Духовне життя та ставлення до людини в РДгиптi прадавнiх часiв
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
стiше приносилося йому в жертву.
Коли Амон уособлював живлющу теплоту сонця , вiн називався Амон-Ра. Його дружина - богиня Мут - називалася царицею неба i володаркою ночi, вона ж була матiрю висхiдного сонця. Звичайний одяг Амона - коротка тунiка, пiдперезана поясом, його головний убiр - червона корона з двома великими чорними перами. Богиня Мут завжди зображувалася з подвiйною короною (пшент)-i емблемою панування над Верхнiм i Нижнiм РДгиптом. РЗСЧ вiдмiтна ознака - яструб, символ материнства. РДгиптяни думали, що всi яструби - самки, i тому вважали його символом материнства.
Нiл СФ тiльки видиме втiлення Амона, якому РДгипет зобовязаний своСФю родючiстю. Бог тодi називався Амоном-Нилом або Кнуфiсом. На одному античному барельСФфi в храмi Дендеры Амон-Кнуфис зображений з баранячоСЧ головою, украшенною перами; вiн з розпущеними крилами i тримаСФ в однiй руцi ключ Нiлу, а в iншiй - вiтрильне судно .
Численнi памятники РДгипту зображують цього бога як володаря Нiлу, що регулюСФ розлив його вод. На одному барельСФфi в мiстi Фiлах зображений СФгипетський фараон Птолемей III Евергет, що приносить жертву Амону-Кнуфiсу. Цей бог, як звичайно, пофарбований у блакитну фарбу, його бараняча голова ще прикрашена цапиними рогами, символом множите ля, диском i сонячними променями; вiн тримаСФ в руцi ключ Нiлу i жезл милостивих i добрих богiв; за ним сидить його чоловiка, пофарбована в червону фарбу: на головi в неСЧ рогу, а в руках жезл iз квiткою лотоса, вiдмiтна ознака СФгипетських богинь, i ключ Нiлу.
РДгипетськi фараони часто ототожнювалися висхiдним сонцем i одержували тодi титул синiв Амона. Олександр Великий, говорить один з дослiдникiв Древнього РДгипту, будучи розумним i хитрим полiтиком, прекрасно зрозумiв, що найкращий спосiб усталити свою владу над РДгиптом i придбати популярнiсть полягав у тiм, щоб скористатися деякими релiгiйними забобонами, змiцненими столiттями; тому вiн вiдправився в оазис Амона, де знаходився головний храм i оракул цього бога. Оракул проголосив його сином Амона, або сонця, i з тих пiр вiн СФ в очах СФгиптян утiленням сонця, якому вони повиннi були, по своСЧх вiруваннях, коритися беззаперечно i безмовно. Його нащадки ПтолемеСЧ продовжували випливати його прикладовi, вiдправляючись у храм Амона за почесним у тiй краСЧнi титулом - тАЬсин сонцятАЭ.
Диодор Сiцилiйский згадуСФ у своСЧх творах про свята й урочистi ходи, пiд час яких зображення бога Амона несли у священному човнi. тАЬСтатуя бога, говорить вiн, покрита смарагдами й iншими дорогоцiнними прикрасами. Вiсiмдесят жрецов несуть неСЧ в золотому човнi на своСЧх плечах; СЧх супроводжують юрби жiнок i молодих дiвчин, що печуть священнi пiснi i вiршiтАЭ. тАЬРДгиптяни, говорить Плутарх, запевняли, що сонце i мiсяць не СЧздять на колiсницях, як те думали греки, а тiльки в човнах, у яких вони плавають навколо землi.
Звичайне посерединi священного човна знаходилося зображення бога, схованого вiд очей юрби фiранками або дверцятами; всiлякi емблеми, зображення другорядних богiв i священних судин покривали нiс i корму човна. Символiчнi човни, вилiпленi на стiнах храмiв, - копiСЧ тих священних човнiв, що несли жрицi на плечах пiд час ходу. Цi човни були прикрашенi коштовностями i робилися з дерева рiдких порiд, слоновой кiсти i навiть золота i срiбла; вони усi походили один на одного i вiдрiзнялися тiльки атрибутами й емблемами.
У храмi мiста Фил знаходиться зображення символiчного човна, присвяченоСЧ РЖсiде; СЧСЧ несуть на плечах жрецы ; нiс i корму човна прикрашають голови Исиды, а над лодкою зображений диск, оточений променями, - символ сонця, що рухаСФться.
На стiнах Карнакского храму зображений такий же священний човен; вона плаваСФ по Нiлу; СЧСЧ баранячi голови, що прикрашають, указують на те, що вона присвячена Амону, головному божеству Фив. Але цей човен не сама плаваСФ по священних водах: неСЧ тягне iнша, бiльш скромний човен; вона прикрашена квiтами лотоса, i в неСЧ голова яструба - перелiтника (сокiл) - символ висхiдного сонця .
Кожному СФгипетському боговi додавали, у такий спосiб форми, i кожному з них присвячено було в такий спосiб яка-небудь тварина.
Ми познайомилися з богами давньоСФгипетського свiту, що залишили про себе память своСЧми справами або думками. Це були чоловiки i жiнки , щасливi i нещасливi, дурнi i мудрi , злочинцi i жертви . Але всi разом вони складають мiфи i легенди
2.3Священнi тварини.
РДгипет являСФ собою досить пустельну краСЧну i тваринний свiт його досить бiдний. Може тому в СФгипетськiй релiгiСЧ так багато божественних тварин.
РДгиптяни поклонялися божественному чорному биковi Апiсу. У мiстi Мемфiсi в храмi постiйно проживав живий бик - уособлення бога бика.
Осiрiс, на думку СФгиптян, бажаючи дати людям видимий образ своСФСЧ присутностi серед них, втiлюСФться в бик Апiса . Коли у священних корiвниках Мемфiса зявлявся на свiтло теля з особливими священними прикметами, жрицi негайно ж повiдомляли про милостиве втiлення Осiрiса, i всюди ця звiстка викликала народну радiсть i веселощi. Коли Апiс умирав природною смертю, його з ве