Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами

Дипломная работа - Психология

Другие дипломы по предмету Психология

ня про інструментарій підготовки, передачі й отримання інформації, початкове вміння працювати з цим інструментарієм, а також зберігати й використовувати інформацію в повсякденному житті.

Комунікативний компонент характеризує як наявність потреби в спілкуванні, так і спосіб задоволення цієї потреби: за допомогою електронних ресурсів чи реального спілкування.

Оціночний компонент має на меті виявити відношення до компютера й оцінку підлітками впливу електронних ресурсів на реальне спілкування та на розвиток інтелектуальних здібностей користувача.

Дослідження може проводитися як індивідуально, так і в групі. В будь-якому разі, необхідно, щоб кожен з досліджуваних мав анкету з інструкцією. Розміщуватися досліджувані повинні так, щоб не створювати один одному перешкод в процесі роботи. Психолог висловлює мету дослідження і правила роботи з опитувальником. Важливо при цьому створити доброзичливу атмосферу для продуктивної роботи.

Якщо в процесі вивчення інструкції виникли запитання, психолог відповідає на них, а потім пропонує приступити до самостійної роботи з опитувальником.

Обробка результатів проводиться якісно. Кожен з компонентів має по декілька запитань, сформульованих по-різному і призначених для підтвердження або спростування попередніх відповідей, з метою уникнення випадкових показників ступеня захопленості компютером. Таким чином, знаючи критерії залежності, зможемо виділити групу досліджуваних, схильних до надмірного використання компютера, і дослідити за допомогою наступних методик їх індивідуально-психологічні особливості.

Модифікована форма B опитувальника FPI [40]

Опитувальник призначений для діагностики станів і властивостей особистості, які мають першорядне значення для процесу соціальної адаптації і регуляції поведінки. Особистісний опитувальник створений з урахуванням побудови і застосування таких широко відомих опитувальників, як 16PF, MMPI, EPI.

Опитувальник FPI містить 12 шкал; форма B відрізняється від повної форми тільки в два рази меншою кількістю запитань. Загальна кількість запитань в опитувальнику 114. Одне (перше) питання ні в одну шкалу не входить, оскільки має перевірочний характер. Шкали опитувальника I-IX є основними, або базовими. Шкали X-XII похідними, інтегруючими. Похідні шкали складені з запитань основних шкал і позначаються іноді не цифрами, а буквами E, N і M відповідно.

Шкала I (невротичність) характеризує рівень невротизації особистості. Високі оцінки відповідають вираженому невротичному синдрому астенічного типу зі значними психосоматичними порушеннями.

Шкала II (спонтанна агресивність) дозволяє виявити й оцінити психопатизацію інтротенсивного типу. Високі оцінки свідчать про підвищений рівень психопатизації, що створює передумови для імпульсивної поведінки.

Шкала III (депресивність) дає можливість діагностувати ознаки, характерні для психопатологічного депресивного синдрому. Високі оцінки за шкалою відповідають наявності цих ознак в емоційному стані, у поведінці, у ставленні до себе й до оточуючого середовища.

Шкала IV (дратівливість) дозволяє судити про емоційну стійкість. Високі оцінки свідчать про нестійкий емоційний стан зі схильністю до афективного реагування.

Шкала V (товариськість) характеризує як потенційні можливості, так і реальні прояви соціальної активності. Високі оцінки дозволяють говорити про наявність вираженої потреби в спілкуванні й постійної готовності до задоволення цієї потреби.

Шкала VI (врівноваженість) відображає стійкість до стресу. Високі оцінки свідчать про гарну захищеність від впливу стресових факторів звичайних життєвих ситуацій, що базується на впевненості в собі, оптимізмі та активності.

Шкала VII (реактивна агресивність) має на меті виявити наявність ознак психопатизації екстратенсивного типу. Високі оцінки свідчать про високий рівень психопатизації, який характеризується агресивним ставленням до соціального оточення й вираженим прагненням до домінування.

Шкала VIII (соромязливість) відображає схильність до стресового реагування на звичайні життєві ситуації, яка протікає по пасивно-захисному типу. Високі оцінки за шкалою відображають наявність тривожності, скованості, невпевненості, наслідком чого є труднощі в соціальних контактах.

Шкала IX (відкритість) дозволяє характеризувати ставлення до соціального оточення і рівень самокритичності. Високі оцінки свідчать про прагнення до довірливо-відвертої взаємодії з оточуючими людьми при високому рівні самокритичності. Оцінки за даною шкалою можуть в тій чи іншій мірі сприяти аналізу щирості відповідей досліджуваного при роботі з даним опитувальником.

Шкала X (екстраверсія інтроверсія). Високі оцінки за шкалою відповідають вираженій екстравертованості особистості, низькі вираженій інтравертованості.

Шкала XI (емоційна лабільність). Високі оцінки вказують на нестійкість емоційного стану, яка проявляється в частих змінах настрою, підвищеній збудливості, дратівливості, недостатній саморегуляції. Низькі оцінки можуть характеризувати не тільки високу стабільність емоційного стану, але й гарне вміння володіти собою.

Шкала XII (маскулінізм фемінізм). Високі оцінки свідчать про протікання психічної діяльності переважно по чоловічому типу, низькі по жіночому.

Дослідження може проводитися індивідуально або з групою досліджуваних. В останньому випадку необхідно, щоб кожний з них мав не тільки персональний бланк листа відпові