Гестозы беременных
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
рцебиття) дихання(не менше 14-16 за хв.)) вира-женiсть колiнних рефлексiв.
Сульфат магнiю виводиться з органiзму в основному через нирки) тому його можна застосовувати при достатнiй функцiСЧ СЧх. При випадковому передозуваннi хвору необхiдно i^iтубумми i пере-
водити на^^^ ^^^^^^^^. Антагонiстом магнiю е препарати кальцiю 10% 10 мл в вену. ,
В повсякденнiй практицi доза сульфата магнiя визначуСФться початковим рiвнем середнього артерiального тиску(САТ), вагою тiла вагiтноСЧ i iндивiдуальною чутливiстю до препарата.
Середнiй артерiальний тиск. САТ== АТ сист. + 2АТ дiаст.
З В нормi САТ 90-100 мм рт. ст.
В практичному вiдношеннi можна притримуватися наступних принципiв пiдбору доз^ i швидкостi введення сульфата магнiя в залежностi вiд початкового рiвня САТ: ^
^^"Г вiд РЖРЖР до 120 мм рт.ст.-1,8 г/год(30 мл 25% розчину або 7,5 г сухоСЧ речовини в 400 мл реополiглюкiну);
С^/ вiд 121 до 130 мм рт.ст. - 2^5 г/год(40 мл 23% розчину або 10 г сухоСЧ речовини в 400 мл реополiглюкiну); ^^Т^вище 130 мм рт. ст^ - 3^2 г/год(50 мл 23% розчину або 12,5 г сухо? речовини в 400 мл реополiглюкiну).
При САТ вiд 100 до 110 мм рт ст. можливе призначення магне-зiйно? терапiй в залежностi вiд йаги тiла: до 90 кг- С^04 г/кг/год.
Частiше застосовують початкову дозу сульфата магнiя: 4 г розчиненого в 150-200 мл реополiглюкiну i краплинне вводять протягом 3-4 год пiд контролем зниження АТ з.наступним введенням кожну годину по 1 г, або 5 г кожнi 4 години(не пiд час родiв).
Периферичнi вазодiлататори
Це група препаратiв^ що впливають на найдiстальнiшi вiддiли судинноСЧ системи(артерiоли i венули). До них вiдносяться безпосередньо периферичнi вазодiлататори^ натрiя нiтропрусид^ апресiн), а також антиангiнальнi засоби^ що мають судиннорозширюю-чу дiю - органiчнi нiтрати(нiтроглiцерiн, нiтросорбiд), молсiдо-мiн. Нiтрати, молсiдомiн мають бiльший вплив на венули, натрiя нiтропрусiд - на артерiоли i час^ово на вени, апресiм переважно на резистентнi артерiальнi судини.
Всi перечисленi засоби повиннi застосовуватись пiд суворим контролем гемодинамiки i спостереженнi доз. Вони можуть рiзко знизити системний артерiальний тиск^ викликати колапс, погiршити кровозабезпечення серця.
Н а т р i я н i т р о п р у с й д(нанiпрус, ^iпрiд). Препарат вводять внутрiшньовенне краплинне. Розчин готують безпосередньо перед застосуванням. Вмiст однiе? ампули(25 або 50 мг) розчиняють в 5 мл iзотоничного розчину глюкози i переносять в крапельницю(500 або 250 мл 5% глюкози). Враховуючи нестiйкiсть препарата флакон з розчином покривають чорною свiтлозахисною плiвкою. Швидкiсть iнфузiСЧ контролюСФться показаниками АТ iз роз-
рахунку 0,5-5 мкг/кг. При передозуваннi препарата можливе виникнення рiзкоСЧ гiпотензiя тахiкардiСЧ, блювоти, головокружiння. В таких випадках слiд зменшити швидкiсть введення препарата.
Антидотами нiтропрусиду СФ метгемоглобiн- утворюючi препа-рати(метиленова синька, натрiя тiосульфат). А п р е с i н(гiдралазiн).
Препарат безпосередньо знiмаСФ спазм мязiв артерiол, тому основною його особливiстю являСФться зменшення опору периферiй- них резистентних судин(артерiол) i викликаСФ зниження артерiального тиску, зменшуСФ нагрузку на мiокард, посилюСФ серцевчй викид, а також посилюСФ плацентарний, церебральний i нирковий кровообiг.
Добре його використовувати, як доповнення до магнзiальноСЧ терапiСЧ. 40 мг препарата розводять в 100 мл iзотоничного розчину натрiя хлррiду i вводять iз швидкiстю 5 мг/год. Для досягнення мети цю дозу кожнi ЗО хв. поки величина дiастолич-ного тиску не стане РЖОС мм рт.ст.
Апресiн починаСФ дiяти через ЗО хв^, максимальна тривалiсть-дiСЧ 3-4 год.
Побiчне ефекти: головна бiль) тахiкардiя, головокружiння, бiль в дiлянцi серця, блювота.
П е р л i н г а н i т (Нiтроглiцерин для внутрiшньовенного введення). Вводиться 0,01% розчину крапельне. Для цього 10 мл препарата розводять в 90 мл фiзiологiчного натрiя хлориду. Швидкiсть введення 25 мкг/хв пiц контролем артерiального тиску, повiльно збiльшуючи швидкiсть iнфузiСЧ, яка не повинна перевищувати 200 мкг/хв.
Слiд враховувати, що перевищення оптимальних доз перлiн-ганiта i других нiтратiв може визвати порушення ритму i провiдностi серця, колаптоСЧдний стан^
М о л с i д о м i н (сiднофарм) в таблетках. Препарат маСФ антиангiнальний вплив. Ефект повязаний з периферичною венодиля-туючою дiСФю, збiльшенням СФмкостi венозноСЧ системи i зменшенням венозного припливу до серця. Пiд впливом препарата знижуСФться тиск в легеневiй артерiСЧ^ зменшуСФться наповнення лiвого шлуночка i напруга стiнки мiокарду. Препарат покращуСФ коллатеральний кровообiг i зменшуСФ агрегапiю тромбоцитiв.
Молсiдомiн застосовуСФться сублiнгвально по 0,002 г три рази на добу. Спазмолiтичнi засоби рiзних груп
П а п а в е р i н - алкалоСЧд, що знаходиться в опiСЧ. ВиготовляСФте ся також синтетичним шляхом. ЯвляСФться мiотропним спазмолiтичним засобом. Вiн знижуСФ тонус i зменшуСФ скоротливу дiяльнiсть гладеньких мязiв i в звязку з цим маСФ судинорозшируючу i спазмолiтичну дiю.
Для лiкування гестозiв вводиться в м^язи або в вену. Для внутрiшньовенного введення 2 мл 2% розчину папаверiна розчиняють в 10-20 мл натрiя хлорида 0,9% i повiльно вводять. При перевищеннi дози або при швидкому його введеннi може виникнути аритмiя, часткова або повна атрiовентрикулярна блокада.
Разова доза - 0,1 г. Добова доза - 0,3 г.
Н о - ш п а - по фармакологiчнiй дiСЧ препарат близький до папаверiна, але маСФ дещо бiльш сильну i продовжену спазмолiтичну активнiсть.
Для лiкування даноСЧ патолог?/p>