Вплив антропогенного забруднення р. Десна на втрату ролi судноплавноСЧ артерiСЧ
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
рiя знаходиться в межах Новгород-Сiверського Полiсся, де переважають ландшафти моренно-зандрових, зандрових терасових рiвнин iз пiщаними i супiщаними ТСрунтами, i вирiзняСФться незначним аграрним навантаженням. Розоранiсть у межах Новгород-Сiверського адмiнiстративного району становить 39,5%, але у ландшафтнiй структурi району переважають мiiевостi лесових тАЬостровiвтАЭ з еродованими сiрими лiсовими ТСрунтами, для яких характерний важкий механiчний склад, а значить i бiльший розвиток процесiв поверхневого стоку i, як наслiдок, бiльше надходження шкiдливих речовин, якi входять до складу добрив, у поверхневi води. Тут спостерiгаСФться збiльшення вмiсту у водi азоту амонiйного, нiтритiв i нiтратiв, фосфатiв. Пiсля впадiння в Десну р. Шостки концентрацiя цих бiогенних речовин значно зростаСФ. Таке становище зберiгаСФться до впадiння рiчки Сейм. Води р. Сейм не мають iстотного впливу на якiсний стан Десни.
Наступним джерелом забруднення СФ житлово-промисловий комплекс м. Чернiгова. Чернiгiв найбiльший промисловий центр областi, тут зосереджена значна кiлькiсть промислових пiдприСФмств. Крiм того, у Чернiговi дуже висока щiльнiсть населення 5276 чол./кв.км. Це обумовлюСФ значний скид стiчних вод у р. Десну. Про це свiдчать, наприклад, середнi рiчнi данi за 2008 р. по двох створах на р. Деснi за 1 км вище мiста i за 5 км нижче мiста. Вмiст амонiю сольового становить 0,42 i 0,46 мг/л, нiтритiв 0,028 i 0,032 мг/л, фосфатiв 0,51 i 0,85 мг/л вiдповiдно. Хоча вiдмiчаСФться локальне, бiльш концентроване, джерело забруднення в мiстi скидання не досить очищених стiчних вод КП тАЬЧернiгiвводоканалтАЭ через р. Бiлоус. Для порiвняння в таблицi наведено данi про вмiст бiогенних речовин у р. Бiлоус за 2008 р.
В останнi роки погiршився стан р. Остер (притока 1-го порядку). Вiдчутний негативний вплив житлово-промислового комплексу м. Нiжина на воду в р. Вюниця, а далi i р. Остер. Нiжин СФ другим за числом жителiв мiсто областi, вирiзняСФться значною щiльнiстю населення 1916 чол./кв.км. У Нiжинi зосереджена велика кiлькiсть промислових пiдприСФмств. На створах рiчки Вюниця, нижче очисних споруд мiста Нiжина, i в рiчцi Остер, пiсля впадiння в неСЧ р. Вюниця, фiксуСФться наднормативний вмiст амонiю сольового, нiтритiв. Нiжинський район маСФ мозаСЧчну ландшафтну структуру. РЖ якщо пiвнiчна частина району розташована в Чернiгiвському Полiссi, де ландшафти мають високий потенцiал самоочищення, то пiвденна частина району знаходиться в лiсостеповiй зонi (Пiвнiчна область ДнiпровськоСЧ терасовоСЧ рiвнини) i тут переважають ландшафти терасових рiвнин iз чорноземами типовими та лучно-чорноземними ТСрунтами, якi мають низьку здатнiсть до самоочищення. Це сприяСФ забрудненню поверхневих вод нiтратами i фосфатами, якi змиваються iз сiльськогосподарських угiдь. Значна кiлькiсть бiогенних речовин потрапляСФ в р.Остер зi стiчними водами Козелецького ВУЖКГ. Рiчки Вюниця, Остер мають низький потенцiал самоочищення. У гирлi р. Остер у 2008 р., у порiвняннi з минулими роками, зросла кiлькiсть амонiю сольового в 3,3 рази, нiтратiв у 3 рази, фосфатiв в 1,16 рази.
У пiвденно-схiднiй частинi басейну Десни знаходиться ще одне вагоме джерело забруднення рiчкових вод житлово-комунальний комплекс м. Бахмача. Концентрацiя в мiстi пiдприСФмств мясо-молочноСЧ промисловостi, мiського населення, розташування у межах ПiвнiчноСЧ областi ДнiпровськоСЧ терасовоСЧ рiвнини, де домiнують лiсостеповi ландшафти розчленованих лесових рiвнин з чорноземами типовими, якi мають низьку здатнiсть до самоочищення, спричинюють значне забруднення бiогенними речовинами води р. Борзенка, а далi р.Дочь (притока 1-го порядку).
Крiм того, значне занепокоСФння викликаСФ екологiчний стан малих рiчок басейну Десни. Малi рiчки за своСЧми гiдрологiчними параметрами (малий обСФм стоку, низькi рiвнi води, повiльна течiя) часто не справляються iз забруднюючими речовинами, якi потрапляють у води. Це такi рiчки як: Бабка, Мена, Парасючка, РЖченька, Бистриця, Борзна, Борзенка, Безiменний струмок (м. Щорс), Стрижень. За дослiджуваний перiод майже в усiх створах по цих водоймах, а особливо у створах нижче скиду очисних споруд, фiксуСФться перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення по амонiю сольовому, нiтритах [17].
Таким чином, на територiСЧ ЧернiгiвськоСЧ областi в басейнi Десни можна видiлити чотири екологiчнi зони зi значним антропогенним тиском: мiста Новгород-Сiверський, Чернiгiв, р. Остер (м. Нiжин), р. Дочь (м. Бахмач). Переважання у ландшафтнiй структурi цих регiонiв ландшафтiв iз низьким потенцiалом самоочищення сприяСФ надходженню у водойми нiтратiв i фосфатiв iз сiльськогосподарських угiдь. Крiм того, на якiсть води р. Десни значний вплив мають водокористувачi сумiжних територiй, особливо СумськоСЧ областi (р. Шостка). Незначна вiдмiннiсть концентрацiй сполук азоту та фосфору мiж верхнiм (на кордонi з РосiСФю) i нижнiм (на кордонi з КиСЧвською областю) створами свiдчить про значний потенцiал самоочищення р. Десни. Але зафiксоване перевищення вмiсту бiогенних сполук вказуСФ на необхiднiсть оздоровлення екологiчноСЧ ситуацiСЧ в басейнi Десни.
На територiСЧ ЧернiгiвськоСЧ областi головними джерелами забруднення поверхневих водних обСФктiв басейну Десни СФ пiдприСФмства комунального господарства, що становить 97,7 % вiд загального обсягу забруднення стiчних вод. Також скид забруднених стiчних вод здiйснюють пiдприСФмства мясо-молочноСЧ промисловостi, переробноСЧ промисловостi тощо.
У 2008 роцi в поверхневi воднi обСФкти басейну Десни скинуто 125,5 млн. м3 (2007 р. - 112,4 млн. м3) зв?/p>