ГарантiСЧ прав i свобод та конституцiйнi обовтАЩязки людини i громадянина в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
Вµ здоров'я, котре випливаСФ з права на охорону здоров'я, проголошеного ст. 49 КонституцiСЧ УкраСЧни. Дуже важливою в цьому планi СФ стаття 3 Закону УкраСЧни Про психiатричну допомогу, що закрiплюСФ презумпцiю (принцип) психiчного здоров'я людини: кожна особа вважаСФться такою, яка не маСФ психiчного розладу, доки наявнiсть такого розладу не буде встановлено на пiдставах та в порядку, передбачених виключно законами УкраСЧни. Право на психiчне здоров'я людини потребуСФ не стiльки конституцiйно-правового регулювання, скiльки вжиття вiдповiдних органiзацiйних заходiв. Психiчне здоров'я населення УкраСЧни СФ серйозною проблемою сьогодення. Часто на побутовому рiвнi психiчнi розлади сприймаються як риси характеру i з ними або змирилися, або СЧх просто не помiчають. Наявнiсть нездоровоСЧ психiки у значноСЧ частини населення УкраСЧни зумовлена низкою взаСФмопов'язаних чинникiв: соцiально-економiчною та полiтичною обстановкою, забрудненням довкiлля, недостатнiм життСФвим рiвнем бiльшостi населення, неповноцiнним харчуванням, життям в умовах епiдемiСЧ туберкульозу, полiомiСФлiту тощо. Оскiльки УкраСЧна прямуСФ до СФдиноСЧ РДвропи, то цi проблеми необхiдно розв'язувати якнайшвидше. Тим бiльше, що ст. 12 Мiжнародного пакту про економiчнi, соцiальнi та культурнi права гарантуСФ людинi право на найвищий, який можна досягнути, рiвень не лише фiзичного, але й психiчного здоров'я. Уже сьогоднi серйозну загрозу праву особи на психiчне здоров'я становить використання психотропних генераторiв, застосування методу нейролiнгвiстичного програмування тощо. На превеликий жаль, в УкраСЧнi вже СФ першi жертви психотропних апаратiв. Держава, в особi СЧСЧ вiдповiдних органiв та посадових осiб, своСФю бездiяльнiстю фактично дозволила сектi так званих бiлих братiв здiйснювати своСЧ злочиннi плани, що призвело до тисяч скалiчених доль. Багато колишнiх бiлих братiв уже нiколи не зможуть жити повноцiнним життям, оскiльки СЧх психiка непоправно травмована. РЖншою проблемою щодо психiчного здоров'я людини СФ тi форми нетрадицiйноСЧ медицини, якi використовують гiпноз чи так зване кодування для дiагностики та лiкування хворого. На жаль, лiцензування такоСЧ дiяльностi Мiнiстерством охорони здоров'я УкраСЧни недостатньо захищаСФ людину вiд негативного впливу на СЧСЧ психiчний та соматичний стан. Цi наведенi окремi проблемнi питання переконують у нагальнiй необхiдностi конституцiйного закрiплення в УкраСЧнi духовних прав i свобод людини, створення вiдповiдних нормативно-правових та органiзацiйних гарантiй СЧх реалiзацiСЧ. Важливiсть цього пiсля iсторiСЧ з бiлими братами усвiдомили i в парламентi, де готувався законопроект з робочою назвою Про захист вiд небезпечних впливiв на психiку людини та надання допомоги особам, якi зазнали таких впливiв, який ще у Верховнiй Радi УкраСЧни другого скликання було доручено розробити КомiсiСЧ з питань молодi, спорту та туризму. Безсумнiвно, поняття, ознаки та систему духовних прав i свобод людини в УкраСЧнi окреслено умовно i схематично. Багато питань видаються дискусiйними, тому потребують бiльш глибокого теоретичного i практичного дослiдження. Проте духовнi права i свободи мають посiсти належне мiiе в системi конституцiйно-правового статусу особи в УкраСЧнi.
4. ГарантiСЧ прав i свобод та конституцiйнi обов'язки людини i громадянина в УкраСЧнi
4.1 Специфiка державного захисту прав i свобод людини в УкраСЧнi
право свобода громадянин конституцiйний
У спецiальнiй лiтературi пiд захистом прав i свобод людини та громадянина розумiють забезпечення чи вiдновлення порушеного права або усунення iснуючих перешкод для СЧх реалiзацiСЧ. Водночас, етимологiчне значення слова захищати означаСФ: обороняти, охороняти кого-небудь, що-небудь вiд нападу замаху; пильно стежити за недоторканнiстю кого-небудь, чого-небудь; боронити, обстоювати погляди, права, iнтереси, честь кого-не-будь.
Права i свободи людини та громадянина - визнанi мiжнародною спiльнотою особистi цiнностi людини у РЗРЗ взаСФмовiдносинах з iншими людьми та державою. Як в УкраСЧнi, так у багатьох краСЧнах свiту iснують специфiчнi моделi захисту прав i свобод людини та громадянина державними органами, серед яких не останню роль вiдiграють органи конституцiйноСЧ юрисдикцiСЧ.
УкраСЧна приСФдналася до РДвропейськоСЧ конвенцiСЧ про захист прав i основних свобод людини (1950 р.) та визнала юрисдикцiю РДвропейського суду з прав людини пiсля прийняття 17 липня 1997 р. Верховною Радою Закону про ратифiкацiю цього документа з окремими застереженнями, зумовленими особливостями введення у дiю деяких положень КонституцiСЧ УкраСЧни, пов'язаних з гарантiями недоторканностi людини та СЧСЧ права на захист.
Залежно вiд особливостей суб'СФкта застосування заходiв примусового характеру до правопорушника розрiзняють два основних методи захисту права - юрисдикцiйний i не юрисдикцiйний. Юрисдикцiйним методом захисту СФ дiяльнiсть органiв державноСЧ влади i мiiевого самоврядування, а також громадських об'СФднань з вiдновлення порушеного права, здiйснювана у рамках встановлених законом процедур, результатом якоСЧ СФ рiшення по сутi. Не юрисдикцiйний метод захисту - сукупнiсть дiй (заходiв) самих уповноважених осiб з вiдновлення (пiдтвердження) порушеного (оскарженого) права без звернення за допомогою до компетентних органiв i органiзацiй. Юрисдикцiйний метод подiляють на судовi i не-судовi (адмiнiстративнi i громадськi), нотарiальнi форми захисту. Судовий зах