Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
громадян. Саме цей шар громадянського суспiльства мiстить у собi найбiльше соцiально активнi iнститути, що тiсно стикаються з державно-полiтичною системою суспiльства (насамперед полiтичнi партiСЧ).
"Об'СФктивно дiяльнiсть iнститутiв i органiзацiй громадянського суспiльства, зв'язаних з iндивiдуальним вибором, тими чи iншими перевагами, цiннiсними орiСФнтацiями, нацiлена на змiну в розподiлi влади i тому носить полiтичний характер. Це вiдноситься не тiльки до полiтичних партiй, але i до тих групам по iнтересах (профспiлкам, пiдприСФмницьким, фермерським органiзацiям) чи об'СФднанням, рухам обличчя з рiзних соцiальних груп для досягнення загальноСЧ мети, що прагнуть до рiшення бiльшоСЧ частини своСЧх задач крiм державноСЧ влади, на суспiльному рiвнi. Як тiльки тi ж споживчi чи органiзацiСЧ екологiчнi рухи починають спроби змiнити законодавство для рiшення своСЧх чи задач прийняття визначених рiшень вiд державних структур, спрямованих на досягнення поставлених ними цiлей (тим бiльше, якщо вони самi намагаються в рiзних формах брати участь у прийняттi цих чи законiв рiшень), вони, не змiнюючи свого первiсного призначення, починають вiдiгравати полiтичну роль. РЖ хоча значна частина суспiльних об'СФднань узагалi не виходить у своСЧй дiяльностi на полiтичний рiвень, необхiдно вiдзначити, що деякi суспiльнi об'СФднання споконвiчно виступають як суб'СФкти полiтики, що наприклад домагаються рiвностi пiдлог фемiнiстськi органiзацiСЧ, рухи прихильникiв свiту, деякi молодiжнi формування i т.д., що прагнуть своСЧми дiями внести iстотнi змiни в рiзнi сфери державноСЧ полiтики.
Таким чином, громадянське суспiльство не можна характеризувати як систему позаполiтичних суспiльних вiдносин i iнститутiв. Генезис цього суспiльства кристалiзуСФ його в досить струнку систему економiчних, соцiально-полiтичних, релiгiйних, духовно-моральних, сiмейних, культурних i iнших суспiльних вiдносин, що, визначаючи державну полiтику, виражають волю громадян суспiльства. У рамках даноСЧ системи функцiонують рiзнi громадськi органiзацiСЧ, рухи, полiтичнi партiСЧ (крiм правлячоСЧ), релiгiйнi органiзацiСЧ, економiчнi асоцiацiСЧ й об'СФднання i, нарештi, сама людина як особистiсть зi своСЧми сiмейними, професiйними, дозвiльними й iншими рiзноманiтними потребами й iнтересами.
РЖснування громадянського суспiльства, його формування неможливi без появи нових суспiльних iндивiдiв громадян, що мають рiвнi цивiльнi права i своСФрiднi громадянськi якостi. Людина тiльки тодi стаСФ громадянином, коли володiСФ високими моральними iдеалами, передовим свiтоглядом, заснованим на демократичному сполученнi почуття власного достоСЧнства, незалежностi, iндивiдуальностi з повагою прав i воль iнших громадян, неухильним дотриманням законiв i правил загальнолюдського гуртожитку. Такий новий тип особистостi знаходиться в iнших взаСФминах iз суспiльними об'СФднаннями й iнститутами. У досить розвитому громадянському суспiльствi новi суспiльнi iндивiди не тiльки не розчиняються в колективах, мають власну iндивiдуальнiсть, але i мають бiльш високу духовнiсть, будують своСЧ взаСФмини на чисто громадянськiй основi. Досягнення такого положення речей можливо тiльки при кардинальнiй змiнi психологiСЧ i свiтогляду людей, трансформацiСЧ СЧх економiчного i соцiального статусу.
Громадянське суспiльство функцiонуСФ, ТСрунтуючись на рядi принципiв. У СЧхньому числi:
- рiвнiсть прав i воль усiх людей у полiтичнiй сферi;
- гарантований юридичний захист прав i воль громадян на основi законiв, що мають юридичну чиннiсть у всiм свiтовому спiвтовариствi;
- економiчна незалежнiсть iндивiдiв, заснована на правi кожного мати чи власнiсть одержувати справедлива винагорода за чесну працю;
- гарантована законом можливiсть громадян поСФднуватися в незалежнi вiд держави i партiй суспiльнi об'СФднання по iнтересах i професiйних ознаках;
- воля громадян в утвореннi партiй i громадянських рухiв;
- створення необхiдних матерiальних i iнших умов для розвитку науки, культури, утворення i виховання громадян, що формують СЧх як вiльних, культурних, морально чистих i соцiально активних, вiдповiдальних перед законом членiв суспiльства;
- воля створення i дiяльностi засобiв масовоСЧ iнформацiСЧ поза рамками державноСЧ цензури, обмежена тiльки законом;
iснування механiзму, що стабiлiзуСФ вiдношення мiж державою i громадянським суспiльством (механiзм консенсусу), i забезпечення безпеки функцiонування останнього з боку державних органiв. Цей механiзм, формальний чи неформальний, включаСФ законодавчi акти, демократичнi вибори народних представникiв у рiзнi органи влади, iнститути самоврядування i т.д. .
IIДiалектика взаСФмовiдносин громадянського суспiльства i держави
ВзаСФмовiдносини громадянського суспiльства i держави перш за все залежать вiд надiлення СЧх правами и свободами. Законодавче визнання юридичноСЧ рiвностi людей на основi надiлення СЧхнiми правами i волями навряд чи не головна ознака й основа громадянського суспiльства. Якщо полiтичним вираженням середньовiчного способу виробництва був привiлей, нерiвне для кожного з феодальних станiв право, то вираженням тимчасового способу виробництва, пiдкреслювали Маркс i Енгельс, СФ просте право, рiвне право.
Важливо вiдзначити, що становлення i твердження як основу громадянського життя юридичноСЧ рiвностi людей, що поклало початок Новому часу, - настiльки ж глибокий переворот в iсторiСЧ, як, скажемо, руй?/p>