ГарантiСЧ прав i свобод та конституцiйнi обовтАЩязки людини i громадянина в УкраСЧнi
Дипломная работа - Юриспруденция, право, государство
Другие дипломы по предмету Юриспруденция, право, государство
ювати iнформацiю та iдеСЧ без втручання держави i незалежно вiд кордонiв. Дана норма тiсно взаСФмодiСФ зi статтями 21, 23, 31 та 35 КонституцiСЧ УкраСЧни. До того ж, СЧСЧ можна розглядати як певний розвиток i конкретизацiю положення ч. 3 ст. 15, що забороняСФ здiйснення в УкраСЧнi цензури.
Враховуючи значення iнформацiСЧ в життСФдiяльностi суспiльства, встановлюСФться певний режим доступу до неСЧ, - передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення i зберiгання iнформацiСЧ. В цьому планi iнформацiя подiляСФться на вiдкриту та з обмеженим доступом (остання подiляСФться на конфiденцiйну i таСФмну).
Вiдповiдно до вимог ст. 37 Закону Про iнформацiю вiд 2 жовтня 1992 р. не пiдлягають обов'язковому наданню: для ознайомлення за iнформацiйними запитами офiцiйнi документи, що мiстять вiдомостi, визнанi у встановленому порядку державною таСФмницею; конфiденцiйна; про оперативну i слiдчу роботу органiв прокуратури, МВС, СБУ, роботу органiв дiзнання та суду в тих випадках, коли СЧСЧ розголошення може зашкодити оперативним заходам, порушити право людини на справедливий та об'СФктивний розгляд СЧСЧ справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якоСЧ особи; iнформацiя, що стосуСФться особистого життя громадян; документи, якi становлять внутрiвiдомчу службову кореспонденцiю, якщо вони пов'язанi з розробленням напрямiв дiяльностi установи, з процесом прийняття рiшень i передують СЧх прийняттю; iнформацiя, яка не пiдлягаСФ розголошенню згiдно з iншими законодавчими актами.
Серед прав - вимог полiтичноСЧ свободи головне мiiе займаСФ вимога громадянина не перешкоджати йому реалiзовувати правомочностi на власнi позитивнi дiСЧ. Крiм цього, свобода слова та друку мiстить ще одну важливу правомочнiсть: право вимагати надання рiзноСЧ iнформацiСЧ.
Далi серед полiтичних свобод - свобода щодо об'СФднання. Свобода асоцiацiй, а саме таку назву маСФ право на об'СФднання в мiжнародному правi - означаСФ право на об'СФднання громадян для спiльних дiй i досягнення спiльноСЧ мети на умовах дотримання певних правил поведiнки (корпоративних норм). Таке об'СФднання необхiдне людинi, коли вона сама не маСФ можливостi вчинювати вказанi дiСЧ або досягати бажаноСЧ мети.
На пiдставi зазначеного вище слiд сказати, що основним елементом юридичного змiсту конституцiйних полiтичних прав та свобод СФ правомочнiсть вимоги, адресованоСЧ державi, та яка в цiлому характеризуСФться як вимога забезпечення участi громадян в управлiннi державними та громадськими справами через рiзнi форми представницькоСЧ та безпосередньоСЧ демократiСЧ, центральними серед них СФ вибори, референдуми та петицiСЧ.
Основним елементом юридичного змiсту полiтичних свобод СФ правомочнiсть на позитивнi дiСЧ, що характеризуСФться значним вибором волевиявлень.
3. Економiчнi, соцiальнi, культурнi i духовнi права i свободи людини та громадянина
3.1 Основнi економiчнi i соцiальнi права людини i громадянина
Чiльне мiiе в системi конституцiйних прав i свобод людини i громадянина посiдають i економiчнi права та свободи, якi визначають можливiсть людини створювати матерiальнi та особистi нематерiальнi блага, володiти ними та здiйснювати господарську дiяльнiсть. До основних економiчних прав i свобод людини i громадянина вiдносять: право приватноСЧ власностi (ст. 41); право на пiдприСФмницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом (ст. 42); право на користування об'СФктами права державноСЧ та комунальноСЧ власностi (ст. 41) та власнiстю УкраСЧнського народу (ст. 13).
Первинним, базисним економiчним правом, що визначаСФ економiчнi основи суспiльного i державного ладу УкраСЧни СФ право володiти, користуватися i розпоряджатися своСФю власнiстю, результатами своСФСЧ iнтелектуальноСЧ, творчоСЧ дiяльностi (с. 41), що набуваСФться в порядку, визначеному законом, зокрема, Законом УкраСЧни Про власнiсть. Об'СФктами права приватноСЧ власностi визначаються матерiальнi (рухомi та нерухомi) та особистi нематерiальнi цiнностi (блага). Формою здiйснення правовiдносин, пов'язаних iз реалiзацiСФю права приватноСЧ власностi СФ володiння, користування i розпорядження матерiальними i особистими нематерiальними цiнностями (благами) з метою задоволення соцiально-економiчних потреб людини i громадянина.
Водночас Основний Закон застерiгаСФ, що власнiсть зобов'язуСФ не завдавати шкоди правам, свободам та гiдностi громадян, iнтересам суспiльства, не погiршувати екологiчну ситуацiю i природнi якостi землi. Тобто використання права приватноСЧ власностi для завдання шкоди та збиткiв iншим особам та СЧхнiм законним правам, а також на шкоду iнтересам суспiльства та держави СФ неприпустимим. Держава гарантуСФ, що нiхто не може бути протиправно позбавлений власностi та забезпечуСФ непорушнiсть права приватноСЧ власностi. Наступним важливим економiчним правом СФ право кожного на пiдприСФмницьку дiяльнiсть, яка не заборонена законом (ст. 42). За змiстом це право дозволяСФ здiйснювати на свiй ризик дiяльнiсть, що маСФ на метi отримання прибутку; за суб'СФктами - це право належить усiм громадянам УкраСЧни, iноземцям i особам без громадянства, за винятком депутатiв, посадових i службових осiб органiв державноСЧ влади та органiв мiiевого самоврядування, вiйськовослужбовцiв, спiвробiтникiв правоохоронних органiв, суддiв та iн. Закони УкраСЧни Про власнiсть, Про пiдприСФмництво та ряд iнших визначають порядок i форми здiйснення пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi. Похiдним вiд права власностi СФ й право громадян УкраСЧни користуватися об'СФ?/p>