ГарантiСЧ прав i свобод та конституцiйнi обовтАЩязки людини i громадянина в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ист, безперечно, посiдаСФ центральне мiiе у досить великому арсеналi засобiв, покликаних забезпечити захист прав людини.
Судовий метод захисту прав людини найдемократичнiший i найбiльш пристосований для всебiчного, повного та об'СФктивного виявлення дiйсних обставин i причин виникнення цивiльних спорiв, кримiнальних i адмiнiстративних правопорушень, тобто для встановлення iстини у справах, що розглядаються судами, i дозволяСФ на основi цього правильно застосовувати норми матерiального права, вiрно вирiшувати справи по сутi.
Чинна Конституцiя УкраСЧни не мiстить застережень щодо реалiзацiСЧ права на судовий захист, як це мало мiiе у КонституцiСЧ СРСР 1978 р. У останнiй також передбачалося право оскарження у судi рiшень, дiй чи бездiяльностi державних органiв, юридичних осiб у галузi управлiнськоСЧ дiяльностi у встановленому законом порядку. Однак минуло понад десять рокiв, поки нарештi 1989 р. прийнято Закон СРСР Про порядок оскарження у судi неправомiрних дiй органiв державного управлiння i посадових осiб, що порушують права громадян. РЖ громадяни змогли скористатися цим правом.
Детальнiше засади судочинства та iншi питання, зокрема щодо розгляду справ безстороннiм судом, врегульовано у Кримiнально-, Цивiльно - та Господарсько-процесуальних кодексах. У них встановлюються як пiдстави для вiдводу суддiв, так i порядок вирiшення цих питань, що забезпечуСФ право сторiн на розгляд справ неупередженим судом. Лише у конституцiйному судочинствi право на розгляд справи безстороннiм судом повнiстю не забезпечуСФться, оскiльки у Закон: Про Конституцiйний Суд УкраСЧни питання вiдводу суддiв взагалi не врегульовано, хоча i у конституцiйному провадженнi справа маСФ розглядатися неупередженими суддями.
ОстаннСФ СФ важливим, оскiльки саме органам конституцiйного контролю належить особливе мiiе у захистi прав i свобод людини та громадянина. Конституцiйнi права i свободи, як зазначаСФ А. Козлов, сприймаються як норми КонституцiСЧ та iнших законiв, що безпосередньо обмежують владу, а тому необхiдне вироблення методологiСЧ здiйснення контролю за дотримання владою правового статусу особи.
Процесуальнi функцiСЧ такого контролю поряд з iншими органами державноСЧ влади та органiзацiями здiйснюють також органи конституцiйноСЧ юрисдикцiСЧ. Конституцiйний Суд покликаний гарантувати полiтичну i правову стабiльнiсть суспiльного життя, надiйно охороняти права та свободи громадян, захищати, а не засуджувати. У центрi його юрисдикцiСЧ знаходяться основнi права людини, людська гiднiсть. Можливостi Конституцiйного Суду УкраСЧни щодо захисту прав та свобод людини i громадянина певною мiрою обмеженi встановленими методами конституцiйного контролю та абстрактним правом, наданим громадянам, звертатися до Конституцiйного Суду лише з питань офiцiйного тлумачення КонституцiСЧ та законiв УкраСЧни, тобто у разi неоднозначного застосування одних i тих же положень КонституцiСЧ чи законiв судами УкраСЧни, iншими органами державноСЧ влади.
Безпосередньо звернутися до суду з питань конституцiйностi законiв, iнших правових актiв вони не мають права. Але це може зробити у СЧх iнтересах Уповноважений ВерховноСЧ Ради УкраСЧни з прав людини, якому таке право надано.
Конституцiя УкраСЧни значно розширила методологiчнi можливостi захисту прав та свобод громадянами, закрiпивши СЧх право пiсля використання всiх нацiональних засобiв правового захисту звертатися за захистом до вiдповiдних судових установ чи мiжнародних органiзацiй, членом або учасником яких СФ УкраСЧна. Це конституцiйне положення вiдповiдаСФ вимогам ст. 26 РДвропейськоСЧ конвенцiСЧ з прав людини.
Дотримання наведеноСЧ вимоги СФ визначальною умовою використання ще одного методу захисту прав та свобод - подання та прийняття скарги до розгляду РДвропейським судом з прав людини. У одному з перших рiшень РДвропейський суд зазначив, що система захисту прав людини, передбачена КонвенцiСФю, за своСФю природою СФ допомiжною. РЖ за встановленим нею процесуальним правилом особа може подати скаргу до Ради РДвропи лише пiсля того, як використаСФ всi доступнi внутрiшнi державнi засоби правового захисту.
У РДвропейському судi з прав людини напрацьовано певнi критерiСЧ вирiшення питань щодо використання всiх нацiональних засобiв захисту. До них належать: доступнiсть, доцiльнiсть та ефективнiсть звернення, безпiдставне чи безнадiйне звернення до судових або iнших органiв державноСЧ влади краСЧни, якщо практика правозастосування, яка склалася, не залишаСФ надiСЧ на задоволення скарги. В УкраСЧнi скарги щодо порушення прав i свобод людини можуть бути вирiшенi Президентом, Верховною Радою УкраСЧни, Кабiнетом Мiнiстрiв, судами, прокуратурою, Уповноваженим ВерховноСЧ Ради з прав людини.
Згiдно з КонституцiСФю УкраСЧни кожен маСФ право захищати своСЧ права i свободи вiд порушень та протиправних посягань лише не забороненими законами засобами, якi у своСЧй СФдностi складають вiдповiдний механiзм, пiд котрим у контекстi даного дослiдження необхiдно розумiти певну сукупнiсть способiв захисту прав i свобод людини та громадянина органом конституцiйноСЧ юрисдикцiСЧ за допомогою правових засобiв, тобто вiдповiдних юридичних процедур i правил.
Фiзичнi особи (громадяни УкраСЧни, особи без громадянства, iноземцi) мають право згiдно зi ст. 150 КонституцiСЧ та п. 4 ст. 13 Закону Про Конституцiйний Суд УкраСЧни iнiцiювати розгляд окремих питань у Конституцiйному Судi. Йдеться про офiцiйне тлумачення КонституцiСЧ та законiв УкраСЧни - це на