Екологiчнi проблеми водоспоживання i водовiдведення та шляхи СЧх подолання
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
.
У КитаСЧ даний показник по тих же оцiнках знаходиться на рiвнi 520-530 млрд. м3/год, РЖндiСЧ 500 млрд. м3/год.
ОбСФм росiйського водозабору (70-80 млрд. м3/год) менше аналогiчного показника в Пакистанi (понад 150 млрд. м3/год) i ЯпонiСЧ (90); близький водозабору в Мексицi (близько 80), РЖндонезiСЧ (приблизно 75) i РЖранi (70 млрд. м3/год).
У 2008 р. забiр води з природних джерел скоротився в РосiСЧ в порiвняннi з 1980 р. майже на 40%, а по США на 7%.
Слiд враховувати, що щорiчний забiр води з природних джерел по вiдношенню до поновлюваних водних ресурсiв в РосiСЧ складав в останнi десятилiття порядка 2-3%, а в США понад 15%.
Структура як водозабору, так i використання води в РосiСЧ i США змiнилася трохи (таблиця. 3).
Джерело водозабору1995р.2004р.2008р.РосiяСШАРосiяСШАРосiяСШАВсього, в тому числi з поверхневих водоймищ,
пiдземних джерел100
87,9
12,1100
80,2
19,8100
86,6
13,4100
79,3
20,7100
86,9
13,1100Таблиця 3. Структура забору води з природних джерел для використання в Росiйськiй ФедерацiСЧ i США* (у % до пiдсумку)
За останнiми даними Росстата порiвнянний обСФм валового внутрiшнього продукту (ВВП) краСЧни, розрахований по паритету купiвельноСЧ спроможностi валют в доларовому численнi, складав в 2002 р. 1164 млрд. дол., а в США 10435 млрд. дол. ОбСФм водозабору з природних джерел для використання цього року дорiвнював вiдповiдно 73 млрд. м3 i близько 450 млрд. м3 (остання цифра за версiСФю мiжнародних експертiв). З розрахунку на 1000 дол. ВВП в Росiйськiй ФедерацiСЧ було забрано 63 м3, а в США 43 м3 води. Таким чином, питома водоСФмнiсть ВВП в нашiй краСЧнi на початку ХХ ст була приблизно в 1,5 разу вище, нiж в США. Якщо ж прийняти за основу водозабiр в США в обСФмi 560 млрд. м3/рiк (див. ранiше), то перевищення складе лише 1,2 разу.
Довiдково. Питома водоСФмнiсть ВВП в Росiйськiй ФедерацiСЧ значно (у 2,5 i бiльше разiв) перевищуСФ вiдповiднi показники у ВеликобританiСЧ, Нiмеччинi, ФранцiСЧ, ЯпонiСЧ. Безперечний iнтерес представляють результати зiставлень з КНР, проте адекватне порiвняння ВВП по РосiСЧ i Китаю вiдсутнСФ.
Низька водоСФмнiсть ВВП визначаСФться не лише рацiональнiстю вжитку води наявнiстю водозберiгаючих технологiй, невеликими втратами води при транспортуваннi i тому подiбне, але i структурою економiки, що iсторично склалася, питомою вагою галузей з високим рiвнем доданоСЧ вартостi i вiдносно малим використанням води. Вплив роблять також iншi обСФктивнi (наприклад, клiматичнi) i субСФктивнi чинники. В звязку з цим радикальне зменшення водоСФмностi ВВП в нашiй краСЧнi не може бути досягнуте лише за рахунок полiпшення нормування вжитку води на обСФктах, що дiють, введення договiрних стосункiв на водокористування або рiзкого пiдвищення ставок водних платежiв (податкiв). Необхiднi серйознiшi державнi дiСЧ з поступового структурного реформування економiки, якi б одночасно не наводили до загального згортання виробництва, зниження зайнятостi, зростання цiн на вироблюванi водокористувачами товари i послуги, iншим негативним наслiдкам.
Проведене зiставлення дозволяСФ зробити ще один висновок. Потрiбно зберегти i полiпшити напрацювання вiтчизняного iнформацiйного забезпечення водокористування, поглибити аналiз i розширити вживання вiдповiдних даних. В той же час, положення нового Водного кодексу краСЧни акцентують увагу головним чином не на облiку використання води, а на облiку водних i звязаних з ними обСФктiв, а також рiзних документiв в рамках державного водного реСФстру. Кiнцева мета даних облiкових новацiй, не дивлячись на завуалированность, сповна очевидна. Вона полягаСФ в документальному забезпеченнi ринково-спекулятивних операцiй з водними обСФктами i водними ресурсами аналогiчно забезпеченню операцiй з традицiйними обСФктами нерухомостi i земельними дiлянками, де формуються аналогiчнi реСФстри. У проектi нового Лiсового кодексу також зроблена спроба узаконити лiсовий реСФстр. Практика останнiх рокiв свiдчить про наявнiсть розбiжностей мiж завданнями рацiоналiзацiСЧ природокористування в рамках стiйкого розвитку краСЧни i вказаними операцiями.
Висновки
У данiй главi розповiдаСФться про водоспоживання та водовiдведення у таких розвинутих краСЧнах, як США та Росiя. Висвiтлено проблеми та шляхи СЧх подолання, а також характернi особливостi i статистичнi данi водовiдведення та водоспоживання у США та РосiСЧ.
3.2.2 Екологiчнi проблеми Нiмеччини
Нiмеччина
Загальнi вiдомостi про краСЧну
Офiцiйна назва краСЧни - Федеральна Республiка Нiмеччина. Столиця - Берлiн.
Нiмеччина розташована в центрi РДвропи i маСФ вигiдне економiко-географiчне положення. Вона граничить з 9 державами. Площа краСЧни складаСФ 357021 км., з яких на сушу доводиться 349223 км. . Нiмеччина граничить з АвстрiСФю, БельгiСФю, ЧехiСФю, ДанiСФю, ФранцiСФю, Люксембургом, Нiдерландами, Польщею, ШвейцарiСФю. Загальна довжина кордонiв складаСФ 3621 км., береговiй лiнiСЧ - 800 км.
Нiмеччина СФ членом ООН (з 1973г.), НАТО (з 1955г.), РДС.
Нiмеччина маСФ потужний природно-ресурсний потенцiал для розвитку промисловостi i сiльського господарства.
РельСФф краСЧни складаСФться з гiрських i рiвнинних територiй: на пiвночi -низменности (Пiвнiчнонiмецька), на пiвднi гiрськi територiСЧ (Альпи, Рейнськi сланцевi гори, Шварцвальд, Гарц, Саксонськi руднi гори i так далi).
Клiмат краСЧни - помiрно-континентальний i помiрно морський, iз загальною захiдною циркуляцiСФю атмосфери. Взимку середня температура вагаСФться вiд -1С у низовинах до -6 З в горах. "iтку середнi температури досягают?/p>
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение