Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? економiчнi, полiтичнi й iдеологiчнi передумови громадянського суспiльства. До них вiдносяться розвиток промисловостi i торгiвлi, спецiалiзацiя видiв виробництва i заглиблений подiл працi, розвиток товарно-грошових вiдносин. За пiдтримкою мiст i мiського стану в рядi краСЧн виникали централiзованi нацiональнi держави, що володiли поруч ознак сучасних держав (суверенiтет, державна скарбниця, професiйний управлiнський апарат i iн.). До цього ж часу вiдноситься переворот у суспiльнiй iдеологiСЧ, бурхливий розвиток мистецтва i культури, широке поширення протестантськоСЧ буржуазноСЧ етики, оформлення в теорiю природного права основних загальних iдей, зв'язаних iз представленнями про громадянське суспiльство як про соцiально-полiтичний iдеал. На чолi боротьби пригноблених станiв проти феодальноСЧ нерiвностi i привiлеСЧв стояли городяни. Вiд початку буржуазноСЧ революцiСЧ в АнглiСЧ (1640 р.) ведеться вiдлiк Нового часу.
На другому етапi (приблизно кiнець XVII кiнець XIX вв.) у найбiльш розвитих краСЧнах сформувалося громадянське суспiльство у видi первiсного капiталiзму, заснованого на приватному пiдприСФмництвi.
В основi будь-якого громадянського суспiльства лежать ряд найбiльш загальних iдей i принципiв, незалежно вiд специфiки тiСФСЧ чи iншоСЧ краСЧни. До них вiдносяться:
- економiчна воля, рiзноманiття форм власностi, ринковi вiдносини;
- безумовне визнання i захист природних прав i воль людини i громадянина;
- легiтимнiсть i демократичний характер влади;
- рiвнiсть усiх перед законом i правосуддям, надiйна юридична захищенiсть особистостi;
- правова держава, заснована на принципi подiлу i взаСФмодiСЧ влади;
- полiтичний i iдеологiчний плюралiзм, наявнiсть легальноСЧ опозицiСЧ;
- воля слова i печатки, незалежнiсть засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ;
- невтручання держави в приватне життя громадян, СЧхнi взаСФмнi обов'язки i вiдповiдальнiсть;
- класовий свiт, партнерство i нацiональна згода;
- ефективна соцiальна полiтика, що забезпечуСФ гiдний рiвень життя людей.
Становлення громадянського суспiльства в УкраСЧнi магiстральна i довгострокова задача, рiшення якоСЧ залежить вiд безлiчi факторiв i умов. Незважаючи на кризову ситуацiю, що склалася в краСЧнi, весь хiд здiйснюваних нинi реформ веде, у кiнцевому рахунку, до досягнення зазначеноСЧ мети.
Визнання природних прав людини, свободи особи, рiзноманiття форм власностi, iдей правовоСЧ держави, полiтичного плюралiзму, розвиток приватноСЧ iнiцiативи iстотнi кроки на шляху до громадянського суспiльства. З цього випливаСФ, що необхiдно розрiзняти громадянське суспiльство як концепцiю, iдею, процес i як реальнiсть, який ще немаСФ.
- Проблема громадянського суспiльства в iсторiСЧ соцiально-полiтичноСЧ думки
Саме поняття "громадянське суспiльство" з'явилося в XVII в., зокрема в працях Г. Гроция, Т. Гоббса, Дж. Локка, а потiм одержало свiй розвиток у XVIII в. у роботах Ж.Ж. Руссо, Ш.Л. Монтеск'СФ, В. Гумбольта й iн. Вони вже не ототожнювали громадянське суспiльство з iснуючим чи державою реальними формами державного правлiння. При цьому вони виходили з теорiСЧ договiрного походження держави, в основi якоСЧ лежала iдея суспiльного договору. Вiдповiдно до цiСФСЧ теорiСЧ, законно той уряд, заснувати яке i коритися якому всi громадяни погодилися по своСЧй волi.
Прихильники теорiСЧ договiрного походження держави ототожнювали громадянське суспiльство i держава, якщо останнСФ, засноване на суспiльному договорi, виражаСФ iнтереси громадян. Але вони розумiли, що в дiйсностi держава, як правило, придушуСФ громадянське суспiльство, що, зокрема, "абсолютна монархiя, що деякi вважають СФдиною формою правлiння у свiтi, насправдi несумiсна з цивiльним суспiльством i, отже, не може бути формою громадянського правлiння".
Значить поняття "громадянське суспiльство", що з'явилося в XVII в., уже тодi мiстило в собi такi важливi елементи, як договiр, облiк i реалiзацiю iнтересiв громадян.
Бiльш чiтко провiв розходження мiж державою i громадянським суспiльством представник нiмецькоСЧ освiти XVIII в. В. фон Гумбольт. Вiн прийшов до думки про те, що сама державна дiяльнiсть повинна бути пiдлегла задоволенню iнтересiв i потреби людини. Незважаючи на те, що ця думка не одержала в нього розгорнутого обТСрунтування, сам факт постановки подiбноСЧ проблеми СФ надзвичайно важливим в iсторiСЧ вивчення громадянського суспiльства.
Гегель почав спробу фiлософського осмислення розходження мiж громадянським суспiльством i державою. Область дiСЧ держави, по Гегелю, загальнi iнтереси, а цивiльного суспiльства сфера приватних iнтересiв.
Проблема спiввiдношення громадянського суспiльства i держави досить широко розглядалася К. Марксом у роботах, що вiдносяться до 40-м i бiльш пiзнiх рокiв XIX в. Маркс прийшов до чiткого усвiдомлення того, що в дослiдженнi держави необхiдно спиратися на аналiз громадянського суспiльства. Не держава породжуСФ суспiльство, а навпаки, "у дiйсностi родина i громадянське суспiльство складають передумови держави, саме вони СФ справдi дiяльними" .
На думку Маркса, громадянське суспiльство, у якому приватноСЧ власностi належить вирiшальна роль, породжуСФ державу, що СФ результатом iсторичного розвитку родини i цивiльного суспiльства, продуктом, СЧхнього функцiонування. Держава являСФ собою полiтичне встановлення, форму, що органiзуСФ громадянське суспiльство, суспiльство приватних матерiальних iнтересiв, форму, що зовнi обiймаючи його цiлком, нас