Духовне життя та ставлення до людини в РДгиптi прадавнiх часiв
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
>
4. Розетський камiнь- повернення зникнувшого свiту.
Голос Древнього РДгипту не змовк остаточно з римськими завоюваннями. Цей голос, що вже одержав глибокий резонанс у цивiлiзацiСЧ Середземноморя, продовжуСФ владно i магiчно звучати над Нiлом. Навiть римськi iмператори мають картушi з iСФроглiфами i почитають СФгипетських богiв з СЧх образами в храмах, що римляне реставрують або будують.
Культ Осiрiса широко поширюСФться по всiй iмперiСЧ й у самому Римi. Нерон, крiм вiдновлення i вiдновлення монументiв, навiть органiзуСФ експедицiСЧ у верхiвя Нiлу в пошуках його джерела.
Траян повертаСФ до життя найдавнiший канал з Бубаста (Бубастиса) до Червоного моря, велика частина якого зараз збiгаСФться з трасою Суетського каналу. РЖ, нарештi, Адрiан засновуСФ в РДгиптi мiсто Антинополь, вiдвiдуСФ "Колосси Мемнона" i храми Фив, i залишаСФться зачарований ними до такого ступеня, що зводить фантастичнi СЧхнi реконструкцiСЧ на своСЧй гiгантськiй вiллi Тиволи бiля Рима.
Але це останнi iскри: релiгiйнi вiйни i повстання проти iноземного панування стають усе бiльш кривавими, убогiсть i розпач руйнують усе, що залишилося вiд мiст. Писемнiсть i мистецтво завершують свiй шлях у забуттi i презирствi. Важке пiщане покривало простираСФться над великим минулим, майже знищуючи навiть память про нього.
У 1799 роцi один наполеонiвський солдат у РДгиптi вiдкопав осколок, що називаСФться тепер Розеттским каменем. На ньому три ряди написiв: на давньогрецькому, иСФроглефiчна i позднеСФгипського листа. Коли вченi зрозумiли , що цi написи переклади того самого тексту, вони почали розшифровувати iСФроглiфи, порiвнюючи них з давньогрецьким текстом.
ДО 1822 року француз ШампольСФн розшифрував напис на Розеттском каменi, пiсля чого вiдкрився змiст давньоСФгипетських написiв i самого життя древнiх СФгиптян. Вивчаючи давньоСФгипетськi написи , настiннi живопису, читаючи фрагменти папiрусiв, а також вивчаючи руСЧни храмiв, гробницi, рiзнi предмети СФгиптологи повернули нам загублений свiт.
Вивчаючи життя, культуру та релiгiю Стародавнього РДгипту навiть зараз не перестаСФш дивуватися розуму та величi цiеСЧ цивiлiзацiСЧ, яка заклала основу для подальшого розвитку усiеСЧ свiтовоСЧ культури.
5.Список використаноСЧ лiтератури.
1. АвдiСФв В. И. ДавньоСФгипетська реформацiя. М., 1924.
2. Берлев О. Д. Суспiльнi вiдносини в РДгиптi епохи Середнього царства. М., 1978.
3. Богословський Е. С. Слуги фараонiв, богiв i приватних осiб. М., 1979.
4. Вардиман Е. Жiнка в Древньому свiтi. М., 1990.
5. Ковельман А. Б. Риторика в тiнi пiрамiд. М., 1988.
6. Перепелкiн Ю. Я. Приватна власнiсть у представленнi СФгиптян Старого царства. М. Л., 1960.
7. Пронiна Ю. А. Перехрестя культур: давньоСФгипетська цивiлiзацiя XI IX вв. до н.е. // ВзаСФмодiя свiтових цивiлiзацiй: iсторiя i сучаснiсть. М., 2000., с. 146 160.
8. СавельСФва Т. Н. Як жили СФгиптяни в часи будiвництва пiрамiд. М., 1971.
9. Солкiн В. В. Сонце володарiв. ДавньоСФгипетська цивiлiзацiя епохи Рамесидiв. М., 2000.
10. Стучевський И. А. Аменхотеп перший жрець Амона-Ра, царя богiв, слуга фараона. // ВДИ № 3, 1976., с. 6 18.
11. Стучевський И. А. Колонiальна полiтика РДгипту в епоху XVIII династiСЧ. М., 1968.