Екологiчна безпека мастильно-охолоджувальних рiдин
Дипломная работа - Экология
Другие дипломы по предмету Экология
жливих технологiчних параметрiв процесу очищення води СФ доза коагулянту. Витрата коагулянтiв складаСФ 50-70 г на 1 м3 емульсiСЧ i залежить вiд СЧСЧ вихiдноСЧ лужностi i концентрацiСЧ. Пiсля коагуляцiйноСЧ обробки емульсiя роздiляСФться на водну фазу i сумiш, що спливла, пластiвцi коагулянту, металевовмiсних мил i масел.
РЖнтенсифiкацiСЧ процесу сприяСФ режим концентрованого коагулювання, при цьому витрати коагулянту зменшуються на 20-30%. Спочатку здiйснюСФться введення концентрованого розчину коагулянту в невеликий об`СФм стiчноСЧ води для утворення численних центрiв коагуляцiСЧ. Потiм проводять швидке змiшування з iншим об`СФмом неопрацьованоСЧ води (спiввiдношення ~ 1: 15 ).
Для прискорення коагуляцiСЧ необхiдне перемiшування протягом 5-10 хвилин зi швидкiстю 30-50 об/хв. Однак введенням одного коагулянту досягти ефективного очищення дисперсних систем не вдаСФться.
Для доочищення стiчних МОР застосовують наступну флокуляцiю. Флокуляцiя забруднюючих домiшок у стiчних водах вiдбуваСФться в двох стадiй: адсорбцiя флокулянта на частках i утворення агрегатiв часток (флокул). Найбiльш повiльна стадiя - адсорбцiя. У залежностi вiд природи флокулянта механiзм адсорбцiСЧ може бути рiзним. Адсорбцiя iоногенних флокулянтiв на частках дисперсноСЧ фази, що мають протилежний за знаком заряд, вiдбуваСФться, головним чином, за рахунок електростатичного притягання.
Були випробуванi неiоногеннi, катiоннi й анiоннi флокулянти з рiзною молекулярною масою, розподiлом заряду уздовж ланцюга i щiльнiстю заряду. Збiльшення ступеня освiтлення води простежуСФться для всiх груп флокулянтiв незалежно вiд вмiсту iоногенних груп, що пояснюСФться рiзною природою i концентрацiСФю забруднюючих домiшок у стiчнiй водi. Найкраща флокуляцiя спостерiгалася при використаннi катiонних флокулянтiв середньоСЧ молекулярноСЧ маси вiд 5 до 10 млн. iз рiвномiрним розподiлом заряду в бiчних ланцюгах i з щiльнiстю заряду 50-80%, що дозволяСФ витягати з емульсiСЧ часточки масла розмiром бiльш 1 мкм. Такими флокулянтами СФ cпiвполiмери акриламiду (АА) i складних амiноефiрiв акриловоСЧ (метакриловоСЧ) кислот з формулою елементарноСЧ ланки:
Процес флокуляцiСЧ вiдбуваСФться досить iнтенсивно - введення флокулянта в емульгованi води через 1-3 хв. пiсля введення коагулянту (рН 4,5-8) при перемiшуваннi викликаСФ практично миттСФву агрегацiю часток i утворення флокул. Час осiдання флокул складаСФ 1-1,5 хв. на 10 см висоти шару емульсiСЧ.
Для низькомолекулярних флокулянтiв оптимальнi дози складають 5-7 мг/л.
Пiсля подiлу фаз залишкова мутнiсть вистояного надосадового розчину складала 6-8 г/м3, вмiст нафтопродуктiв 5-7 г/м3.
Ефект очищення в залежностi вiд величини заряду, молекулярноСЧ маси флокулянтiв i складу емульсiСЧ складаСФ 80-96%.
3.9 Утилiзацiя вiдходiв виробництва в складi МОР
Лiтературнi данi по використанню вторинноСЧ сировини в складi МОР дуже обмеженi [5]. Серед вiдходiв виробництва знаходять найбiльше використання нафтовiдходи, вiдходи заводiв синтетичного каучуку, кубовi залишки синтетичних жирних кислот та СЧх солi [3], вiдходи коксохiмiчнi - камяновугiльна смола (КВС) [1], кубовi залишки амiачних колон коксохiмiчного виробництва (КХ-2, КХК) [2], вiдходи капролактаму, вiдходи та побiчнi продукти полiмерних виробництв (наприклад, на основi окисленого низькомолекулярного ПЕ, який СФ побiчним продуктом виробництва ПЕ високого тиску) [7].
Чимало iнгiбiторiв, що застосовують у практицi захисту вiд корозiСЧ - промисловi вiдходи та напiвпродукти (сумiшi рiзних речовин часто непостiйного складу), до яких вiдносяться [4]:
азотистi основи, якi видiляють з рiзних фракцiй камяновугiльних, деревовугiльних та буровугiльних смол, а також сланцевих та нафтових масел. На основi цих вiдходiв створенi iнгiбiтори КХО, КХК, КХ-2, ТМ, С-%, С-5У та iн.;
антраценове масло та сирий антрацен, що обробленi при певних умовах сiрчаною кислотою; вiдомо до 30 рiзних iнгiбуючих композицiй на основi цих вiдходiв, серед яких СФ РЖн - тАЬАнтратАЭ;
вiдходи та продукти виробництва органiчних прискорювачiв вулканiзацiСЧ каучуку, наприклад, альдегiдамiни, гуанiдини, дитiокарбамати, тiазоли (iнгiбiтор ПБ, каптакс), а також кубовi залишки вiд розгонки алкiлпiридинiв (iнгiбiтори РЖ-1-А, РЖ-1-В, РЖ-2-В, тАЬПiвнiч" i т. i);
вiдходи цукрового та крохмало-паточного виробництва, якi мiстять, головним чином, вуглеводи (iнгiбiтори ЕК, ЕК-2, mosto, ксилiт i т. i);
сланцепереробних виробництв, якi мiстять сумiшi важких пiридинових основ, хiнолiнiв, фенолiв; на основi цих вiдходiв створенi iнгiбiтори ТПО, ОПРЖ (сумiшi хiнолiнiв), деемульгатор сланцевий (СТУ27-1), феноли сланцевi (ТУ-38-10935-75);
вiдходи при очищеннi сирого бензолу та його фракцiй, нафталiну, антрацену, фенолiв, парафiну, продуктiв перегонки нафти, масел, якi мiстять, головним чином, азотистi основи;
кубовi залишки при одержаннi спирту, оцтовоСЧ кислоти, якi мiстять альдегiди, вищi спирти, ефiри та iншi кисеньвмiснi сполуки (пiнореагент ПР);
сульфiтцелюлознi щолоки, якi мiстять значну кiлькiсть лiгнiнiв, лiгносульфоновоСЧ кислоти, СЧСЧ амонiйних солей, мають високу пiноутворюючу здатнiсть та використовуються як пiноутворювачi до травильних iнгiбiторiв (концентрат сульфiтно-спиртовоСЧ барди КБЖ).
РЖнгiбiтори на основi вiдходiв знаходять досить широке застосування у промисловостi, оскiльки СЧх вартiсть невисока i вони мають широку сировинну базу. Проте для них характернi такi недолiки: не завжди достатньо висока ефективнiсть, нестабiльнiсть складу (склад вiдхо
Copyright © 2008-2014 studsell.com рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение