Екологiчна безпека мастильно-охолоджувальних рiдин
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
групи:
1. МОР, що мiстять iоногеннi емульгатори;
2. МОР що мiстять неiоногеннi емульгатори;
3. МОР, що мiстять одночасно iоно - i неiоногенi емульгатори.
Для очищення вiдпрацьованих мастильно-охолодних рiдин застосовують наступнi методи:
1. реагентнi (обробка мiнеральними солями i кислотами, коагулянтами i флокулянтами);
2. фiзико-хiмiчнi (електрокоагуляцiя, ультрафiльтрацiя).
3.3 Метод деемульгування
Метод деемульгування масляних емульсiй шляхом коагуляцiСЧ дисперсноСЧ фази неорганiчними електролiтами одержав широке поширення в практицi очищення стiчних вод. За лiтературними даними, для очищення маслоемульсiйних стiчних вод можуть бути використанi NaCl, H2SО4, FеSО4, Fе2 (SО4) 3, FeCl3, СаО, А12 (SО4) 3, узятi окремо або в комбiнацiСЧ один з одним. Пiд впливом електролiтiв вiдбуваСФться як зниження електрокiнетичного потенцiалу масляних емульсiй, так i руйнування структурно-механiчного барСФру. Слiд зазначити, що багатовалентнi катiони здатнi перезаряджати маслянi глобули з утворенням нестiйкоСЧ системи - зворотноСЧ емульсiСЧ, тому визначення оптимальноСЧ витрати реагентiв СФ основою для успiшного СЧх застосування. Спiльне застосування рiзних реагентiв дозволяСФ значно пiдвищити ефективнiсть очищення. У лiтературi вiдзначаСФться, що для очищення маслоемульсiйних стiчних вод використовуСФться дво - i триступiнчаста СЧх обробка реагентами.
Найбiльш ефективним коагулянтом для очищення вiдпрацьованих МОР, що мiстять iоногеннi емульгатори, СФ сiрчанокислий алюмiнiй.
Нижче приведенi оптимальнi дози Al2 (SО4) 3 для очищення вiдпрацьованих МОР, приготовлених на основi, емульсолу першоСЧ групи.
В даний час особлива увага придiляСФться скороченню i максимальному використанню рiзних виробничих вiдходiв, а також створенню в промисловостi безвiдхiдноСЧ технологiСЧ виробництва. Для очищення вiдпрацьованих МОР можна використовувати вiдходи ацетиленових станцiй, що мiстять гiдроксид кальцiю, а також вiдпрацьованi травильнi розчини, що мiстять H2SO4 i FeSO4, або HCl i FeCl2. Спосiб очищення вiдпрацьованих МОР на основi емульсолiв марки Е-1 (А), Е-2 (Б), Е-З (У) за допомогою сiрчаноСЧ кислоти (доза H2SО4 3 - 5 г/л) i вiдходiв ацетиленовоСЧ станцiСЧ (доза активного оксиду кальцiю 1 г/л). Вмiст ефiровилучених речовин в обробленiй рiдинi, що маСФ величину рН = 7, у середньому складаСФ 170 - 220 мг/л. Технiко-економiчнi розрахунки показують, що при хiмiчному методi очищення маслоемульсiйних стiчних вод витрати на реагенти складають вiд 30 до 70% всiх експлуатацiйних витрат, тому застосування для очищення рiзних виробничих вiдходiв значно знижуСФ експлуатацiйнi витрати.
3.4 Методи електрохiмiчного очищення
В даний час одним з перспективних методiв очищення цього виду стiчних вод СФ метод електрокоагуляцiСЧ, розроблений харкiвським вiддiлом ВНИИВОДГЕО. Процес очищення масляних емульсiй, що мiстять iоногеннi емульгатори, протiкаСФ в такий спосiб. Електрокiнетичний потенцiал емульсiСЧ, що знаходиться в електричному полi, знижуСФться, а емульсiя втрачаСФ свою стiйкiсть. РЖони алюмiнiю, що перейшли в рiдку фазу, при рН=6-8 у мiжелектродному просторi утворюють спочатку колоСЧдний розчин, а потiм у залежностi вiд рН середовища макрочастки гiдроксиду або основного сульфату алюмiнiю. При рН = 5 емульгатор переходить у нерозчинну форму, що ще в бiльшому ступенi сприяСФ сорбцiСЧ часток дисперсноСЧ фази, тому що вiдбуваСФться зниження мiцностi структурно-механiчного барСФру. При подальшому протiканнi процесу вiдбуваються зростання лужностi рiдини i весь алюмiнiй переходить у нерозчинну форму, створюючи максимум сорбцiйноСЧ поверхнi.
Електрокоагуляцiйний спосiб рекомендуСФться застосовувати для локального очищення вiдпрацьованих МОР, для приготування яких були використанi емульсоли марок Е-1 (А), Е-2 (Б), Е-3 (У), ЕТ-2 i НГЛ-205. Спосiб застосуСФмо також для очищення вiдпрвол-б, МОТ i iн.
Сутнiсть способу полягаСФ в руйнуваннi емульсiСЧ i коагуляцiСЧ емульгованих олiй пiд дiСФю продуктiв електрохiмiчного розчинення алюмiнiСФвих анодiв i флотацiй коагуляту воднем, що утвориться на катодах.
Перед електрохiмiчною обробкою стiчнi води пiдкисляють до рН=5 - 5,5 для зниження агрегативной стiйкостi емульсiСЧ.
У процесi електролiзу величина рН стiчних вод зростаСФ до 6,5 - 7,5. Процес очищення стiчних вод складаСФться з наступних технологiчних операцiй: збiр, усереднення i вiдстоювання стiчних вод, СЧх пiдкислення, електрохiмiчна обробка, вiдведення продуктiв очищення, освiтлення вiдпрацьованоСЧ води.
Маслоемульсiйнi стiчнi води пiсля усереднення i вiдстоювання в резервуарi з метою видiлення вiльного масла (останню видаляють у маслозбiрник) потiм направляють у змiшувач, де пiдкислюють концентрованою соляною кислотою до рн=5-5,5. Пiдкисленi стiчнi води направляють у електролiзер. Пiнний продукт, що утвориться на поверхнi оброблюваноСЧ рiдини, перiодично або безупинно видаляють у пiноприймальний бак. Оброблену стiчну воду освiтлюють у вiдстiйнику, пiсля чого скидають у каналiзацiю населених пунктiв (при бiологiчному очищеннi стiчних вод на мiських каналiзацiйних очисних спорудах досягаСФться видалення з них залишкових кiлькостей органiчних речовин).
При електролiзi пiдкислених стiчних вод вiдбуваСФться електролiтичне розчинення алюмiнiСФвого анода й утворення гiдроксиду алюмiнiю, що володiСФ високою коагулюючою здатнiстю.
Очищена вода являСФ собою прозору безбарвну рiдину, що маСФ
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение