Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ала СЧхню роль як контрагента вищоСЧ державноСЧ влади. Без лiквiдацiСЧ подiбного протиприродного положення речей розвиток громадянського суспiльства буде неможливо.
Приймаючи до уваги все перераховане вище, можна припустити, що процес формування громадянського суспiльства в нашiй краСЧнi буде тривалим i багато в чому хворобливим. Зi свiтовоСЧ практики основнi напрямки його розвитку вiдоме: становлення демократичного механiзму полiтичноСЧ влади на основi чiткого подiлу СЧСЧ функцiй, що виражаСФ iнтереси рiзноманiтних шарiв населення; створення необхiдних умов для переходу до ринковоСЧ економiки як основi громадянського суспiльства; пiдпорядкування всiх державних, господарських органiв, структур усiх полiтичних партiй закону, забезпечення його верховенства; роздержавлення власностi в самих рiзних формах i утворення рiзних рiвноправних економiчних суб'СФктiв; досягнення необхiдного рiвня громадянськоСЧ культури, поступове формування навичок соцiально-полiтичноСЧ дiяльностi в демократичних умовах життя. Без останнього, здаСФться, основна частина населення краСЧни виявиться нездатноСЧ сприйняти цiнностi громадянського суспiльства, не зрозумiСФ необхiдностi його становлення i розвитку.
Розвал староСЧ тоталiтарноСЧ системи суспiльного керування породив багато негативних явищ, такi, як нацiоналiзм, сепаратизм, екстремiзм, корпоративнiсть i , що серьознiшають перешкодою на шляху твердження громадянського суспiльства. В умовах позаринковоСЧ економiки i низкою громадянськоСЧ культури новi корпорацiСЧ (концерн, суспiльно-полiтичнi об'СФднання й iн.) з СЧх нерiдко зустрiчаСФться максималiзмом i нетерпимiстю здатнi привести суспiльство до конфронтацiСЧ, загостренню соцiальних конфлiктiв. Щоб зробити СЧхнiй найменш хворобливими для суспiльства (якщо не удасться уникнути СЧх узагалi), необхiдно прийти до громадянськоСЧ згоди, виходячи з тих суспiльних iдеалiв, що висувалися i вiдстоювалися не одним поколiнням людей усiх краСЧн свiту. Пройшовши тривалу перевiрку часом, вони залишаються нетлiнними i сьогоднi. Мова йде про такi поняття, як "гуманiзм", "демократiя", "справедливiсть", що у сучасних умовах повинна розумiтися як рiвнiсть усiх громадян у правах i можливостях, а аж нiяк не як зрiвнялiвка в усьому. Незважаючи на найширший плюралiзм думок, позицiй i поглядiв на перспективи нашого подальшого суспiльного розвитку, що iснують серед украСЧнських громадян, подiбне тлумачення i практичне здiйснення iдеСЧ справедливостi здатнi згуртувати основну частину населення УкраСЧни. Тим самим буде встановлений громадянський свiт, так необхiдний для формування громадянського суспiльства в нашiй краСЧнi. З огляду на неминучий опiр цьому процесу з боку рiзних полiтичних сил у перехiдний перiод вiд тоталiтарно-авторитарного до громадянського суспiльства, найбiльш прийнятноСЧ, можливо, стане модель сильного державно-лiберального режиму, що поступово вiдкрив би дорогу до справжньоСЧ демократiСЧ, забезпечив би необоротнiсть руху нашоСЧ краСЧни до громадянського суспiльства. Його головною задачею буде створення необхiдних умов, при яких процеси, що йдуть у суспiльствi, змогли б ввiйти в нормальне русло, пiддавалися б демократичному керуванню i регулюванню.
Висновок
Ми живСФмо в краСЧнi, що по КонституцiСЧ СФ правовою державою. Але те, що пишеться в основному законi, не даСФ нам приводу затверджувати, що це саме так. На мiй погляд, у нас ще не усi цiлком усвiдомлюють, що для державотворення необхiдне винекнення ряду визначених передумов, найважливiшоСЧ з яких СФ громадянське суспiльство, тобто вiдповiдна зрiлiсть традицiйного суспiльства. А суспiльство ще не зовсiм дозрiло, щоб забезпечити для себе умови, що задовольняють i реалiзують своСЧ рiзноманiтнi потреби i iнтереси. Наша психологiя спираСФться на те, що сама держава повинна подбати про добробут свого народу. Але адже навiть сама розвинена правова держва не здатна надати своСЧм громадянам прийнятнi блага для повного функцiонування суспiльства. РЖнакше кажучи, ми самi повиннi подбати про свою забезпеченiсть. В УкраСЧнi, я вважаю, що не можна сказати про те, що громадянське суспiльство досягло вищого етапу у своему розвитку, а це сприяСФ утрудненню розвитку правовоСЧ держави в краСЧнi. Отже, щоб розв`язати цю проблему, необхiдно удосконалити украСЧнське суспiльство, а цьому можемо сприяти тiльки ми самi.
Але з`ясувати для себе достовiрнi i правильнi висновки було складно. Насамперед тому, що в рiзних джерелах правова держава i громадянське суспiльство характерезуСФться по-рiзному. В одних джерелах говориться про те, що правова держава не може виникнути i функцiонувати без утворення усереденi себе громадянського суспiльства. РЖ, у принципi, я дотримуюсь цiСФСЧ точки зору. В iншiй лiтературi менi довелось зштовхнутися з тим, що iснуСФ деяка грань мiж правовою державою i громадянським суспiльством. Поняття тАЬгромадянське суспiльствотАЭ використовуСФться в зiставленнi з поняттям тАЬдержаватАЭ.
Список використованоСЧ лiтератури:
- В.С. Нерсесянц, тАЬФилософия праватАЭ, Москва, 1997, Учебник для вузов; стр.107-112.
- А.В. Малько, С.А. Комаров, тАЬТеория государства и праватАЭ, Учебник краткий курс; стр. 271-282; 38-41.
- А.П. Кочетков, тАЬГражданское общество: проблемы и перспективы развитиятАЭ, Москва 1998; стр. 85-97.
- М.Н.Марченко. М.: Зерцало, Теория государства и права: Курс лекций, 1997, стр. 228.
- А.И.Соловьев, Три облика государства-три