Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?вiдношення (суб'СФктивнi права й обов'язки) знаходиться в областi правовоСЧ надбудови, а його змiст (взаСФмодiя учасникiв) -у сферi економiчного базису. На вiдмiну вiд майнового як форма, так i змiст особистого немайнового правовiдносини знаходяться поза економiчним базисом. Тому особисте немайнове правовiдношення цiлком вiдноситься до надбудовних явищ.
В лiтературi широко поширена думка про те, що змiст громадянськi правовiдносини утворять суб'СФктивнi права й обов'язки його учасникiв. Ця позицiя цiлком припустима для тих авторiв, що розглядають цивiльне правовiдносини як особливе iдеологiчне вiдношення, що iснуСФ поряд з регульованими суспiльними вiдносинами. Змiстом такого правовiдносини нiчого, крiм суб'СФктивних прав i обов'язкiв, не може i бути. Однак автори, що розглядають громадянськi правовiдносини як самi суспiльнi вiдносини, урегульованi нормою громадянського права, впадають у протирiччя, затверджуючи, що змiст такого правовiдносини складають громадянськi права й обов'язки. Суб'СФктивнi права й обов'язки з'являються лише в результатi правового регулювання. Тому виходить, що суспiльнi вiдносини до його правового регулювання не мали свого змiсту, або воно зникало у процесi правового регулювання. Разом з тим цiлком припустимо говорити про суб'СФктивнi права й обов'язки як про юридичний змiст громадянських правовiдносин, оскiльки в них закладена можливiсть тiСФСЧ взаСФмодiСЧ учасникiв правовiдносини, що утворить його змiст. Тому надалi в дiйсному пiдручнику пiд юридичним змiстом громадянських правовiдносин будуть розумiтися суб'СФктивнi права й обов'язки, що належать учасникам правовiдносин.
- Структура громадянського суспiльства
У цiлому громадянське суспiльство як область приватноСЧ життСФдiяльностi сполучить у собi iнтереси i потреби рiзних соцiальних i полiтичних суб'СФктiв, що досить часто приводить до конфлiктiв, протистоянню мiж ними, що можуть доповнюватися протирiччями мiж приватними i державними iнтересами. Знiмати гостроту протирiч мiж суб'СФктами громадянського суспiльства, створювати деяку соцiальну гармонiю покликанi не тiльки самi громадяни, а головним чином держава, що СФ верховним арбiтром. Без держави громадянське суспiльство не зможе нормально функцiонувати: у ньому можуть початися дезiнтеграцiйнi процеси розпаду i гострого протистояння рiзних соцiальних груп, громадських органiзацiй. РЖ, навпаки, без вiльного, що саморозвиваСФться громадянськогосуспiльства держава нiколи не буде демократичним, стане однiСФСЧ з рiзновидiв авторитарних режимiв.
Громадянське суспiльство маСФ свою, досить складну внутрiшню структуру. Для нього характерна наявнiсть в основному не вертикальних, як у державi, iСФрархiчних зв'язкiв, а горизонтальних, головним чином невладних з'СФднань. Останнi дуже рiзноманiтнi й утворять три шари. Фундамент складають вiдносини, зв'язанi з забезпеченням життСФдiяльностi суспiльства. Насамперед, це економiчнi вiдносини, заснованi на економiчному плюралiзмi, рiзноманiттi форм власностi при дотриманнi iнтересiв особистостi i суспiльства в цiлому. Саме економiчний плюралiзм даСФ можливiсть перебороти iснуюче вiдчуження людини вiд засобiв виробництва. Громадянське суспiльство тiльки тодi буде життСФздатно, коли кожен його член стане мати цiлком конкретну чи власнiсть мати право на використання i розпорядження власнiстю, зробленим ним суспiльним продуктом за своСЧм розсудом. Володiння власнiстю може бути приватним чи колективноСЧ, але за умови, що кожен учасник колективноСЧ власностi (кооперативу, колгоспу, пiдприСФмства й iн.) дiйсно СФ таким. РЖншими словами, наявнiсть власностi основна умова свободи особи як у громадянському, так i в будь-якiм iншiм суспiльствi.
Другий шар це соцiальнокультурнi вiдносини, що включають сiмейно-родиннi, етнiчнi, релiгiйнi та iншi стiйкi зв'язки. Громадянське суспiльство може ТСрунтуватися тiльки на рiзноманiтнiй, розгалуженiй соцiальнiй структурi, що вiдбиваСФ все багатство i розмаСЧтiсть iнтересiв представникiв рiзних соцiальних груп i шарiв. Це рiзноманiття не може бути застиглим, що закiстенiли в кiлькiсному i якiсному вiдношеннi. Воно об'СФктивно прагне до постiйних змiн. Рiзноманiтна соцiальна структура не може не мати добре розвитi вертикальнi i, головним чином, горизонтальнi зв'язки. При розмитiй соцiальнiй структурi iндивiд зв'язаний з державою прямо, а це iстотно обмежуСФ можливостi реалiзацiСЧ його особистих прав i воль.
РЖстотну роль у формуваннi нових соцiальних контурiв громадянського суспiльства граСФ культурний плюралiзм, що вбираСФ в себе всi елементи духовного життя i забезпечуСФ рiвноправна участь у нiй всiх iндивiдiв. Створюються умови, при яких стаСФ вiдчутне культурне багатство суспiльноСЧ свiдомостi i кожноСЧ особистостi окремо. Необмежений доступ до духовних цiнностей допомагаСФ перебороти феномен вiдчуження особистостi. Громадянське суспiльство життСФздатне, якщо його члени мають високий рiвень соцiального, iнтелектуального, психологiчного розвитку, внутрiшньоСЧ волi i здатнi до самостiйних дiй при включеннi в той чи iнший iнститут громадського життя.
Третiй, верхнiй шар громадянського суспiльства утворять вiдносини, зв'язанi з iндивiдуальним вибором, з полiтичними i культурними розходженнями груп по iнтересах, полiтичних партiй, рухiв, клубiв i т.п. У такий спосiб досягаСФться культурно-полiтичний плюралiзм, що припускаСФ заперечення iдеологiчних стереотипiв, що забезпечуСФ вiльне волевиявлення всiх