Geum.ru


Екологiчна безпека мастильно-охолоджувальних рiдин

Дипломная работа - Экология

Другие дипломы по предмету Экология



ми азоту i кисню - похiднi 1,2-бензiмiдазолу (1,2-БРЖ), 2-БРЖ та iмiдазолу (7 сполук) та iн. Цi рiдини менш небезпечнi [16].

Екологiчний збиток W визначаСФться сумою збиткiв атмосферi Wа, водоймам Wв та грунту Wгр

W=Wа+Wв+Wгр, грн/рiк (4.1)

Wа=?а?fM; Wв=?в?кM; Wгр=?грgM; (4.2)

?а,?в,?гр - питомi екологiчнi збитки, грн/ум. т.

?а=9,6; ?=4,0; f=1,0; M=Аimi; Аi=1/ГДКс. д. (4.3)

?в=57грн/ум. т.; ?к=1,7; M=Аimi; Аi=1/ГДКр. з. (4.4)

?гр=7,2 i 4,8 грн. /ум. т. (для органiчних i неорганiчних речовин)

g=2, M=Аimi; Аi=1/ГДКгр (4.5)

МП. Wгр=7,22 М;

М=0,50,6+0,60,2+0,80,03+0,90,025+10,005+0,60,14= 0,3+0,12+0,024+0,022+0,005+0,084=0,555

Wгр=7,220,555=7,99грн/т

При захороненнi вiдходу МП в атмосферу i водойми надходить по 10% забруднення, тодi

Wа=9,640,1М;

М=3,60,6+6,20,2+16,70,03+25,00,025+333,30,005+8,30,14=

=2,16+1,24+0,50+0,62+1,67=6, 19

Wа=9,640,16, 19=23,89 грн. /т

Wв=571,70,1М =20,6+8,30,2+20,00,03+500,025+10000,005+100,14=

=1,2+1,66+0,6+1,25+5+1,4=11,11

Wв=571,70,111,11=107грн/т.

W=7,99+23,80+107,66=139,45грн/т

При використаннi 100т вiдходу МП на рiк запобiжений екологiчний збиток становитиме 13945грн.

К. Wгр= (0,977,2+0,034,8) 2

М =0,70,45+0,60,35+0,80,17+0,20,3==0,67

Wгр=7,1220,67=9,54грн/т

Wа=9,641М

М=16,70,45+6,20,35+100,17+5000,03=7,51+2,17+1,7+15=26,38 ум. т

Wа=9,64126,38=101,30грн/т

Wв=571,70,1М

М=100,45+6,20,35+200,17+200,03=4,5+2,17+3,4+0,6=10,67ум. т

Wв=571,70,110,67=103,39грн/т

W=9,54+101,30+103,39=214,23грн/т

При використаннi в МОР 1,2,9 100т МП (75%) кiлькiсть потрiбного К складаСФ 26,27т (19,7%). Тодi

W=214,2326,27=5627,11грн

ТМЖ. Wгр=7,22 (0,70,3) =3,02грн/т

Wа=9,6410,1 (100,3) =11,52грн/т

Wв=571,70,1 (200,3) =58,14грн/т W=3,02+11,52+58,14=72,68грн/т

Кiлькiсть ТМЖ - 40т (30%) W=72,6840=29,07грн

ФЛ. Wгр=7,22 (0,060,05) =0,043грн/т Wа=9,6410,1 (6,70,05) =1,286грн/т

Wв=571,70,1 (4,20,5) =2,035грн/тW=0,043+1,286+2,035=3,36грн/т

Кiлькiсть ФЛ - 6,67т (5%) W=3,366,67=22,41грн

Загальний запобiжений екологiчний збиток складаСФ:

W=13945+5627,11+2907, 20+22,41=22501,72грн

Висновки

Сучаснi МОР - це складнi багатокомпонентнi системи. Розрiзняють воднi i маслянi МОР. В залежностi вiд дисперсностi компонентiв, якi вводять до основноСЧ фази, воднi МОР подiляють на чотири групи: розчини електролiтiв, синтетичнi МОР, напiвсинтетичнi МОР, емульсiСЧ.

Мастильно-охолоджувальнi рiдини СФ невiдСФмною частиною багатьох областей металообробноСЧ промисловостi. Головними задачами МОР СФ надiйне охолодження, гарнi мастильнi властивостi i бездоганний вiдвiд стружки навiть у самих складних умовах.

Крiм того, мастильно-охолоджувальнi рiдини повиннi довго служити i вiдповiдати вимогам вiдносно шкiдливих речовин TRGS 611.

Найважливiшими вимогами до мастильно-охолодних рiдин при обробцi рiзанням СФ: зменшення зносу iнструмента, досягнення оптимальноСЧ якостi оброблюваноСЧ поверхнi й мiнiмальна витрата. Тому, щоб звести витрати до мiнiмуму, варто визначитися, чому вiддати перевагу - масла, або водозмiшувальнiй МОР.

Використання мастильно-охолоджувальних рiдин призводить до утворення на виробництвi токсичних стокiв, що сприяСФ забрудненню оточуючого середовища. Отже, iснуСФ нагальна необхiднiсть застосування методiв очистки вiдпрацьованих МОР. До таких методiв належать: регенерацiя, деемульгування, електрохiмiчне очищення, ультрафiльтрацiя, роздiлення, застосування флокулянтiв.

Мастильно-охолоджувальнi рiдини (МОР) застосовують головним чином для вiдводу тепла вiд рiжучого iнструменту. Вони знижують температуру в зонi обробки i тим самим пiдвищують стiйкiсть рiжучого iнструменту, полiпшують якiсть оброблюваноСЧ поверхнi й зберiгають вiд корозiСЧ рiзальний iнструмент i оброблювану заготовку.

Список використаних джерел

  1. Бердичевский Е.Г. Смазочно-охлаждающие средства для обработки материалов: Справочник. - М.: Машиностроение, 1984. - 224 с.
  2. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А., ПДК химических веществ в окружающей среде. - Л.: Химия, 1985. - 528 с.
  3. Брылов С.А., Штродка К., Грабчак Л.Г. и др. Охрана окружающей среды. - М., 1986. - 272 с.
  4. Владимиров А, М., Ляхин Ю.И., Матвеев Л.Т. и др. Охрана окружающей среды. - Л., 1991. - 423 с.
  5. Волков М.П. Применение СОЖ при абразивной обработке металлов // Станки и инструмент. - 1981. - №11. - С.17 - 18.
  6. Вплив МОР на вториннiй сировинi на корозiйну стiйкiсть сталi / В.Г. Старчак, О.Г. Мартинюк, Ю.О. Манько // Вiсник Чергiнiвськ. технолог. iн-ту. - 1996. - №2. - С.140-144.
  7. Ерухимович Ж.А., Климюк И.В., Ивлева О.Ф., Медникова Н.В. Новые смазочные материалы на основе регенерированных и свежих масел // Машиностроитель. - 1996. - №5. - С.34 - 15.
  8. Ивкович Бранко. Трибология резания. Смазочно-охлаждающие жидкости. - Минск.: Наука и техника, 1982. - 144 с.
  9. Классификация смазочно-охлаждающих технологичсеких средств для обработки металлов резанием. /Г.Т. Малиновский, Е.В. Лебедев, А.К. Маскаев, А.А. Стулий // Химия и технология топлив и масел. - 1981, №9. - С.20 - 22.
  10. Крачун А.Г., Морарь В.Е. Твердые смазочные материалы на основе капролактама. - Кишинев: Штиинца, 1988. - 116 с.
  11. Курчик Н.Н., Вайншток В.В., Шехтер Ю.Н. Смазочные материалы для обработки металлов резанием. (Состав, свойства и основы производства). - М.: Химия, 1972. - 312 с.
  12. Латышев В.Н. Повышение эффективности СОЖ. - М.: Машиностроение, 1985. - 64 с.
  13. Малиновский Г.Т. Масляные смазочно-охлаждающие жидкости для обработки металлов резанием. - М.: Химия, 1988. - 188 с.
  14. Малоотходная технология применения СОЖ в металлообработке / Под ред.Е.Г. Бердичевского. - М.: НИИмаш, 1981. - 62с.
  15. Мартинюк О.Г. Вплив складу МОР на вториннiй сировинi на енергосиловi параметри рiзання сталi // Вiсник ЧТРЖ, 1998. - №6. - С.109-113.
  16. Мартинюк О.Г. Пiдвищення протикорозiйноих властивостей iнгiбованих олiгомервмiсни?/p> Copyright © 2008-2014 studsell.com   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение