Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
?ли у відповідь на запитання опитувальника. Отримані значення оцінок по решті шкал звіряються із зоною невизначеності, яка для підлітків позначається в дужках. Потім виділяються всі високі й низькі оцінки. До надзвичайно низьких результатів належать оцінки "до" зони невизначеності, до надзвичайно високих оцінки "після" найвищого показника в зоні невизначеності.
3.2 Результати дослідження
Вивчення особливостей спілкування, спрямованості особистості, ціннісно-мотиваційної сфери та сфери інтересів підлітків, в різній мірі захоплених компютером, визначення місця і часу взаємодії з електронними ресурсами, проводилося за допомогою анкети "Я і компютер", результати якої дозволяють:
- судити про кількість часу, який підлітки проводять за компютером;
- характеризувати спрямованість роботи користувачів електронними ресурсами;
- діагностувати ознаки, характерні для активної взаємодії користувача з компютером;
- характеризувати наявність потреби в підлітків у спілкуванні й спосіб задоволення цієї потреби;
- виявити відношення підлітків до компютера і їх оцінку впливу електронних ресурсів на реальне спілкування та на розвиток інтелектуальних здібностей.
Варто зазначити, що соціально-психологічний фактор доступності можливості користування компютером досить високий: 56% респондентів мають компютер вдома, 16% підлітків відвідують Інтернет-кафе, 28% грають у друзів.
Що стосується часу користування компютером, відмічаємо, що згідно з цим критерієм виділяється група підлітків з 13 чоловік (16% від вибірки), які звертають на себе увагу надмірним (більше 36 годин на тиждень) користуванням компютером, що може свідчити про особливий їх статус. Тому поділимо групу досліджуваних на дві підгрупи: група А підлітки, які користуються компютером у межах норми; група B досліджувані з особливим відношенням до електронних ресурсів, можливо, зі схильністю до патологічного використання.
Проведемо порівняння-співставлення отриманих по решті компонентів анкети даних по цих групах, опираючись на дані таблиці [див. додаток 1].
Переважаючими мотивами використання компютера в групі А є мотиви, спрямовані на теперішній час: отримання нової інформації (60%) та спілкування (45%). Мотиви, спрямовані на майбутнє переважають у респондентів таким чином: можливість показати себе й проявити свої творчі здібності 19%, можливість продовження освіти і пошуку роботи 15%.
Переважаючими мотивами використання компютера в групі В є також є мотиви, спрямовані на теперішній час: отримання нової інформації (31%) та спілкування (77%). Але більш значну кількість свого часу ці користувачі приділяють можливості показати себе і проявити свої творчі здібності 31%. Можливості продовження освіти і пошуку роботи приділяють час 85% підлітків цієї групи. Звідси можна зробити висновок, що збільшення кількості часу, що проводять за компютером підлітки групи В, спричинене в основному академічними цілями і супроводжується спрямованістю на майбутнє [див. додаток 2].
Відповідь, що відображає нечітко сформульований пріоритет "це стане мені в нагоді в майбутньому", зустрічається в 42% респондентів групи А, що може свідчити про відсутність чітких перспектив і планів на майбутнє, принаймні повязаних з діяльністю в сфері програмного забезпечення.
Як вже зазначалося вище важливими вміннями, що не дадуть користувачеві поринути в глибину, є вміння цілеспрямовано шукати інформацію, критичність і обізнаність з принципами влаштування й функціонування мережі.
Як бачимо, цілеспрямованість пошуку інформації в мережі в групах не дуже відрізняється, хоча в цілому можемо відмітити, що підлітки групи В дещо більше керуються власними цілями, ніж наявністю доступних ресурсів.
Стосовно уявлення про інструментарій підготовки, передачі й отримання інформації, однаковий процент 15% підлітків обох груп стверджують, що досконало обізнані з принципами влаштування й функціонування мережі; 85% групи В говорять, що знають його в загальних рисах, в той час як 12% користувачів групи А, зовсім не обізнаних з цим інструментарієм, зменшують цей показник в групі А до 73%.
Якщо говоритимемо про рівень довіри до інформації, то варто зазначити, що в цілому рівень критичності по відношенню до інформації, що надає мережа, серед досліджуваних групи В вищий 15% довіри до інформації, здобутої в мережі, проти 34% впевненості у достовірності отриманої в Інтернет інформації в підлітків групи А.
Також серед підлітків групи А ще 42% думають, що в мережу може потрапити випадкова інформація, 6% вважають за доцільне перевірити надану Інтернет інформацію по іншим виданням, а 18% віддають перевагу здобуттю інформації за допомогою таких джерел, як ЗМІ та книги.
Серед підлітків групи В 62% думають, що мережа може надати неперевірену інформацію, а 23% віддають перевагу здобуттю інформації за допомогою інших джерел; перевіряти отриману в Інтернет інформацію досліджувані групи В вважають недоцільним [див. додаток 3].
Показники по комунікаційному компоненту свідчать про наявність потреби в спілкуванні, яка задовольняється в групі А за допомогою реального спілкування, а в групі В за допомогою електронних ресурсів. Так, 16% респондентів групи А багато спілкуються в мережі з людьми, з якими інколи (один-два рази на тиждень) зустрічаються, а 84% частіше спілкуються з друзями й однокласниками. В групі В більша половина підлітків 62% спілкуються в ме