Вплив індивідуально-психологічних особливостей підлітків на характер інтерактивної взаємодії з електронними ресурсами
Дипломная работа - Психология
Другие дипломы по предмету Психология
режі, при чому лише 15% відсотків зустрічалися зі своїми співрозмовниками кілька разів; а 38% досліджуваних в основному спілкуються в реальному житті [див. додаток 4].
Що стосується субєктивної оцінки користі чи шкоди, яку, ймовірно, несе компютер для спілкування, то приблизно однаковий процент респондентів групи А (16%) та групи В (15%) стверджують, що спілкування з компютером заважає "живому" спілкуванню; 36% підлітків групи А говорять, що на реальне спілкування компютер не впливає, 48% досліджуваних цієї групи вважають, що він допомагає знайти спільні інтереси, теми для розмови, в той час як значно менше 23% підлітків групи В згодні з цим твердженням. Натомість, більша половина їх (62%) вважає, що компютер ніяк не впливає на спілкування в реальному житті. Щоправда, варто ще раз нагадати, що підлітки цієї групи значно менше, ніж в мережі й ніж їх ровесники, задовольняють потребу в спілкуванні за допомогою "живого" спілкування [див. додаток 5].
Стосовно знань, які дає компютер, то 61% учнів групи А говорять, що він допомагає отримати знання, корисні в технічній сфері, 30% вважають, що компютер розвиває мислення і допомагає засвоїти знання з будь-якої області, 9% відповіли, що компютер надає вузькоспеціальні знання.
Що стосується підлітків групи В і їх оцінки знань, які надає компютер, то 46% учнів вважають, що лише знання, корисні в технічній сфері, можна отримати за допомогою електронних ресурсів, 23% респондентів відповіли, що компютер розширює інтелект загалом, 31% учнів відповіли, що компютер надає знання й навички, які доцільно можуть використовуватись лише спеціалістами [див. додаток 6].
Стосовно змістовного аналізу сфери інтересів підлітків обох груп можна відмітити недостатню їх різноманітність. На першому місці для дітей підліткового віку стоїть спілкування з друзями (82%), на другому користування компютером (28%); дуже малий відсоток підлітків у вільний час читають (5%) та займаються спортом (3%).
Перевага по виду компютерних ігор надається рольовим (37%), спортивним та логічним іграм (по 27%).
Емоційне ставлення підлітків до компютера: із задоволенням сідають за компютер 56% респондентів, 3% чекають цього моменту з нетерпінням, 14% відчувають неспокій, що щось може піти не так, решта учнів (27%) перед грою/роботою нічого не відчувають.
Коли ж їх просять перервати гру, з нетерпінням чекають продовження 47% респондентів, полегшення відчувають 29%, байдуже до вимушених перерв ставляться 23%, а злість відчуває 1%.
Дані, отримані в ході аналізу анкети і співставлення її з даними по опитувальнику FPI, допомагають виявити особливості інтерактивної взаємодії підлітків з електронними ресурсами, які підтверджуються показниками по окремих шкалах опитувальника СПА К. Роджерса та Р. Даймонда.
Опираючись на дані анкети та результати дослідження по опитувальнику FPI, можемо зазначити, що потреба в спілкуванні й постійна готовність до задоволення цієї потреби у підлітків групи В більше виражена, ніж в групі А (69% проти 48%). При цьому нагадаємо, що спосіб задоволення цієї потреби в учнів різних груп також відрізняється: у групі А це реальні прояви соціальної активності, в той час як у групі В задоволення названої потреби проходить за допомогою компютера [див. додатки 4, 10].
Зображені на діаграмі дані підтверджуються також шкалою ІХ (відкритість), яка характеризує довірливе ставлення до соціального оточення при високому рівні самокритичності. Високі оцінки серед досліджуваних групи А у 36%, низькі у 12%. Серед підлітків групи В всі оцінки середні, що може свідчити про відсутність прагнення до відвертої взаємодії з оточуючими людьми.
Оцінки по шкалі VII (реактивна агресивність) в групах досліджуваних також відрізняються. Високі оцінки в учнів групи В (62%) свідчать про агресивне ставлення до соціального оточення й виражене прагнення до домінування. Це стремління зустрічається у 44% респондентів групи А. Низькі оцінки по цій шкалі відсутні в обох групах. Дана тенденція підтверджується показниками по шкалі домінування опитувальника СПА (див. табл. 3): 46% високих оцінок у групі В; 30% високих і 6% низьких у групі А. Тобто, можемо зробити висновок, що підлітки групи В більш прагнуть до домінування й займання ведучої лідерської позиції [див. додаток 7].
Різниця в оцінках по інтегруючих шкалах опитувальника FPI E і M також значна.
Так, по шкалі екстравертованості E високі показники, що відповідають вираженій екстравертованості особистості, у групі А зустрічаються у 28% підлітків, а в групі В у 92% досліджуваних. Показник низьких оцінок, що відповідають вираженій інтровертованості особистості, в обох групах невисокий: 4% у групі А й 8% у групі В.
Нагадаємо, що високі оцінки по шкалі M свідчать про протікання психічної діяльності переважно по чоловічому типу, а низькі по жіночому. Як бачимо, серед користувачів електронними ресурсами групи В, в якій 69% досліджуваних хлопці, а 31% дівчата, протікання діяльності по чоловічому типу переважає в 92% учнів, а по жіночому типу в 0%.
В групі В, де 52% досліджуваних хлопці, а 48% дівчата, також переважає маскулінний тип протікання психічної діяльності у 44%; фемінний у 24% підлітків.
Отже, можемо зробити висновок про переважання маскулінних характеристик в протіканні діяльності сучасних підлітків, які у дітей з особливим ставленням до компютера більш яскраво виражені [див. додаток 8].
Високі оцінки по шкалі N (емоційна лабільність) вказують на нестійкість емоційного стану, яка проявляється в частих змін