випадкiв несанкцiонованi скидання неочищених промстоков в мережi горканализации частенько паралiзують i виводять з ладу технологiчнi процеси бiологiчного очищення стiчних вод.

Висновки

У данiй главi наведено загальнi показники мiкробiологiчного стану водних ресурсiв, що класифiкуються згiдно ДСТУ. Висвiтлено проблему забруднення водних ресурсiв шахтними водами, перелiчено найбiльш небезпечнi у даному вiдношенi обСФкти, а також наведено статистичнi данi та необхiднi розрахунки.

Висновки роздiлу

У другому роздiлi було висвiтлено загальнi аспекти водоспоживання та водовiдведення ДнiпропетровськоСЧ областi. Розкрито шляхи подолання iснуючих екологiчних проблем цього регiону та прiоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовiдведення.

Роздiл 3. Екологiчнi проблеми водоспоживання та водовiдведення та шл

Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение