Гарантування вкладiв населення в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
Фонд не контролюСФ процес виплати банками_агентами компенсацiй вкладникам, а також не здiйснюСФ нагляд за санацiСФю, лiквiдацiСФю банкiв. А це не вiдповiдаСФ свiтовiй практицi, де вiдповiднi структури повнiстю контролюють процес вiд отримання внескiв до видачi компенсацiй вкладникам.
. Виконання основних повноважень Фонду здiйснюСФться через рiзнi структури. Так, через НБУ Фонд здiйснюСФ iнвестування ресурсiв у державнi цiннi папери, через банки-агенти - виплачуСФ компенсацiйнi платежi. Зараз компенсацiСЧ вкладникам виплачуються через пять банкiв та приблизно 200 вiддiлень. Партнерами Фонду СФ такi банки, як "Правекс_банк", "Приватбанк", "Промiнвестбанк", "Сведбанк" та "Укрпромбанк". Зважаючи на кризову ситуацiю НБУ розробив нову схему виплат компенсацiй: Фонд приСФднуСФться до НСМЕП, завдяки чому вкладники матимуть можливiсть отримати кошти через 41 банк та 4000 вiддiлень, а сам Фонд зможе переводити кошти до банку-агента лише на вимогу вкладника, тобто Фонд матиме можливiсть розпоряджатися цими коштами до дня СЧх отримання вкладником.
. Недосконала структура активiв Фонду. Досить цiкавi данi про структури активiв американськоСЧ ФедеральноСЧ корпорацiСЧ зi страхування депозитiв (ФКСД) та активiв Фонду. В американськiй корпорацiСЧ 10 % активiв спрямовуСФться на корпоративнi загальнi та адмiнiстративнi витрати, 16 % - на страховi програми, 50 % - на програми нагляду та захисту споживачiв, 24 % - на управлiння доходами. В УкраСЧнi: 5,5 % - на утримання, 14,2% - на гарантiйнi виплати, 80,3 % - на iнвестицiСЧ в ОВДП. Усе це свiдчить, що в УкраСЧнi бракуСФ програми захисту клiСФнтiв банкiв, яка б базувалася на здiйсненнi Фондом монiторингу за учасниками фонду, санацiСЧ проблемних банкiв, що говорить про необхiднiсть розширення функцiй та повноважень Фонду.
УкраСЧнська реальнiсть свiдчить, що банкрутство банкiв - найбiльш неефективний i найбiльш застосовуваний метод в УкраСЧнi. Урядовi нашоСЧ краСЧни доцiльно впроваджувати в практику iншi конструктивнiшi та ефективнiшi методи: органiзацiСЧ угод з передавання активiв та зобовязань вiд "хворого" банку до "здорового" (бридж-банку) i надання фiнансовоСЧ допомоги банку (чи iнвесторам) без його закриття. Цi два методи були перевiренi на практицi в США, Канадi, ЯпонiСЧ, Нiмеччинi та багатьох iнших краСЧнах.
З огляду на iснуючi проблеми можна видiлити основнi мiри, якi доцiльно впровадити щодо покращення системи страхування вкладiв в УкраСЧнi [13, С.114]:
) зважаючи на суттСФве перевищення гарантованоСЧ суми вiдшкодування над середнiм розмiром вкладiв населення в банках, доцiльно поширити страховий захист на вклади фiзичних осiб - субСФктiв пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi, що реально сприятиме розвитку пiдприСФмництва в УкраСЧнi;
) законодавство деяких краСЧн передбачаСФ можливiсть коригування рiвня страхового вiдшкодування залежно вiд iнфляцiйних чинникiв. Для УкраСЧни це вельми актуально, зважаючи на динамiку змiн iндексу споживчих цiн та рiвня iнфляцiСЧ;
) Фонду та банкам необхiдно проводити активну розяснювальну роботу з метою iнформування громадськостi про можливостi надiйного збереження заощаджень на депозитних рахунках завдяки ефективному функцiонуванню вiтчизняного iнституту захисту вкладникiв;
З метою розширення ресурсного потенцiалу комерцiйним банкам необхiдно активiзувати свою депозитну полiтику шляхом [10, С.21]:
) нарощування депозитного портфеля за рахунок розширення перелiку iснуючих вкладiв, у тому числi на довгострокову перспективу, орiСФнтуючись на рiзноманiтнi прошарки населення з рiзним рiвнем доходу;
2) освоСФння випуску заощаджених сертифiкатiв;
)прийняття заходiв щодо мiнiмiзацiСЧ негативного впливу непередбачуваного вилучення населенням строкових вкладiв;
)встановлення оптимального обсягу залучення ресурсiв комерцiйними пiдроздiлами банку, виходячи iз цiлей максимiзацiСЧ прибутку та забезпечення лiквiдностi банку.
В умовах свiтовоСЧ кризи необхiдно провести такi заходи щодо стабiлiзацiСЧ дiяльностi комерцiйних банкiв: 1) розробити державну програму забезпечення стабiльностi фiнансових ринкiв УкраСЧни в умовах глобальноСЧ свiтовоСЧ фiнансовоСЧ нестабiльностi, у якiй, зокрема, передбачити можливiсть переорiСФнтацiСЧ на внутрiшнi джерела пiдтримки лiквiдностi банкiв на випадок раптових вiдтокiв капiталу, чи зупинок зовнiшнього фiнансування; 2) розробити програму пiдтримки банкiвських установ в умовах фiнансовоСЧ нестабiльностi, у якiй, зокрема, передбачити спрощенi механiзми пiдтримки лiквiдностi банкiв у кризових умовах; 3) стимулювати розвиток внутрiшнього ринку капiталiв, пiдвищувати зацiкавленiсть учасникiв фiнансового ринку у використаннi гривневих iнструментiв. У цьому сенсi корисним може бути досвiд iнших краСЧн з перехiдною економiкою та краСЧн, що розвиваються.
3.Зарубiжний досвiд органiзацiСЧ системи гарантування вкладiв фiзичних осiб
Будь-яка система життСФздатна лише тодi, коли вона розвиваСФться. Докладати зусиль для розвитку й удосконалення системи захисту вкладiв мають як банки i держава, так i вкладники. У результатi всi учасники цього процесу можуть забезпечити певнi вигоди для себе. Побудова ефективноСЧ системи гарантування вкладiв дасть можливiсть банкам одержувати додатковi ресурси для кредитування. У свою чергу, держава пiдвищуСФ стiйкiсть фiнансовоСЧ системи i створюСФ умови для розширення кредитування економiки. А для вкладникiв вигода полягаСФ у зниженнi ризикiв при розмiщеннi коштiв у банках.
Водноча