Высшие органы демократического государства
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
о в усiх краСЧнах встановлено бiльш високий вiковий ценз, нiж для пасивного виборчого права на парламентських виборах. Найчастiше це 35 рокiв (Австрiя, РЖрландiя, РЖсландiя, Португалiя, бiльшiсть краСЧн ЗахiдноСЧ та СхiдноСЧ РДвропи, США та iншi президентськi республiки). Нерiдко встановлюСФться вищий ценз - 40 рокiв (Болгарiя, Грецiя, Естонiя, Латвiя, Литва, Македонiя, Чехiя, Нiмеччина), iнодi - навiть 50 рокiв (РЖталiя). З iншого боку, у ФранцiСЧ вiковий ценз для кандидатiв у депутати нижньоСЧ палати та у президенти збiгаСФться i становить 23 роки.
Строк повноважень президентiв, як правило, варiюСФться вiд 4 до 7 рокiв. Зокрема, чотирирiчний строк встановлений у конституцiях РЖсландiСЧ, Молдови, РосiСЧ, РумунiСЧ, Угорщини i США, п`ятирiчний - ГрецiСЧ, РЖндiСЧ, ПортугалiСЧ, Нiмеччини, бiльшостi краСЧн ЦентральноСЧ i СхiдноСЧ РДвропи, а також тих, що утворились на теренах колишнього СРСР, шестирiчний - АвстрiСЧ, Мексики i ФiнляндiСЧ, семирiчний - РЖрландiСЧ, РЖталiСЧ, ФранцiСЧ.
КонституцiСЧ багатьох краСЧн встановлюють обмеження на переобрання президента. В Мексицi не допускаСФться навiть повторне переобрання однiСФСЧ i тiСФСЧ ж особи. В РЖрландiСЧ, США i в багатьох iнших краСЧнах одна особа не може бути обрана президентом бiльше нiж два рази. В АвстрiСЧ i Нiмеччинi, а також у бiльшостi краСЧн СхiдноСЧ i ЦентральноСЧ РДвропи, можливим визначаСФться тiльки одне переобрання президента пiсля закiнчення першого строку його перебуваннi на посадi.
До особливостей конституцiйного статусу глави держави в деяких парламентарних республiках i республiках iз змiшаною формою правлiння вiднесене те, що тут утворюються спецiальнi органи, покликанi сприяти реалiзацiСЧ президентами своСЧх найголовнiших повноважень. Назва цих органiв - державна рада (РЖрландiя i Португалiя) i рада республiки (Грецiя).
Лiтература
В.Шаповал тАЬВищi органи сучасноСЧ державитАЭ; тАЬПрограма ЛтАЭ, КиСЧв, 1995р.
В.А.Четвернин тАЬДемократическое конституционное государство: введение в теориютАЭ; Москва,1993
тАЬКонституционное (государственное) право зарубежных странтАЭ отв. ред. Б.А.Страшун, т. 1-2 [Андреева Г.Н., Андреева И.А., Будагова А.Ш. и др.]; тАЬБЕКтАЭ, Москва, 1996
ЧиркинВ.Е. тАЬЭлементы сравнительного госдарствоведениятАЭ; Москва, 1994
тАЬВрядування у Сполучених Штатах: наристАЭ, РЖнформацiйне Агентство США (ЮСРЖА)
тАЬФакти про НiмеччинутАЭ, ред. А.Гоффман; тАЭСоцiететстАЭ, Франкфурт-на-Майнi, 1993р.
Ю.Димитров тАЬАдмiнiстративна юстицiя - атрибут демократичноСЧ правовоСЧ державитАЭ, ж. тАЬПраво УкраСЧнитАЭ, 1996 р., №4
СтариловЮ.Н. тАЬИнституты государственной службы: содержание и структуратАЭ, ж.тАЭГосударство и правотАЭ, 1996 г., №5