ГарантiСЧ прав i свобод та конституцiйнi обовтАЩязки людини i громадянина в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ГАРАНТРЖРЗ ПРАВ РЖ СВОБОД ТА КОНСТИТУЦРЖЙНРЖ ОБОВЯЗКИ ЛЮДИНИ РЖ ГРОМАДЯНИНА В УКРАРЗНРЖ
Одесса - 2011
Вступ
Права i свободи людини i громадянина СФ найвищою соцiальною цiннiстю, найважливiшим об'СФктом конституцiйно-правового регулювання. Пiд конституцiйними правами i свободами людини i громадянина прийнято розумiти гарантовану КонституцiСФю та державою мiру можливоСЧ поведiнки або дiяльностi особи (колективу осiб) з метою задоволення своСЧх потреб та iнтересiв у полiтичнiй, економiчнiй, соцiальнiй, культурнiй (духовнiй) та iнших сферах суспiльного життя. Права i свободи людини та СЧх гарантiСЧ визначають змiст i спрямованiсть дiяльностi держави. Вона вiдповiдаСФ перед людиною за свою дiяльнiсть. Утворення i забезпечення прав i свобод людини СФ головним обов'язком держави (ст. 3 КонституцiСЧ УкраСЧни).
Вiдтак метою сучасного розвитку украСЧнського суспiльства СФ утвердження прав людини i громадянина, забезпечення умов для СЧх повноСЧ реалiзацiСЧ. Однак декларацiя прав без гарантiСЧ СЧх забезпечення веде до негативних соцiально-полiтичних наслiдкiв, зниження авторитету влади, до зростання недовiри до полiтики держави, породжуючи правовий нiгiлiзм та рiзнi форми девiантноСЧ поведiнки. Останнiм часом в УкраСЧнi виникли несприятливi для особистостi тенденцiСЧ, що iстотно ослаблюють СЧСЧ реальний статус у суспiльствi, соцiальну i правову захищенiсть. Деформацiя суспiльноСЧ правосвiдомостi як результат тривалоСЧ iдеологiчноСЧ обробки, яка здiйснювалася тоталiтарною державою, створила атмосферу невпевненостi iндивiда у своСЧй захищеностi. Тому дослiдження проблеми забезпечення, реалiзацiСЧ, охорони i захисту прав i свобод людини й громадянина на сучасному етапi державного будiвництва набуваСФ особливого значення, що i зумовлюСФ актуальнiсть теми дослiдження. Права людини i громадянина мають особливу значимiсть у життi суспiльства ще i тому, що вони сприяють комунiкацiСЧ мiж iндивiдами i соцiальними групами, мiж особистiстю i державою. Нерозумiння цього унеможливлюСФ адекватну оцiнку всiСФСЧ системи складних полiтичних, соцiальних, економiчних, мiжнародних вiдносин, не сприяСФ звiльненню людини вiд надмiрноСЧ залежностi вiд держави. Права людини i громадянина СФ визначальним чинником статусу людини в суспiльствi й цивiлiзованоСЧ дiяльностi людей, задоволення СЧх потреб i iнтересiв. Реалiзацiя конституцiйних прав i свобод людини й громадянина неможлива без ефективноСЧ органiзацiйно-виконавчоСЧ дiяльностi державних органiв i посадових осiб. Усе це актуалiзуСФ необхiднiсть глибокого всебiчного дослiдження проблеми прав людини i громадянина в УкраСЧнi як необхiдноСЧ передумови СЧСЧ демократичного розвитку.
Мета даноСЧ курсовоСЧ роботи полягаСФ в тому, щоб з'ясувати поняття, сутнiсть, структуру прав i свобод людини i громадянина з урахуванням сучасних правових пiдходiв.
Об'СФктом дослiдження СФ права людини i громадянина, якi повязанi iз ступенем утвердження в суспiльствi демократичних цiнностей та iнститутiв сучасного громадянського суспiльства.
Предметом дослiдження виступають характернi риси процесу формування умов для повноцiнноСЧ реалiзацiСЧ прав i свобод людини i громадянина в УкраСЧнi.
Методологiчна основа дослiдження. Основою джерельноСЧ бази курсовоСЧ роботи СФ законодавство УкраСЧни, що регламентуСФ права людини i громадянина, при аналiзi яких застосовувався емпiричний метод. В основу курсовоСЧ роботи покладено системний метод, який дав змогу розглянути права людини i громадянина як певну цiлiснiсть, що складаСФться iз сукупностi елементiв. РЖнституцiональний метод орiСФнтований на аналiз i вивчення iнститутiв, за допомогою яких захищаються права людини i громадянина.
1. Ознаки громадянських прав i свобод людини в УкраСЧнi
Ознаки громадянських прав i свобод людини СФ тими специфiчними рисами якi дають змогу вiдокремити права, котрi ми вiдносимо до громадянських. За допомогою ознак громадянських прав i свобод СЧх можна порiвнювати з iншими групами основних прав i свобод людини i громадянина, видiляючи спiльнi та вiдмiннi риси.
К.РЖ. Козлова та О.О. Кутафiн специфiчнi ознаки особистих прав i свобод визначають так: а) вони СФ за своСФю суттю правами людини, тобто кожного, i не пов'язанi напряму з належнiстю до громадян держави i не випливають з неСЧ; б) цi права невiдчужуванi i належать кожному вiд народження; в) вони охоплюють такi права i свободи особи, якi необхiднi для охорони СЧСЧ життя, свободи, гiдностi як людськоСЧ особистостi та iншi природнi права, пов'язанi з СЧСЧ iндивiдуальним, приватним життям. РЖнший росiйський вчений А.РД. Козлов додаСФ до цих характеристик ознаку особливоСЧ значущостi особистих (громадянських) прав i свобод, СЧх найбiльшу вразливiсть порiвняно з iншими групами конституцiйних прав i свобод. Цей перелiк ознак СФ неповним, оскiльки лише у найбiльш загальних рисах вiдображаСФ суттСФвi ознаки даноСЧ групи конституцiйних прав i свобод людини. Невiдчужуванiсть прав i свобод людини СФ бiльш значущою та складною конституцiйно-правовою категорiСФю, яка належить не до ознак, а до принципiв конституцiйних прав i свобод людини та громадянина. Всi ознаки громадянських прав i свобод людини в УкраСЧнi можна умовно подiлити на двi пiдсистеми (види): загальнi та спецiальнi. Як одн?/p>