Гестозы беременных
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
астосовуСФться як антиангiнальний i антигiпертензивний засiб. Препарат сильнiше чим верапамiл) знижуСФ дiастолiчний артерiальний тиск. Призначають в середину по 0,01-0^02 г 3 рази в день) для прискорення дiСЧ (пiд язик).
Механiзм дiСЧ полягаСФ в його спроможностi iнгiбiрувати проникнення позаклiтинного кальцiя через мембрану. Це попереджуСФ рощеп-плення АТФ^ з яким повязано утворення енергiСЧ^ необхiдноСЧ для скорочення гладеньких мязiв.
Наслiдком нього являСФться системна вазодiлятапiя i вiдповiдно зниження артерiального тиску. Не сприяСФ затримцi натрiя, не збiльшуСФться об^СФм циркулюючоСЧ плазми^ Препарат сильнiше нiж верапамiл знижуСФ дiастоличний тиск. Призначають нiфедiпiн в таблетках по С^ОРЖ-С^ОЗ г(10-30 мг) 3-4 рази.на добу для прискорення дiСЧ (пiд язик) Тривалiсть дiСЧ 3-4 години. Засоби впливаючi на рентн-ангiотензiнову систему
Антагонiсти ангiотензiна-РЖРЖ блокують ангiотензивнi рецептори або iнгiбiрують ангiотензiн-конвертiруючий фермент^ який сприяСФ перетворення ангiотензiна-РЖ в ангiотензiн-РЖРЖ.
К а п т о п р i л (капотен)- блокатор ангiотензiн-конвертiрую-чого фермента. Призводить до розширення периферичних(головним чином резистентних) судин, зниженню артерiального тиску^ зменшення перед - 1 пiслянагрузки на мiокард, покращення кровообiгу в малому крузi i функцiй дихання, зниження опору ниркових судин i покращення кровообiгу в них.
РекомендуСФться призначати каптопрiл з нiтратами при резистентностi судин до останнiх.
При високому артерiальному тисковi для прискорено? дi? препарат призначаСФться сублiнгвально 25-50 мг. Добова доза 75-100 мг.
А н а л а п р i л (енап) - також iнгiбiтор ангiотензiн-конвертi рующого ферментах ЗастосовуСФться в середину по 10-20 мг одноразово ( в день) Добова доза не повинна перевищувати 40 мг.
Дiуретичнi засоби
Призначення СЧх для лiтування гестозiв повинно проводитися за суровими показаннями. Необхiдно контролювати кониСФнтрапiйну i видiльну функцiю нирок^ наявнiсть симптомiв перегрузки правих вiддiлiв серця) рiвень ЦВТ, величину вiдношення осмоляльностi сечi до осмоляльностi плазми, клiренсових показникiв, креати-нину, сечовини.
В протилежному випадку збiльшуються гiповолемiя, погiршуСФться стан плода.
Сучаснi дiуретичнi препарати дiлять на 3 основнi групи: а) салуретики(гiпотiазiд, фуросемiд, урегiт) ; б) калiйзберiгачi ( трiамтерен, альдактон(верошпiрон)^ в) осмотичнi дiуретики(маннiт, мочевина).
Найбiльш сильними салуретиками являються так названi петлевi дiуретики. До них вiдносяться фуросемiд, етакрiнова кислота i буфенокс. Вони дiють на протязi висхiдного вiддiлу петлi нефрона(петлi Генле) i рiзко пригнiчують реабсорбцiю iонiв хлора i натрiя, посилюють видiлення iонiв калiя.
Для зменшення стимуляцiСЧ ренiн-ангiотензiново? системи рекомендуСФться комбiнiрувати^тiазiди з в-андреноблокаторами (анапрелiн).
Д i х л о т i азi д(гiпотiазiд). ПризначаСФться препарат в середину по 0,025-0,05 г(1-2 таблетки в день пiд час СЧжi або пiсля неСЧ, протягом 3-5-7 днiв пiдряд, потiм робиться перерва на 3-4 днi) i знову повторюСФться курс.
Одночасно призначаються препарати калiя(панангiн, калiя хлорiд, аспаркам). Середня доза препарата - 50 мг на добу.
Ф у р о с е м i д (лазiкс) - також салуретик iз групи швидкодiючих та найбiльш сильних дiуретикiв.
Дiуретичний ефект повязаний з порушенням реабсорбцiСЧ натрiя^ хлора i калiя. Пiсля внутрiшньовенного введення ефект наступаСФ через декiлька хвилин, тривалiсть цi^ пiсля одноразового примi-нення продовжуСФться протягом 1,5-3 год.
Препарат ефективний при нирковiй недостатностi, гiпертензiСЧ, знiмаСФ спазм перифиричних судин, не знижуСФ клубочкову фiльтрацiю. Показання для призначення лазiкса в лiкуваннi гестозiв:
- генералiзованi набряки,
- дiастоличний тиск 120 i бiльше,
- гостра лiвошлункова недостатнiсть,
- набряки легенiв i мозку, Середня добова доза -60-120 мг.
Осмотичнi дiуретики
М а н н i т (маннiтол) - леофiвiзiрована маса свiтло-жовтого кольору. РозчиняСФться в водi, дуже легко в гарячiй.
Гiпертонiчнi розчини маннiта викликають сильну дiуретичну дiю. Ефект обумовлений пiдвищенням осмотичного тиску плазми i зниженням реарбсорбцiСЧ води. Препарат не дiСФ на клубочкову фiльтрацiю, виводить з органiзму натрiй i суттСФво не дiСФ на виведення калiю.
Застосовують у виглядi 10-15-20% розчину при збереженнi фiльтрацiйноСЧ здатностi нирок:
- для посилення дiурезу,
- для зниження внутрiшньочерепного тиску,
- для зменшення набряку мозку,
- при гострiй нирковiй або нирково-печiнковiй недостатностi.
Протипоказання: важка недостатнiсть кровообiгу, АТ 170 i вище мм рт.ст. Розчин готують перед застосуванням, препарат повинен бути безбарвним i без запаху, розчинником можуть бути вода для iнСФкцiй або 5% глюкоза. З профiлактичною метою доза препарата складаСФ 0,5г/кг,
з лiкувальною 1-1^5 г/кг. Добова доза не повинна перевищувати 140-180 г.
При застосуваннi маннiта на фонi олiгурiСЧ необхiдно провести маннiтоловий тест(ввести 10 мл 20% розчину препарата на протязi 10-15 хв). Якщо через годину видiлиться сечi бiльше ЗО мл^ то iнфузiю доцiльно продовжувати.
М о ч е в и н а ( карбамiд) - дiуретичний ефект пов^язаний з дiСФю цiлих молекул мочевини^ в органiзмi вони не пiддаються обмiнним процесам i фiльтруються у великiй кiлькостi 50-60% через клубочки без зворотнього всмоктування. Високий осмотичний тиск в канальцях визиваСФ сильний дiуретичний ефект.
Показання для застосування:
- попередження i зменшення набряку мозку,
- зме