Гарантування вкладiв населення в УкраСЧнi

Дипломная работа - Банковское дело

Другие дипломы по предмету Банковское дело



сових установ, невирiшене питання стосовно участi Ощадбанку в системi обовязкового гарантування депозитiв, недостатнiсть iнформацiйного забезпечення, неврахування ступеня ризику комерцiйного банку при встановленнi розмiру вкладiв банку - учасника ФГВФО, а також багато iнших проблем, якi гальмують ефективне функцiонування системи.

Передумовою до створення Фонду стало банкрутство кiлькох великих банкiв, в яких були сконцентрованi значнi фiнансовi ресурси, якi зрештою не були компенсованi. Тому, як взiрець, був взятий закордонний досвiд гарантування вкладiв фiзичних осiб. Спочатку величина гарантованоСЧ суми становила 500 грн. Поступово цей показник збiльшився до 150000 грн. Динамiка змiни розмiру вiдшкодування наведена на рис. 1. Як видно з рисунку, з моменту заснування фонду розмiр гарантованоСЧ суми завжди збiльшувався та на протязi 2008-2010 рокiв стабiлiзувався i складаСФ 150 000 грн.,що показано на рис.2.1.

Рис. 2.1. Динамiка змiни розмiру вiдшкодування ФГВФО,1998 - 2010 рр. [18]

Загальна сума коштiв, що акумульованi Фондом, станом на 1 сiчня 2010р. складаСФ 4302 млн. грн., що на 1102 млн. грн. бiльше нiж у 2009 роцi. Станом на 01 листопада 2010 року кiлькiсть учасникiв Фонду становить 171, кiлькiсть тимчасових учасникiв, яким знизили категорiю через недотримання правил надання звiтностi - 4. На початку 2011 р. кiлькiсть учасникiв становить 172, а кiлькiсть тимчасових - 5 (рис. 2.2.) [18]. Збiльшення кiлькостi банкiв-учасникiв системи страхування депозитiв позитивно впливаСФ на нарощування фiнансових ресурсiв Фонду унаслiдок сплати ними початкових та регулярних внескiв. Достатнiй обсяг фiнансових ресурсiв суттСФво розширюСФ можливостi Фонду в напрямi поступового пiдвищення рiвня страхового захисту вкладникiв. Крiм того, це даСФ можливiсть Фонду вчасно розпочати процедуру виплати вiдшкодувань за вкладами, тобто у законодавчо встановленi строки (56 днiв з моменту оголошення початку лiквiдацiСЧ банку).

Рис.2.2. Динамiка змiни кiлькостi учасникiв ФГВФО, 2001 - 2011 рр. [18]

Нинi вiн виплачуСФ компенсацiСЧ вкладникам наступних банкiв: ПАТ АБ "Синтез", ПАТ "ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК", ВАТ КБ "РЖпобанк", ВАТ "Селянський, комерцiйний банк "Днiстер", ВАТ Банк "БРЖГ Енергiя", АКБ "Трансбанк", ТОВ КБ "АРМА", ТОВ "УкраСЧнський промисловий банк", АК "УкраСЧнська фiнансова група", АКБ "Схiдно-РДвропейський банк", АБ "Банк регiонального розвитку", ВАТ "АКБ "Нацiональний стандарт", АКБ "РДвропейський", ВАТ АКБ "Одеса-Банк", ВАТ КБ "Причорноморя", ВАТ "РДвропейський банк розвитку та заощаджень".

Станом на 1 грудня 2008 р. виплачена сума компенсацiй, здiйснених Фондом вкладникам цих банкiв, якi зараз знаходяться в станi лiквiдацiСЧ, коливаСФться в межах 96,8-99,5 % вiд загальноСЧ суми вiдшкодувань.

Бiльшiсть аспектiв функцiонування Фонду вiдповiдаСФ мiжнародним стандартам органiзацiСЧ системи страхування депозитiв, що суттСФво сприяСФ змiцненню вiтчизняного фiнансового сектору. Необхiдно вiдмiтити й пожвавлення дiяльностi населення на ринку заощаджень в останнi роки.

Отже, позитивний досвiд дiяльностi Фонду сприяСФ зростанню ощадноСЧ активностi населення в УкраСЧнi. Позитивнi тенденцiСЧ розвитку вiтчизняного депозитного ринку стали можливими великою мiрою завдяки дiяльностi системи страхування депозитiв, спрямованiй на пiдтримання стабiльностi фiнансового сектору та економiчного зростання УкраСЧни в цiлому [12, С.50].

Проте СФ ряд проблем, якi потребують вирiшення, серед яких: адаптацiя законодавства УкраСЧни до законодавства РДвропейського Союзу; необхiднiсть удосконалення механiзму фiнансування системи страхування депозитiв; розширення функцiй та повноважень Фонду (його участi у фiнансовому оздоровленнi проблемних банкiв); врегулювання процедури виплати вiдшкодування вкладникам збанкрутiлих фiнансових установ (насамперед визначення обставин, за яких доцiльно розпочинати компенсацiйнi виплати); реалiзацiя широкоСЧ кампанiСЧ iнформування громадськостi про переваги механiзму захисту вкладiв з метою пiдвищення довiри до банкiвськоСЧ системи тощо [11, С.37].

Обсяг ресурсiв Фонду далекий вiд безпечного рiвня, тому необхiдно шукати шляхи його поповнення. Одним iз таких шляхiв може стати створення пiд контролем НБУ та Держфiнпослуг дочiрньоСЧ структури Фонду, яка б займалась управлiнням невеликоСЧ частки його активiв (10-20 %). Такий дозвiл на здiйснення вкладень у корпоративнi цiннi папери не тiльки дасть змогу збiльшити фiнансовi ресурси Фонду, а й сприятиме розвитку вiтчизняного фондового ринку [15].

Звiсно, будь-яка система не iдеальна, потрiбно СЧСЧ постiйно вдосконалювати з огляду на реалiСЧ та виклики сучасностi. Тому зосередимо увагу на основних недолiках функцiонування Фонду [2, С.32]:

. Поширення дiСЧ системи гарантування вкладiв лише на захист iнтересiв фiзичних осiб, не враховуючи iнтереси фiзичних осiб-субСФктiв пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi та юридичних осiб.

. Недостатнiсть джерел формування ресурсiв Фонду. З огляду на фiнансову нестабiльнiсть НБУ опрацьовуСФ проект щодо збiльшення регулярних зборiв вдвiчi (з 0,25 до 0,5 % вiд обсягу залучених коштiв). Уже прийняте рiшення про надання Нацiональним банком Фонду кредиту в розмiрi 1 млрд. грн., а також про тимчасове фiнансування виплат за рахунок щорiчних внескiв НБУ вiд перевищення кошторисних доходiв над кошторисними витратами (в розмiрi 20 % вiд перевищення доходiв над його витратами, але не менше 1 млрд. грн.).

. Обмеженi контрольнi функцiСЧ Фонду.