Громадянське суспiльство i держава
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?нення i розвиток представницькоСЧ демократiСЧ явище, властивий епосi формування громадянського суспiльства. Представницькi установи, пiднiмающиСЧся спочатку на основi майнових цензiв, завжди законодавствували вiд iменi всього народу (нацiСЧ).
4. Держава маСФ управлiнський апарат, що складаСФться з професiйних службовцiв, чиновникiв, а також постiйну армiю. Створення бюрократiСЧ як iСФрархiчно органiзованоСЧ системи керування зi строго визначеними функцiями кожноСЧ ступiнi i посади явище Нового часу. Основна маса що служать i вiйськових складаСФться з облич рiзноСЧ становоСЧ чи класовоСЧ приналежностi, що займають строго визначенi мiiя в службовiй чи посадовiй iСФрархiСЧ й одержують змiст вiд держави.
5. Держава засновуСФ i збираСФ податки, за рахунок яких створюСФться i поповнюСФться державна скарбниця, вiдкiля виробляються витрати на змiст державного апарата й армiСЧ. Як правило, установа податкiв i твердження кошторису державних витрат (державний бюджет) вимагаСФ згоди представницькоСЧ установи.
6. Сучасна представницька держава офiцiйно визнаСФ юридичну рiвнiсть громадян (чи пiдданих), СЧхнi права i волi, а також гарантiСЧ цих прав i волi.
- Спiввiдношення держави i суспiльства
Суспiльство в широкому значеннi-сукупнiсть iсторико складених форм спiльноСЧ дiяльностi людей; у вузькому-iсторико конкретний тип соцiальноСЧ системи, певна форма суспiльних вiдносин.
Держава-це органiзацiя полiтичноСЧ влади, яка сприяСФ переважному втiленню конкретних iнтересiв (класових, загальнолюдських, релiгiйних, нацiональних тощо) в межах визначенноСЧ територiСЧ.
Суспiльство i держава-поняття незбiжнi. Перше бiльш ширше за друге, тому що суспiльство маСФ недержавнi структури (полiтичнi партiСЧ, полiтичнi рухи, суспiльнi органiзацiСЧ i об`СФднання, трудовi колективи тощо).
Держава займаСФ в суспiльствi провiдне положення i вiдiграСФ ньому головну роль. По характеру держави ми можемо судити о характерi всього суспiльства, о його суттевостi.
Держава по вiдношенню до свого суспiльства виступаСФ, як засiб управлiння, ведення загальних справ (пiдтримка порядку и суспiльноСЧ безпеки), а по вiдношенню до своСЧх супротивникiв використовуСФ насильство i примус.
Хронологiчнi рамки суспiльства i держави також не спiввiдносяться: преше виникло ранiше СФ маСФ бiльш багату iсторiю нiж друге. Держава була народжена прогресуючим суспiльством, вона набуваСФ по вiдношенню до нього вiдносну самостiйнiсть. Ступiнь цiСФСЧ самостiйностi постiйно змiнюСФться, залежить вiд зовнiшнiх та внутрiшнiх умов взаСФмодiСЧ.
IIIПерспективи i перешкоди розвитку громадянського суспiльства.
В умовах низького рiвня цивiльноСЧ культури i вiдсутностi тривалий час у росiян можливостi вiдiгравати вирiшальну роль у суспiльно-полiтичному життi рiзкий перехiд вiд тоталiтарно-авторитарного суспiльства до демократичного неминуче привiв би до охлократiСЧ, розвалу держави i паралiзував би дiяльнiсть громадянського суспiльства, що формуСФться, (багато в чому ми маСФмо можливiсть це спостерiгати i сьогоднi).
Тому протягом тривалого часу неминучий перехiдний перiод тiсного, часто суперечливоСЧ взаСФмодiСЧ i взаСФмовпливу демократично сформованих органiв правовоСЧ держави й iнститутiв громадянського суспiльства. Поступово в мiру пiдвищення культурного рiвня, придбання управлiнських навичок, компетенцiСЧ в судженнi про найважливiшi суспiльно-державнi проблеми, громадяни через институты цивiльного суспiльства будуть брати на себе усе бiльше функцiй державноСЧ влади, i переходити до самоврядування. Поки ж у ходi полiтичноСЧ реформи члени суспiльства повиннi мати гарантовану законом i забезпечену всiм механiзмом реформуючоСЧ державноСЧ структури можливiсть вiльно виражати свою полiтичну волю i пiдвищувати рiвень своСФСЧ громадянськоСЧ культури.
Процес формування громадянського суспiльства в нас маСФ своСЧ особливостi i складностi. У краСЧнi, особливо в СЧСЧ центральних районах, в останнi десятилiття зруйнованi органiчнi вiковi зв'язки громадського життя, багато в чому втраченi народнi традицiСЧ. У той же час горизонтальнi зв'язки iншого типу громадянського суспiльства тiльки починають складатися. Державнi структури, що пронизують усе суспiльство вiд верху до низу, виявилися в цiй ситуацiСЧ СФдиним з'СФднуючим його пiдставою. У таких умовах форсована перебудова економiки на ринковiй основi, ослаблення вертикальноСЧ регулюючоСЧ ролi державних структур, демократизацiя, федералiзацiя i децентралiзацiя суспiльного керування можуть створити (i вже створюють) соцiальний вакуум, що неминуче веде до серйозних економiчних i соцiально-полiтичних потрясiнь. Тому необхiдний обережний пiдхiд до руйнування вертикальних структур державного регулювання i вибiр правильноСЧ стратегiСЧ поетапного згортання вертикальних структур i рiвнобiжного розвитку горизонтальних взаСФмозв'язкiв. РЗхнiй генезис (горизонтальних ринкових, полiтичних i правових взаСФмин) i буде процесом формування громадянського суспiльства.
Серьозною перешкодою на шляху формування громадянського суспiльства СФ бюрократiя. У ходi тривалого iсторичного розвитку вона перетворилася в могутнСФ соцiальне утворення, що функцiонуСФ не тiльки як внутрiшньодержавна, але i суспiльна структура, що замiняСФ собою дiйснi суспiльнi утворення економiчного i соцiального порядку. Привласнивши собi суспiльнi функцiСЧ, державна бюрократiя тим самим узурпу?/p>