Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
В° очевидне значення вiдзначеного аспекту, визначення громадянського суспiльства не можна зводити тiльки до нього. А таке маСФ мiiе в публiцистичних виступах, коли затверджуСФться, що нiби-то в СРСР не було громадянськогосуспiльства, а iснувала тiльки тоталiтарна держава. громадянське суспiльство об'СФктивна реальнiсть. Це сукупнiсть природних форм суспiльноСЧ життСФдiяльностi iндивiдiв покликаних забезпечувати задоволення СЧхнiх потреб i iнтересiв. Його не може нi поглинути, нi лiквiдувати який-небудь полiтичний режим. РЖнше питання, який рiвень розвитку даного громадянського суспiльства, якi суспiльнi зв'язки i вiдносини на тiм чи iншому етапi складають його змiст, наскiльки реалiзований чи не реалiзована здатнiсть членiв суспiльства до творчоСЧ працi, самоврядуванню, яке вiдношення мiж публiчною владою й iндивiдуальною волею i т.д. Державна влада може деформувати цивiльне суспiльство, скувати процес функцiонування його елементiв, звести до мiнiмуму автономiю i самостiйнiсть iндивiдiв i соцiальних груп. Але не в СЧСЧ силах лiквiдувати матерiальне i духовне життя людей, насильно скасувати соцiальнi групи, основнi форми органiзацiСЧ людського життя, духовноСЧ культури, нарештi, властивим соцiальним об'СФктам активнiсть. Затверджувати протилежне значить погоджуватися з iдеалiстичною догмою про всесилля полiтики, держави.
- Основи визначення тАЬгромадянське суспiльствотАЭ
Громадянське суспiльство це система позадержавних суспiльних вiдносин i iнститутiв, що даСФ можливiсть людинi реалiзувати його громадянськi права i виражаСФ рiзноманiтнi потреби, iнтереси i цiнностi членiв суспiльства.
Громадянське суспiльство не являСФ собою деяке iзольоване вiд держави соцiальний простiр, що протистоСЧть йому в будь-яких формах. Навпаки, громадянське суспiльство i держава з'СФднанi один з одним цiлим поруч структурних зв'язкiв, оскiльки держава, здiйснюючи управлiнсько-опосередкованi функцiСЧ в суспiльному життi, не може не стикатися з громадянськими цiнностями й iнститутами, тому що останнi через систему горизонтальних зв'язкiв як би охоплюють усi суспiльнi вiдносини. Крiм того, ряд суспiльних елементiв i iнститутiв займаСФ маргiнальне положення, частково переплiтаСФться з державними структурами, а частково з громадянським суспiльством. Прикладом тут може служити, скажемо, що править у даний момент полiтична партiя, що вийшла з надр громадянського суспiльства, але в той же час тiсно зв'язана у своСЧй дiяльностi з державним апаратом. Разом держава i громадянське суспiльство як би зануренi в обволiкаюче СЧх "глобальне людське суспiльство" у самому широкому змiстi цього слова.
- Громадянськi правовiдносини
Найчастiше громадянськi правовiдносини визначають як засноване на нормах громадянського закону правовiдносини, що складаСФться з приводу матерiальних i нематерiальних благ, учасники якого, володiючи правовою автономiСФю i майновою вiдособленiстю, виступають як юридично рiвних носiСЧв прав i обов'язкiв.
Будь-яке цивiльне правовiдношення являСФ собою складне правове явище, що складаСФться з 3-х необхiдних елементiв: суб'СФктiв правовiдносини; об'СФкта правовiдносини; змiсту цивiльного правовiдносини.
У процесi громадянсько-правового регулювання суспiльних вiдносин СЧхнi учасники надiляються суб'СФктивними правами й обов'язками, що надалi i визначають поводження учасникiв у рамках iснуючих мiж ними правовiдносин. Як i будь-якi суспiльнi вiдносини, громадянське правовiдношення встановлюСФться в результатi взаСФмодiСЧ мiж людьми. У правовiдношенi взаСФмодiя його учасникiв здiйснюСФться вiдповiдно до приналежного СЧм суб'СФктивними правами i покладеними на них обов'язками. Так, у правовiдношенi купiвлi-продажу продавець передасть продану рiч покупцю у власнiсть на умовах i в термiни, обумовленi договором мiж ними, а покупець сплачуСФ продавцю грошi в розмiрi й у термiни, установленi цим же договором.
Вхiднi в предмет громадянського права суспiльнi вiдносини в результатi СЧхнього правового регулювання не зникають, а лише здобувають правову форму, за допомогою якоСЧ упорядковуСФться СЧхнiй змiст. Тому змiст громадянських правовiдносин утворить взаСФмодiя СЧхнiх учасникiв, здiйснювана вiдповiдно до СЧхнiх суб'СФктивних прав i обов'язкiв.
Форма громадянських правовiдносин. Суб'СФктивнi права й обов'язки, що належать учасникам громадянських правовiдносин, утворять його правову форму. Пiд суб'СФктивним правом розумiСФться юридично забезпечена мiра можливого поводження уповноваженого обличчя, а пiд суб'СФктивним обов'язком юридично обумовлена мiра необхiдного поводження зобов'язаного обличчя в громадянському правовiдношенi. Особливiстю суб'СФктивних цивiльних прав i обов'язкiв СФ те, що вони носять або майновий, або особистий немайновий характер. Так, право власностi - це майнове право, що надаСФ його власнику юридично забезпечену можливiсть за своСЧм розсудом володiти, користатися i розпоряджатися приналежними йому речами. Право на захист честi, достоСЧнства i дiловоСЧ репутацiСЧ -особисте немайнове право, що надаСФ уповноваженому обличчю юридично забезпечену можливiсть вимагати спростування зазiхання його честь, достоСЧнство i дiлову репутацiю зведень.
Громадянське майнове правовiдношення не можна вiднести цiлком нi до економiчного базису, нi до правовоСЧ надбудови. Воно являСФ собою дiалектичну СФднiсть економiчного змiсту i правовоСЧ форми. Форма громадянського майнового прав?/p>