Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
правдi служить iнтересам власникiв, панiвних класiв. Держава взагалi не може iснувати без таких передумов, як родина i громадянське суспiльство. Сфера дiяльностi громадянського суспiльства, по Марксовi, не тiльки економiка, але i культура, iдеологiя i породженi ними суспiльнi рухи.
Дослiдженню надбудовних явищ громадянського суспiльства придiляв велику увагу А. Грамши. Аналiзуючи механiзм панування буржуазiСЧ в першiй половинi XX в., вiн видiлив три його складовi частини, три "суспiльства", випливаючи його термiнологiСЧ: економiчне (економiчна основа панування буржуазiСЧ СЧСЧ володiння засобами виробництва i розподiли), полiтичне i цивiльне.
Сукупнiсть тих частин надбудови, що здiйснюють функцiю примуса i прямого панування (вiйськового, полiцейського, правового), складаСФ "полiтичне суспiльство". Однак у чистому видi, думав Грамши, таке суспiльство, що вiдповiдаСФ системi "охорони суспiльного порядку i дотримання законiв", не iснуСФ. Воно переплiтаСФться з тiСФю частиною надбудови, що у нього виступаСФ пiд поняттям "громадянське суспiльство". Це сукупнiсть усiх тих важелiв i органiв у державi, що дозволяСФ буржуазiСЧ здiйснювати iдейне i моральне керiвництво пiдлеглими класами, тобто iдеологiчна надбудова суспiльства.
З приведених вище поглядiв на громадянське суспiльство можна видiлити ряд його основних характерних рис. По-перше, розвиток громадянського суспiльства зв'язувалося з подоланням твердих рамок станово-феодального ладу, з появою капiталiстичних виробничих вiдносин: По-друге, громадянське суспiльство виникаСФ у визначений перiод суспiльного розвитку i зв'язано з iсторично минущими формами держави, СФ силою, що постiйно знаходиться з державою в суперечливiй, дiалектичнiй СФдностi. По-третСФ, у рамках громадянського суспiльства неминуче зростаСФ значення особистостi людини, що перетворюСФться з пiдданого в громадянина. По-четверте, бiльш складноСЧ i близький нам за часом СФ грамшианське трактування громадянського суспiльства. Правлячий буржуазний клас, на його думку, здiйснюСФ свою гегемонiю не тiльки через механiзми влади (полiтичноСЧ й економiчний), але i через структури суспiльноСЧ свiдомостi, що дозволяють уключити громадянське суспiльство як додатковий важiль тиску на iндивiда. Буржуазнi цiнностi, по Грамши, просочують не тiльки iнститути влади, але i виробництво, культуру, побут усi "пори" громадянського суспiльства. Перед нами бiльш складний варiант класичноСЧ схеми спiввiдношення громадянського суспiльства i держави, зв'язана зi змiною реальних границь мiж ними в першiй половинi XX в.
У 80-i роки з'явилося нове трактування поняття "громадянське суспiльство", зв'язане з iменами таких СФвропейських полiтичних мислителiв, як В. Гавел, Дж. Кин i iн. Цi автори ввели поняття "соцiалiстичне громадянське суспiльство". Наприклад, англiйський полiтолог Дж. Кин пропонуСФ бiльш широке представлення про цивiльне суспiльство, що не зводиться тiльки до проблеми взаСФмини мiж ведучими класами в рамках однiСФСЧ формацiСЧ. Вiн виходить на ще бiльш загальнi, загальцивiлiзацiйнi проблеми. У СЧхньому числi проблема демократизацiСЧ суспiльства, спiввiдношення волi i пiдпорядкування iндивiда суспiльству, становлення нового типу волi контрольованоСЧ й упорядкований на основi полiтичного розуму. А. Арато, А. Уэйр i СЧхнi однодумцi сьогоднi виходять з того, що громадянське суспiльство структура надзвичайно складна, фундамент демократичноСЧ громадськоСЧ органiзацiСЧ.
В лiтературi можна зустрiти кiлька пiдходiв до визначення громадянського суспiльства. У науковiй лiтературi СФ думка, вiдповiдно до якого чи прямо побiчно громадянське суспiльство ототожнюСФться з правовою державою. Прихильники такого пiдходу думають, що правова держава виходить з громадянського суспiльства.
Ближче пiдходять до розкриттю поняття "громадянське суспiльство" тi дослiдники, що включають у його змiст усю сукупнiсть суспiльних вiдносин поза рамками держави.
Чим порозумiваСФться той факт, що поняття громадянського суспiльства в нашi днi повертаСФться на сторiнки досить широкоСЧ печатки? Французький полiтолог Доминик Кола пише, що, починаючи з 70-х рр. нашого сторiччя, жоден термiн не користався бiльшою популярнiстю, чим громадянське суспiльство: перекочовуючи з наукових публiкацiй до газетних сторiнок, вiн i тепер залишаСФться предметом нескiнченних дискусiй. РЖ автор, судячи з росiйськоСЧ преси, безумовно, прав.
На вiдмiну вiд марксистських текстiв, у даний час дана проблема розглядаСФться в контекстi забезпечення подальшого розвитку активностi iндивiдiв у суспiльствi, можливостей розширення i поглиблення його демократизацiСЧ i разом з тим обмеження функцiй держави i посилення контролю за його дiяльнiстю з боку суспiльства.
У сучаснiй лiтературi поняття громадянське суспiльство трактуСФться неоднозначно. РЖ все-таки найчастiше його змiст включаСФ всю сукупнiсть неполiтичних вiдносин у суспiльствi, тобто економiчних, соцiальних, у тому числi нацiональних, духовно-моральних, релiгiйних i т.д., що складають життСФву основу полiтичноСЧ системи, держави.
У дуже звуженому обсязi визначаСФ розглянуте поняття А. Мигранян: громадянське суспiльство це сфера спонтанного самопрояву вiльних iндивiдiв i добровiльно сформувалися асоцiацiй i органiзацiй громадян, що обгороджена необхiдними законами вiд прямого втручання i довiльноСЧ регламентацiСЧ дiяльностi цих громадян з боку органiв державноСЧ влади .
Незважаючи н?/p>